Справа № 515/989/25
Провадження № 1-кс/515/1437/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
25 липня 2025 року м. Татарбунари
Слідчий суддя Татарбунарського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12024168240000078 від 10 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
У провадження слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12024168240000078 від 10 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що Дізнавачем СД відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12024168240000078 від 10 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, однак, 26 грудня 2024 року дізнавачем СД відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про закриття кримінального провадження. Фотокопію вищезазначеної постанови скаржником отримано 21 липня 2025 шляхом направлення її на веб-застосунок «Viber», після подання клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 11 липня 2025 року, зареєстрованого за вх. № Д-9738 від 14 липня 2025 року.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали скарги, дійшла наступного висновку.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до положень ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, з матеріалів скарги убачається, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Окрім того, ст. 115 КПК України встановлює порядок обчислення процесуальних строків, за ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
У зв'язку із наведеним слідчий суддя приходить до висновку, що ініціатором скарги пропущено строк на оскарження постанови дізнавача про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року №5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Зокрема, до їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії вироку); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
У будь-якому випадку, в силу положень ст. ст. 22, 26 КПК України, вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Ініціатор скарги не просить визнати поважними причини подання цієї скарги після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 306 КПК України, хоча зазначає, що копію оскарженої постанови від 26 грудня 2024 року остання отримала 21 липня 2025 року.
В той же час, правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді бездіяльності слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Слідчим суддею враховується тривалість пропуску строку, відсутність надання ініціатором скарги підтвердження наявності поважних причини пропуску строку, та навіть посилання на будь-які обставини, що перешкоджали вчасно оскаржити бездіяльність, слідча суддя вважає, що у цій справі відсутні підстави для поновлення строків для оскарження бездіяльності.
Разом з цим враховується й те, що скаржником не надано доказів отримання оскарженої постанови через застосунок «Viber», а також те, що заявник вдруге звертається з аналогічною скаргою до суду, зокрема, ухвалою слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 липня 2025 року скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12024168240000078 від 10.10.2024 року, було повернуто скаржнику разом з усіма доданими до неї матеріалами, з тих підстав, що ОСОБА_2 звернулась зі скаргою 04 липня 2025 року, однак не просила поновити процесуальний строк, визначений КПК України, на оскарження постанову дізнавача ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12024168240000078 від 10.10.2024 року.
Той факт, що ОСОБА_2 04 липня 2025 року зверталась до суду із аналогічною скаргою спростовує її твердження, що до 21 липня 2025 року вона не була обізнана про постанову дізнавача ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12024168240000078 від 10.10.2024 року, та отримала її лише 21 липня 2025 року.
На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією із засад демократичного суспільства.
Враховуючи те, що строк оскарження постанови дізнавача ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12024168240000078 від 10.10.2024 року, закінчився, скарга подана після закінчення строку, передбаченого ст. 304 КПК України, а обставини, на які посилається ініціатор скарги щодо поновлення процесуального строку на оскарження, є необґрунтованими та не доведені належними доказами, ініціатором скарги не наведено поважних причин пропуску строку на оскарження, які перешкодили їй реалізуватися право на оскарження постанови про закриття кримінального провадження у визначений чинним законодавством строк, слідчий суддя не знаходить підстав для поновлення строку для звернення з вказаною скаргою та доходить висновку про відмову в задоволенні вимог скарги в частині поновлення строку на звернення зі скаргою, передбаченого частиною 1 статті 304 КПК України, тому скарга підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути скаргу особі, що її подала, при цьому, слід роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому цим Кодексом, за умови усунення недоліків, що стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 369 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у поновленні строку на оскарження постанови дізнавача ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12024168240000078 від 10 жовтня 2024 року.
Скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12024168240000078 від 10 жовтня 2024 року, повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України, за умови усунення недоліків, що стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1