Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/16346/24
Провадження №1-кп/523/840/25
25.07.2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальне провадження №12024167490000164 від 23 липня 2024 року із звинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївки, Кодимської міської громади, Подільського р-ну, Одеської області, громадянина України, з середньо - технічною освітою, вдівця, працевлаштованого, пенсіонера, не маючого судимості, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ОСОБА_8 , перебуваючи о 08 годині 38 хвилин 23 липня 2024 року у спільному коридорі буд.№8, по вул. Лавковій, в м. Одесі, на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході виниклого конфлікту з сусідом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на заподіяння останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, умисно наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя, чим спричинив ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді синця в проекції кута нижньої щелепи справа, яке мало незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм віднесено до категорії легкого тілесного ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненому не визнав та показав, що на ґрунті багаторічних тривалих особистих неприязнених відносин із сусідом ОСОБА_5 , у вищезазначені час і місці у нього знову виник конфлікт із потерпілим, на початку якого саме останній наніс йому удар кулаком в ліву частину голови. В розвиток же конфлікту обвинувачений лише махнув рукою у відповідь в бік голови потерпілого, від чого з обличчя ОСОБА_5 впали окуляри, чим категорично заперечив умисне нанесення тому удару кулаком руки.
Незважаючи на викладене винуватість ОСОБА_8 у вчиненому доводиться наступною сукупністю доказів.
Потерпілий ОСОБА_5 в суді показав, що безпосередніми причинами усіх без виключення конфліктів із обвинуваченим є зловживання останнім алкогольними напоями та послідуюча агресивна неприязнь до потерпілого, що мало наслідками численні випадки притягнення першої особи до адміністративної відповідальності за хуліганські дії, а також до кримінальної відповідальності за погрозу вбивством. Намагаючись убезпечити власне житло та особисту недоторканість, потерпілий вимушений був встановити у спільному коридорі металеві двері-решітку, а також встановити камери зовнішнього відеонагляду.
У викладені в обвинуваченні час і місці ОСОБА_5 виявив факт пошкодження ОСОБА_8 металевої двері-решітки, у зв'язку із чим потерпілий висловив тому словесні претензії з вимогою здійснення відновлювального ремонту, на що обвинувачений наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя, чим спричинив йому синець та моральні страждання.
Як вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення 23 липня 2024 року ОСОБА_5 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст.383 КК України), просить Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області вжити заходи правового характеру до сусіда ОСОБА_8 , який о 08 годині 57 хвилин цієї ж доби, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , наніс йому тілесні ушкодження (т.1 а.с.86-88).
8 серпня 2024 року потерпілий ОСОБА_5 письмовим клопотанням надав слідчому оптичний DVD+R диск із відеозаписами з камер зовнішнього спостереження за місцем події (т.1 а.с.94, 110).
Відповідно до протоколу огляду предмету від 14 серпня 2024 року диск містить файл із назвою «20240723124511767_LESTN_144687979», відтворенням якого встановлено, що о 08 годині 38 хвилин 23 липня 2024 року ОСОБА_8 спочатку робить замах правою рукою в бік ОСОБА_5 (скріншот №1), потім намагається нанести удар по обличчю потерпілого лівою рукою (скріншот №4), а також наносить удар лівою рукою в область правої щоки останнього (скріншоти №6 та №7).
Зазначений відеозапис було відтворено безпосередньо в судовому засіданні, із змісту якого вбачаються аналогічні обставини нанесення обвинуваченим потерпілому одного удару кулаком лівої руки в область обличчя.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1038 від 02 вересня 2024 року:
- у ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: синець (1) - в проекції кута нижньої щелепи справа; перелом 7-го зуба у верхньо-зовнішній частині на верхній щелепі зліва, по його ріжучому краю із втратою тканини коронки зуба;
- вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися; в механізмі виникнення тілесних ушкоджень могли мати місце удари, стиснення;
- синець в проекції кута нижньої щелепи справа, враховуючи його морфологічні особливості, станом на 24 липня 2024 року (синьо-червоного кольору, з відносно чіткими межами) слід вважати, що він виник приблизно в межах 1-ї, 2-х діб до початку проведення огляду, тобто міг бути спричинений 23 липня 2024 року;
- встановити давність утворення перелому 7-го зуба у верхньо-зовнішній частині на верхній щелепі зліва, не представляється можливим, з урахуванням відсутності будь-яких видимих тілесних ушкоджень навколо та в проекції даного зуба;
- синець в проекції кута нижньої щелепи справа має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
- перелом 7-го зуба у верхньо-зовнішній частині на верхній щелепі зліва, по його ріжучому краю із втратою тканини коронки зуба спричиняє розлад здоров'я строком понад 6-ть днів, але не більше трьох тижнів (21 день), та за цим критерієм, відповідно до п. 2.3.3 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с.91-92).
Як вбачається із висновку додаткової судово-медичної експертизи №1443 від 23 вересня 2024 року:
- у ОСОБА_5 малися наступні тілесні ушкодження: синець (1) - в проекції кута нижньої щелепи справа; перелом 7-го зуба у верхньо-зовнішній частині на верхній щелепі зліва, по його ріжучому краю із втратою тканини коронки зуба;
- не виключається, що синець в проекції кута нижньої щелепи справа міг утворитись 23 липня 2024 року, не менш як від одноразової дії тупих твердих предметів (предмета), індивідуальні особливості яких (якого) у властивостях ушкодження не відобразилися; в механізмі виникнення синця могли мати місце удари, стиснення;
- встановити давність утворення перелому 7-го зуба у верхньо-зовнішній частині на верхній щелепі зліва, не представляється можливим, з урахуванням відсутності будь-яких видимих тілесних ушкоджень навколо та в проекції даного зуба, за механізмом утворення - удар, стиснення (т.1 а.с.113-114).
Оцінюючи в сукупності досліджені безпосередньо в судовому засіданні вищезазначені докази, суд зазначає, що зміст відеозапису події, як найбільш об'єктивного доказу, прямо спростовує показання обвинуваченого про неумисний характер його дій, а також доводить факт попереднього здійснення щонайменше двох замахів на нанесення ударів руками потерпілому, після чого ОСОБА_8 цілеспрямовано наносить один удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_5 .
Зазначені обставини прямо узгоджуються із змістом показань потерпілого та висновками судово-медичних експертиз.
А відтак, суд критично оцінює невизнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_8 , вважає їх лише формою його захисту, обумовлену бажанням уникнути відповідальності за фактично вчинене.
Таким чином суд вважає доведеним вчинення обвинуваченим наступного.
ОСОБА_8 , перебуваючи о 08 годині 38 хвилин 23 липня 2024 року у спільному коридорі буд.№8, по вул. Лавковій, в м. Одесі, на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході виниклого конфлікту з сусідом ОСОБА_5 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на заподіяння останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, умисно наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя, чим спричинив ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді синця в проекції кута нижньої щелепи справа, яке мало незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм віднесено до категорії легкого тілесного ушкодження, у зв'язку із чим, кваліфікує вчинене ОСОБА_8 діяння за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Судом розглянуто цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_5 до обвинуваченого про стягнення спричиненої майнової шкоди в розмірі 792,15 грн, а також моральної шкоди в розмірі 1000000 грн, який ОСОБА_8 визнав частково.
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. У відповідності з ч.1 ст.1166 та ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана потерпілому від злочину, відшкодовується в повному обсязі особою, яка вчинила злочин та завдала цю шкоду.
В обґрунтування заявлених майнових вимог потерпілий зазначив про витрати, по'вязані із здійсненою ним оплатою судово-медичного обстеження 23 липня 2024 року в КУ «Одеське обласне бюро судово - медичної експертизи», що підтверджено відповідними договором, рахунком та платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк», із банківською комісією, та не оспорюється стороною захисту, у зв'язку із чим, ця частина позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі.
В обґрунтування заявленої моральної шкоди потерпілий в позовній заяві та під час допиту в суді зазначив, що отримане ним тілесне ушкодження, а також попередній довготривалий конфлікт між ним та ОСОБА_8 , призвели до фізичної шкоди його здоров'ю, до психологічного стресу, душевного болю, який з часом він продовжує відчувати, а також до моральних страждань, що порушило умови його повсякденного життя, до теперішнього часу позбавило можливості відчувати себе безпечно у власній оселі, погіршило стосунки з оточуючими.
Відповідно до висновку судової психологічної експертизи №24-6186 від 24 лютого 2025 року:
- ситуація, що досліджується за матеріалами кримінального провадження (нанесення підекспертному фізичного ушкодження) та тривалий конфлікт ОСОБА_5 з ОСОБА_8 є психотравмувальними для останнього; підекспертному спричинені психологічні страждання за відповідних умов;
- моральні страждання підекспертного є тривалими та такими, що породжують негативні емоції; підекспертний має переживання не лише виключно через подію, яка досліджується за матеріалами кримінального провадження, а і через тривалість конфлікту з ОСОБА_8 , який відбувається впродовж значного часу;
- встановити суму грошової компенсації моральних страждань, спричинених підекспертному не є можливим, адже компенсація моральних страждань шляхом уникнення будь-якої взаємодії ОСОБА_5 з ОСОБА_8 (наприклад, шляхом переїзду в інше місце проживання) є більш обґрунтованою та достатньою з психологічної точки зору (т.1 а.с.158-168).
Вирішуючи позов в частині заявленої моральної шкоди суд виходить із того, що за встановлених в суді обставин отримання потерпілим тілесного ушкодження з вини обвинуваченого, а також попереднього довготривалого конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, це безумовно, потягло для ОСОБА_5 позбавлення певних елементів благополуччя, а також до психологічних страждань і негативних змін в його подальшому житті. Беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань потерпілого, обставини, при яких була спричинена йому моральна шкода, ступінь вини обвинуваченого, який не визнав свою вину у вчиненому, добровільно не здійснив жодного відшкодування спричиненої шкоди, а також враховуючи вимоги ст.ст.23,1167,1168 ЦК України і роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає справедливим частково задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди, в розмірі 25000 грн. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілим моральними стражданнями.
В іншій частині заявлених позовних вимог ОСОБА_5 до обвинуваченого необхідно відмовити.
Процесуальні витрати на суму 32108,80 грн, пов'язані з проведенням в справі судової психологічної експертизи, є обґрунтованими та підлягають стягненню з обвинуваченого в повному обсязі (т.1 а.с.169).
При призначенні покарання обвинуваченому суд констатує про відсутність обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання.
Суд також враховує дані про ОСОБА_8 як про особу, яка не визнала вини у вчиненому, не має незнятої та непогашеної судимості, офіційно працює водієм, є пенсіонером, негативно характеризується за місцем проживання, а також має прогресуюче онкологічне захворювання, від якого в даний час проходить курс лікування.
На підставі викладеного, з урахуванням особи винуватого, а також позиції прокурора та потерпілого, суд вважає можливим призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу.
Долю долученого до кримінального провадження речового доказу необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368,374,382 КПК України, суд,
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі сорока п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 765 (сімсот шістдесяти п'яти) грн.
Стягнути із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати в розмірі 32108 (тридцять дві тисячі сто вісім) грн 80 коп.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , спричинену майнову шкоду в розмірі 792 (сімсот дев'яносто дві) грн 15 коп., а також моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Після набрання вироком законної сили визнаний в якості речового доказу оптичний DVD+R диск із відеозаписами з камер зовнішнього спостереження - зберігати в матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду
Головуючий ОСОБА_1