25.07.2025
Справа № 497/1420/25
Провадження № 2/497/1015/25
25 липня 2025 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом стверджуючи, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі, зареєстрованому у Виконавчому комітеті Голицької сільської ради Болградського району Одеської області, про що 05 жовтня 2003 року складено актовий запис № 6, на підставі якого видано повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , який просить розірвати.
В обґрунтування позову зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, сім'я розпалась, в зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя та обов'язків з ведення спільного господарства, втратою почуття взаємної любові, поваги, дружби, різними поглядами на сімейні взаємовідносини, відсутність спільних інтересів, виникнення стійких конфліктів.
Позивач зазначає, що вони з чоловіком мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюбні відносини припинені, проживають окремо з 14.01.2025,? спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин, не мають спільного бюджету, втратили почуття любові, миритися не бажають, подальше спільне життя і збереження сім'ї, на думку позивача? не можливе, в зв'язку з чим просить позов задовольнити (а.с.13-15).
Зазначене стало приводом для звернення до суду.
Ухвалою суду від 25.06.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 25.07.2025 року о 09:00 годині (а.с.36), про що було сповіщено сторін по справі (а.с.36).
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз'яснено про необхідність подання в п'ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.
В судове засідання 25.07.2025 року:
- позивач не прибула, про час та місце проведення судового розгляду повідомлена належним чином відповідно до вимог чинного законодавства. Надіслала до суду заяву, якою підтримала позовні вимоги, просила строк на примирення не надавати та проводити судове засідання без її участі (а.с.39).
- представник позивача не прибула, просила розгляд справи здійснювати у її відсутність, наполягала на задоволенні вимог позивача;
- відповідач також не прибув, про час та місце проведення розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства. Надіслав до суду поштовим листом заяву, якою визнав позовні вимоги та просив провести судове засідання у його відсутність (а.с.41-42).
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з розірванням шлюбу.
Судом встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 05 жовтня 2003 року в Голицькій сільській раді Болградського району Одеської області, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 22 квітня 2025 року на підставі актового запису № 6 (а.с.20).
Від цього шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису № 10932 від 14.11.2013 року (а.с.28).
Тоді як син подружжя є вже повнолітнім, якому виповнилося повних 19 років - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису № 9 від 26.10.2005 року (а.с.27).
Позивач категорично миритися не бажає, наполягає на розірванні шлюбу, стверджуючи, що шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, мешкають за різними адресами, наміру та бажання миритися з відповідачем не має (а.с.13-15, 39).
Відповідач позовні вимоги визнав цілком і беззаперечно (а.с.41-42).
Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Приписами ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу
Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Враховуючи однозначну позицію учасників справи, суд не вважає за можливе застосування будь-яких заходів щодо збереження шлюбу.
Положення ст. 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647/98).
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судовим розглядом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати їх вони не мають наміру.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права.
Враховуючи вищеназвані обставини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує формально, а тому підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, в силу названих процесуальних вимог закону, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 1211.20 гривень - судового збору.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.104 ч.2, 110, 112,113 СК України, ст. ст. ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с.Голиця, Болградського району, Одеської області, громадянином України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м.Болград, Одеської області, громадянкою України, який зареєстрований 05 жовтня 2003 року Виконавчим комітетом Голицької сільської ради Болградського району Одеської області, актовий запис № 6.
Стягнути з відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Болградським РВ УМВС України від 29.05.1996, НОМЕР_5 на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 23.02.2004 року, РНОКПП НОМЕР_7 судові витрати в розмірі 1211.20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень) - судового збору.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кодінцева