Справа № 489/5565/25
Провадження № 1-кс/489/1943/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
25 липня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025152040000791 від 13.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
встановив:
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про арешт майна, виявленого в ході проведення слідчого експерименту та вилученого в ході огляду місця події на ділянці місцевості між огорожею КНП ММР МЛ №3 за адресою: вул. Космонавтів, 97, м. Миколаїв, та кіоском біля огорожі лікарні, а саме: мобільного телефону марки «Oppo» чорного кольору, із розбитим склом (екраном), наявними слідами клею на задній панелі телефону ймовірно від чохла. Вказаний телефон підозрюваний ОСОБА_5 викинув після вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 . Мобільний телефон необхідний для подальшого проведення слідчих (процесуальних) дій, що має істотне та доказове значення, для встановлення всіх необхідних фактів та обставин у даному провадженні.
Слідчий зазначила у клопотанні про розгляд без її участі.
Оскільки власником майна є померла особа, клопотання розглядається без повідомлення власника/володільця майна.
Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В ході розгляду клопотання на підставі досліджених доказів встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025152040000791 за ч.1 ст. 115 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.07.2025 у період часу приблизно з 22:17 год по 22:24 год, перебуваючи на території парку «Дубки», неподалік перехрестя вулиць Троїцька та Космонавтів в Інгульському районі м. Миколаєва, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за мобілізацією на посаді стрільця третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно, спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді двох різаних ран передньої поверхні шиї та перелому кінцевого відділу великого рожка під'язикової кістки, що спричинило смерть останньої.
21.07.2025 за участю підозрюваного проведено слідчий експеримент, в ході якого підозрюваний вказав місце, куди він після умисного вбивства викинув мобільний телефон померлої.
Згідно з протоколом огляду місця події від 21.07.2025, з місця події вилучено мобільний телефон марки «Oppo» чорного кольору, із розбитим склом (екраном), наявними слідами клею на задній панелі телефону ймовірно від чохла.
Постановою від 21.07.2025 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні мобільний телефон марки «Oppo» чорного кольору, із розбитим склом (екраном), наявними слідами клею на задній панелі телефону ймовірно від чохла.
Вилучене в ході проведення огляду місця події майно дійсно має значення речового доказу по вказаному кримінальному провадженню, зокрема наявні достатні підстави вважати, що мобільний телефон марки «Oppo» чорного кольору, із розбитим склом (екраном), наявними слідами клею на задній панелі телефону ймовірно від чохла, відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки може бути використаний як доказ обставин вчинення кримінального правопорушення.
Натомість слідчий суддя на вказаній стадії розслідування не вправі надавати оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності і допустимості для встановлення обставин кримінального провадження, яка має бути надана судом під час розгляду кримінального провадження, а лише зобов'язаний з'ясувати, що вилучене майно відповідає критеріям щодо речових доказів та потребує збереження для розслідування кримінального провадження накладенням на нього арешту, тобто шляхом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Oppo» чорного кольору, із розбитим склом (екраном), наявними слідами клею на задній панелі телефону ймовірно від чохла, який належав померлій ОСОБА_6 , із забороною відчуження, розпорядження та користування ним до скасування арешту майна у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1