Справа № 134/1093/25
3/134/298/2025
Іменем України
24 липня 2025 року с-ще Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Кантониста О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
До Крижопільського районного суду Вінницької області з ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675926 від 09 липня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 04 червня 2025 року о 16 год. 00 хв. в с. Княжа Криниця по вул. Центральній висловлювався нецензурною лайкою та вдарив кулаком в область грудей ОСОБА_2 , чим вчинив хуліганські дії.
Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 04 червня 2025 року між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої вони висловлювалися один до одного нецензурною лайкою. Через місяць до нього приїхали працівники поліції та склали протокол про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен враховувати положення ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
При цьому, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме долучених до протоколу письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , конфлікт між ними стався на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час спільного вживання алкогольних напоїв.
Таким чином, дії ОСОБА_1 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з ОСОБА_2 був зумовлений особистими неприязними відносинами, а не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Отже, фактичні обставини справи свідчать про те, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, відомості про свідків події в матеріалах справи відсутні. Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду не надано.
На думку суду, за вказаних обставин наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено. Також і в самому протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
Сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а таких наслідків матеріали провадження не містять.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
З урахуванням наведеного, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
постановила:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Крижопільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя