Справа № 456/3025/25
Провадження № 3/456/1269/2025
іменем України
24 липня 2025 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали, які надійшли відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
23.05.2025 року о 13 год. 10 хв. по вул. Вокзальній в м. Стрий Львівської області, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та ліцензії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Правопорушник свою вину у судовому засіданні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та просить суворо не карати.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Статтею 1 ГК України встановлено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Стаття 3 ГК України визначає, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Одним з видів господарської діяльності є підприємництво.
У відповідності до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
За змістом ч. 1 ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Згідно з пунктом 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Таким чином, під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, у тому числі й перевезенням пасажирів внутрішнім автомобільним транспортом, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доводиться матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії №000868 від 23.05.2025 року, фотокопією транспортного засобу, відеозаписом.
Отож, в діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого йому порушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки він, здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом, як фізична особа, без одержання ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, при цьому здійснював це самостійно, надавав послуги з метою отримання прибутку.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.
Крім цього, обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що правопорушниця користується встановленими законодавством пільгами, передбаченими ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на підставі яких, її звільняється від сплати судового збору.
Відтак, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з правопорушниці ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605,60 грн..
Керуючись ст. ст. 283, 284, КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 КУпАП і притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Назар ЯНІВ