Справа № 335/1789/25
Пр.2/336/2398/2025
24.07.25
24 липня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Маркіної А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи), цивільну справу №335/1789/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -
Представниця позивача за довіреністю Сакун А. засобами поштового листування 21.02.2025 звернулась до Орджонікідзевського районного суду Запорізької області з зазначеною позовною заявою, за змістом якої просить стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку суброгації у сумі 25 220,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 21.07.2021 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту N1698/21-Т/Дп/03, згідно умов якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
10.03.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «DAF 95XF480», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 в результаті порушення ПДР з боку водія автомобіля «DAF 95XF480», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , що підтверджується європротоколом, складеним на місці ДТП.
У зв'язку з названою подією та відповідно до рахунку N2 від 11.05.2022, наданого ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_4 , склала 75 220,00 гривень. Факт проведення відновлювального ремонту вказаного забезпеченого транспортного засобу підтверджується Актом виконаних робіт N2 від 04.07.2022, наданого ФОП ОСОБА_4 .
У зв?язку із викладеним, як стверджує сторона позивача та у відповідності до умов договору страхування N1698/21-Т/Дп/03, Страхового акта N006.00777222-1 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» сплатило 08.06.2022 страхове відшкодування у сумі 75 220,00 гривень на рахунок СТО ОСОБА_4 , що підтверджується платіжним дорученням N28785615 від 08.06.2022. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» відповідно до полісу NАР-2755569, останнє компенсувало 50 000,00 гривень на користь позивача, що видно з платіжного доручення №2200 від 05.10.2022. Таким чином, як зазначено у позовній заяві, з відповідача підлягають відшкодуванню кошти в сумі 25 220,00 гривень з розрахунку 75 220,00 гривень (сума страхового відшкодування) - 50 000,00 гривень (часткова виплата ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний») = 25 220,00 гривень.
Враховуючи наведене, із посиланням на норми ст. 993, 1166, 1188, 1194 ЦК України, а також ст. 108 Закону України "Про страхування", представниця позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 постановлено позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку суброгації передати за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Матеріали цивільної справи надійшли до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 16.04.2025. Справа на підставі протокола автоматизованого розподілу між суддями від 16.04.2025 передана в провадження визначеного головуючого судді Вайнраух Л.А. 17.04.2025.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 21.04.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Роз?яснено, що відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов. Крім того, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
За нормою ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідних клопотань до матеріалів справи не скеровано.
За приписами ч.1,2 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Відповідач відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до справи не скеровував, не скориставшись відповідним процесуальним правом, конверт із копією ухвали суду, позовної заяви із додатками, двічі повернувся до суду без вручення, що надає суду підстави для ухвалення рішення.
Крім того, на підставі заяви адвоката Мормуля П.В., поданої 16.06.2025, який діє в інтересах відповідача (ордер від 10.06.2025), представникові надано доступ до електронної справи в підсистемі «Електронний суд». Так, згідно з довідкою від 20.06.2025, долученою до справи, представник ознайомився в електронному кабінеті із ухвалою суду від 21.04.2025, тобто, мав достатній строк для підготовки відзиву в разі незгоди із позовними вимогами. Сканкопія цивільної справи доступна у вказаній системі для ознайомлення.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань, зустрічної позовної заяви у даній справі не подано.
Підстав для оголошення перерви та / або відкладення судового засідання відповідно до положень ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із тим, що розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч.1,8 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
Судом встановлено, що 21.07.2021 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви про страхування ОСОБА_2 від 21.07.2021, як власниці забезпеченого в подальшому транспортного засобу (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 25.07.2020, (укладено договір страхування наземного транспорту N1698/21-Т/Дп/03, згідно умов якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП, страхова сума - 1 000 000,00 гривень. Якщо трнаспортному засобу завдана шкода внаслідок ДТП франшиза учасниками правочину не визначена (0,00 гривень). Договір діє з 28.07.2021 до 27.07.2022 (п.16). Страхові випадки наведені у п.22 договору, зокрема, завдані внаслідок ДТП. Згідно з укладеною між сторонами вказаного вище правочину додатковою угодою від 20.05.2022 внесено зміни щодо порядку повідомлення про страховий випадок (ДТП) в разі наявності іншого учасника події, тобто, до п.26.10 договору. Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання (п.3).
10.03.2022 о 16-00 годині по пр.Соборному, буд.232 у м.Запоріжжі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля «DAF 95XF480», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті порушення ПДР з боку водія автомобіля «DAF 95XF480», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , що підтверджується європротоколом, складеним на місці ДТП. У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що свою провину визнає. Відповідальність водія ОСОБА_1 , як вказано у повідомленні про ДТП від 10.03.2022, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АСКО ДС».
Страхувальник (заявник - ОСОБА_5 , який керував забезпеченим транспортним засобом, що передбачено договором страхування для виплати страхового відшкодування в разі настання страхового випадку, п. 9.1.) повідомив про настання страхового випадку (заява про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 30.05.2022).
У зв'язку із настанням вказаної події та відповідно до рахунку-фактури N2 від 11.05.2022 ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_4 , склала 75 220,00 гривень. Факт проведення відновлювального ремонту вказаного забезпеченого транспортного засобу підтверджується Актом виконаних робіт N2 від 04.07.2022 ФОП ОСОБА_4 .
Так, у відповідності до умов договору страхування N1698/21-Т/Дп/03, Страхового акта N006.00777222-1, розрахунку 03.06.2022, досліджених судом, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» сплатило 08.06.2022 страхове відшкодування у сумі 75 220,00 гривень на рахунок СТО ОСОБА_4 , що підтверджується платіжним дорученням N28785615 від 08.06.2022.
Крім того, судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АСКО ДС», як страховиком винуватця ДТП, компенсовано в порядку регресу страхове відшкодування у сумі 50 000,00 гривень на користь позивача, що видно з платіжного доручення №2200 від 05.10.2022 із призначенням «регрес за страховим відшкодуванням Са№006.00777222 згідно страхового акту №324/22 ГО від 05.10.2022». Таким чином, до стягнення з відповідача заявлено суму страхового відшкодування, виплачену страховиком ОСОБА_2 в сумі 25 220,00 гривень з розрахунку 75 220,00 гривень (сума страхового відшкодування) - 50 000,00 гривень (часткова виплата ПрАТ «СК «АСКО ДС») = 25 220,00 гривень.
Під час розгляду справи суд виходить з таких норм чинного законодавства.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Згідно з п.1,3 ч.2, 3, 6 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) шкоди та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
За нормою ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди,
Розглядаючи вимоги позивача (страховика ОСОБА_2 , як власниці забезпеченого транспортного засобу, станом на дату ДТП) про стягнення суми страхового відшкодування в порядку суброгації, суд виходить з такого.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на даний час регулюються ЦК України, Законом України «Про страхування» від 18.11.2021, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024, іншими законодавчими актами.
На час ДТП (страхового випадку) діяв відповідно Закон України «Про страхування» від 18.11.2021, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який втратив чинність на підставі Закону № 3720-IX від 21.05.2024.
Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Крім того, на дані правовідносини поширюються норми ч.1 ст. 993 ЦК України, згідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч.1 ст. 1191 ЦК України.
Згідно зі ст. 102 Закону України “Про страхування» договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України. Обов'язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства. Розмір страхової виплати не може перевищувати обсяг зобов'язань страховика, визначених договором страхування або відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 108 вказаного Закону страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Позивачем доведено виконання обов'язку, передбаченого ст.36-4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків..
Так, внаслідок настання страхового випадку, передбаченого договором страхування наземного транспорту N1698/21-Т/Дп/03 від 21.07.2021, укладеного між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 , із дотриманням врегульованого вказаною вище нормою порядку, позивачем (страховиком власника забезпеченого транспортного засобу, пошкодженого під час ДТП) здійснено виплату страхового відшкодування, розмір якого визначений у дослідженому судом страховому акті, розрахунку та визнається судом доведеним.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), вказано, що:
«68. Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
70. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
73. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
74. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність».
Відповідачем в позасудовому порядку не здійснено компенсацію збитків страховику. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
При цьому, законність та обґрунтованість позовних вимог до відповідача - винуватця ДТП, як видно з повідомлення про ДТП, дослідженого судом, не викликає у суду розумних сумнівів.
Крім того, відповідачем не надано доказів з приводу того, що відповідно до полісу обов?язкового страхування обсяг відповідальності страховика ОСОБА_1 є більшим, ніж здійснена на користь ПрАТ “СК “Арсенал Страхування» виплата.
В даному випадку позовні вимоги заявлені та визнаються судом обгрунтованими, враховуючи наведений стороною позивача розрахунок, а також наявні докази, що відповідають критеріям належності та допустимості, відповідно, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, виплаченого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АСКО ДС», як страховиком винуватця ДТП.
Суд окремо наголошує, що помилка, допущена представником позивача по тексту позовної заяви щодо назви та моделі, номерного знаку транспортного засобу, яким керував відповідач (а.с.2) носить, на переконання суду, характер технічної описки та не змінює висновків суду за результатами розгляду справи.
Виходячи з вищевикладених обставин та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, у зв'язку із чим витрати, понесені страховою компанією, підтверджені належними доказами, підлягають стягненню з відповідача в порядку суброгації.
За змістом ст. 89, 213 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
За нормою ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як наслідок, з відповідача на користь позивача в порядку суброгації підлягає стягненню сплачене страхове відшкодування у сумі 25 220,00 гривень. Таким чином, судом встановлено підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого. Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору у сумі 3 028,00 гривень. Докази понесення стороною позивача інших витрат (на отримання правничої допомоги у сумі 10 000,00 гривень, на проведення експертного дослідження у сумі 10 000,00 гривень) на час розгляду справи не надані, відповідно, підстав для їх розподілу судом не встановлено.
Керуючись ст. 12-13, 19, 50, 76-82, 89, 95, 128, 133, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-266, 272-274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» страхове відшкодування у сумі 25 220,00 гривень (двадцять п?ять тисяч двісті двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Реквізити сторін: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», код ЄРДПОУ 33908322, адреса місцезнаходження: 03056, м.Київ, вул. Борщагівська, буд.154.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 24.07.2025.
Суддя Л.А. Вайнраух