ЄУН: 336/6230/25
Провадження №: 3/336/4020/2025
Іменем України
17 липня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-
19 червня 2025 року приблизно о 14.00 годині був виявлений факт невиконання обов'язків ОСОБА_1 , передбачених ст. 150 ч. 2 Сімейного кодексу України, відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виявився в тому, що останній 17.06.2025 року о 18.40 годині разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на платформі «Іскра» по вул. Магістральна, буд. 80, причепився до електропоїзда, фотографувалися, чим наражав на небезпеку себе, оскільки міг впасти з поїзда, зіткнутись з перешкодами або бути ураженим струмом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, викликалась до суду двічі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення СМС-повістки на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення номер телефону, про причини неявки суд не повідомила.
Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, суд розглянув справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 .
Обставини правопорушення підтверджуються, письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фото таблицею.
У відповідності до письмових пояснень ОСОБА_1 , вона мешкає разом із сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17.06.2025 року приблизно о18.20 годині вона прийшла з роботи додому, через 10 хвилин прибіг додому син, перевдягнувся та сказав, що буде гуляти у футбол. Ввечері прийшов як завжди, нічого не розповідав. Наступного дня, 18.06.2025 року, вона була на роботі, знайомий у вайбер надіслав фото з телеграм каналу «Типичный Шевчик - Запорожье», де її син, ОСОБА_4 ще з одним знайомим чіплялись на електропоїзд. Вона з сином постійно проводить бесіди з цієї теми «зацепери», розповідає про наслідки, так як колись її свекруха бачила друзів сина, які каталися (причепилися) на зчіпному пристрої трамваю. Обіцяє, що подібне не повториться.
Згідно з письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_2 , 17.06.2025 року приблизно о 18.40 годині на платформі «Іскра» він проходив з товаришем Леонідом, 12 років, навчається в ЗГ №18. Побачили, що наближається електропоїзд і ОСОБА_5 запропонував сфотографуватися, ОСОБА_2 погодився, не заперечував. Вони залізли на потяг, сфотографувалися. Знає, що чіплятись на електротранспорт заборонено, наслідки дуже погані. ОСОБА_6 йому постійно говорить про це, так як бачила його друзів, які каталися (прицепилися) до трамваю. Може пояснити як потрапило фото в « ОСОБА_7 ». ОСОБА_5 скинув в свою групу в телеграм каналі, назву не знає, а хтось з цієї групи мабуть кинув фото адміністратору « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Співробітники поліції раніше з ним та його друзями проводили роз'яснювальну бесіду про «зацеперів».
На долученій фото таблиці зображений скріншот повідомлення з каналу Телеграм «Типичный Шевчик - Запорожье», на якому зображена фотографія останнього вагону електропоїзда з двома малолітніми дітьми, що тримаються за ручки вагона та зчіпний пристрій. Також наявний допис « ОСОБА_8 » ОСОБА_9 вышли на новый уровень. Трамваи и троллейбусы уже не так «вставляют»… Фото наших подписчиков.
Стаття 150 ч. 1, 2 СК України вказує, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , не виконуючи свої батьківські обов'язки, не доглядала за малолітнім сином, не піклувалась про його моральний та духовний розвиток, внаслідок чого останній разом зі своїм малолітнім товаришем перебував без супроводу батьків на залізничній платформі «Іскра», зачепився за останній вагон електропоїзда та потім зістрибнув на колію наражаючи себе та свого малолітнього товариша на смертельну небезпеку, враховуючи, що залізнична інфраструктура є зоною підвищеної небезпеки, на кожному такому об'єкті розміщені інформаційні щити та повідомлення з правилами поведінки на залізниці, тому суд вважає, що ОСОБА_1 нехтувала своїми батьківськими обов'язками, не забезпечуючи догляд дитини та не контролюючи її дозвілля.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП, та кваліфікує її дії як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до положення ст. 23 КУпАП.
Враховуючи обставини правопорушення, данні про особу правопорушника, суд вважає за доцільне призначити стягнення у виді накладення максимально передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою ОСОБА_1 так і її малолітнім сином ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 184 ч. 1, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за ст. 184 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Штраф сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл.- 21081100
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Код банку отримувача (МФО): 899998
Банк отримувача: Казначейство України
Номер рахунку: UA558999980313060106000008479
Код класифікації доходів бюджету: 21081100
Призначення платежу: адміністративний штраф
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.І. Дацюк
Строк пред'явлення виконавчого документу«_____»_________________20___року
Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року
Дата видачі «_____»_________________20___року