1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7213/25 1-кс/335/2543/2025
23 липня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, який є громадянином України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, місце реєстрації відсутнє, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомостей про судимість не надано, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082060000864 від 21.07.2025, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
23.07.2025 до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у тому, що він 21 липня 2025 року, в період часу з 16 години 00 хвилин до 16 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час конфлікту, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, перебуваючи на подвір'ї приватного будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, перебуваючи в безпосередньої близькості від потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та використовуючи предмет схожий на сокиру, що має ударно-дробові властивості, який взяв із загального коридору вказаного будинку та утримуючи його у правій руці, наніс один удар вказаним предметом в область лівої гомілки ноги потерпілого, чим спричинив останньому рублене поранення лівої гомілки з ушкодженням крупних кровоносних судин, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння та від якого, 21 липня 2025 року, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 4146 від 22 липня 2025 року, настала смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на місці, від масивної крововтрати.
21.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 22.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.
Під час проведення досудового розслідування слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а відтак, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення вказаного злочину, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 обізнаний про місце мешкання потерпілого та свідків, а відтак може впливати на них.
Також, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не має місця реєстрації та постійного місця мешкання та не має постійного джерела прибутку, вчинив тяжкий злочин, що дає підстави вважати, що знаходячись на волі, він вчинить інше кримінальне правопорушення.
Більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Посилаючись на вказані обставини, слідчий, за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, та просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Ризики про які вказує слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні є необґрунтованими. Зазначила, що посилання сторони обвинувачення на те, що її підзахисний раніше судимий нічим не вмотивоване, оскільки усі судимості ОСОБА_4 , відповідно до ст. 89 КК України, вважаються погашеними. Окрім цього, ОСОБА_4 щиро кається та співпрацює зі слідством.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника. Зазначив, що не вдарив потерпілого ненавмисно, не бажав настання таких наслідків.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082060000864 від 21.07.2025, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
21.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 22.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 України.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приймає до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спростувати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені у ході судового розгляду клопотання, та не оспорюється стороною захисту.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 не одружений, малолітніх та неповнолітні дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, місце реєстрації відсутнє, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де стались події, викладені у підозрі та поруч з його місцем мешкання проживають свідки, відомостей про судимості не надано, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя і здоров'я людини, внаслідок якого настала смерть потерпілого.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, внаслідок якого завдано тілесних ушкоджень потерпілому, які призвели до його смерті.
Окрім іншого, слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , а саме те, що відповідно до висновку, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.07.2025, ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Також, слідчий суддя враховує, що свідками у кримінальному провадженні є сусіди підозрюваного.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 дають слідчому судді підстави дійти висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, про які вказано у клопотанні, об'єктивно існують.
Враховуючи існування ризиків, доведених слідчим та прокурором, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, особу підозрюваного ОСОБА_4 , підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його спрямованість проти життя та здоров'я потерпілого, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, обставини вчинення кримінального правопорушення, не дають слідчому судді підстав дійти висновку, що обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, буде відповідати меті його застосування та зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, і які існують на даний час.
У судовому засіданні сторона захисту просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте на час розгляду клопотання слідчого у слідчого судді відсутні відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 , в матеріалах справи зазначена адреса його місця проживання, однак суду не надано жодного документу, який би підтверджував законне користування підозрюваним вказаним майном.
Інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
За вимогами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному випадку.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню у повному обсязі, та до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, який обчислювати з моменту фактичного затримання з 17 год. 55 хв. 21 липня 2025 року, до 17 год. 55 хв. 18 вересня 2025 року.
Встановити строк дії даної ухвали слідчого судді до 17-55 год. 18 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали, ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали складено 25.07.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1