№ 207/4341/25
№ 2/207/1767/25
24 липня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Єрмакової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг,
10 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Південного районного суду міста Кам'янського з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» суму відшкодування витрат на оплату комунальних послуг у розмірі 688 142 (шістсот вісімдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн. 52 коп. та судові витрати у розмірі 6 881 (шість тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 43 коп.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивачкою зазначено, що вона працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на посаді головного бухгалтера. У зв'язку з виробничою необхідністю та відсутністю коштів на рахунках підприємства, з метою усунення небезпеки настання невигідних для ТОВ «ПМЗ» майнових наслідків у вигляді припинення постачання електричної енергії та води, а також застосування до підприємства штрафних санкцій з боку постачальників зазначених послуг, у період з липня 2023 року по серпень 2024 року позивачка за рахунок власних коштів оплачувала вартість спожитих ТОВ «ПМЗ» комунальних послуг, а саме:
-за послуги постачання електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична компанія» на суму 682 389 (шістсот вісімдесят дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп.;
-за послуги з розподілу електричної енергії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на суму 663 (шістсот шістдесят три) грн. 23 коп.;
-за послуги водопостачання та водовідведення Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» на суму 5 089 (п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 89 коп.
Загальна сума сплачених позивачкою власних коштів за спожиті ТОВ «ПМЗ» комунальні послуги складає 688 142 (шістсот вісімдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн. 52 коп.
18 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву, згідно якого ТОВ «ПМЗ» підтверджує факти, викладені в позовній заяві. Позивачка ОСОБА_1 дійсно працює на посаді головного бухгалтера підприємства згідно наказу ТОВ «ПМЗ» № 12к про прийом на роботу від 14.05.2012 р. У зв'язку з виробничою необхідністю та відсутністю коштів на рахунках підприємства, з метою усунення небезпеки настання невигідних для ТОВ «ПМЗ» майнових наслідків у вигляді припинення постачання електричної енергії та води, а також застосування до підприємства штрафних санкцій з боку постачальників зазначених послуг, у період з липня 2023 року по серпень 2024 року ОСОБА_1 за рахунок власних коштів оплачувала вартість спожитих ТОВ «ПМЗ» комунальних послуг на загальну суму 688 142 (шістсот вісімдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн. 52 коп.
Про здійснення зазначених витрат ОСОБА_1 були своєчасно подані до ТОВ «ПМЗ» звіти про використання коштів. До цього часу зазначені кошти підприємством ОСОБА_1 не відшкодовані у зв'язку з відсутністю на рахунках ТОВ «ПМЗ» необхідної суми грошових коштів і певними обмеженнями банківського обслуговування підприємства, у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
Позивачка надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовну заяву підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав, не заперечує проти задоволення позову.
Суд, взявши до уваги позицію учасників справи, вивчивши письмові докази по справі, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 дійсно працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на посаді головного бухгалтера.
У зв'язку з виробничою необхідністю та відсутністю коштів на рахунках підприємства, з метою усунення небезпеки настання невигідних для ТОВ «ПМЗ» майнових наслідків у вигляді припинення постачання електричної енергії та води, а також застосування до підприємства штрафних санкцій з боку постачальників зазначених послуг, у період з липня 2023 року по серпень 2024 року позивачка за рахунок власних коштів оплачувала вартість спожитих ТОВ «ПМЗ» комунальних послуг, а саме:
-за послуги постачання електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична компанія» на суму 682 389 (шістсот вісімдесят дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп.;
-за послуги з розподілу електричної енергії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на суму 663 (шістсот шістдесят три) грн. 23 коп.;
-за послуги водопостачання та водовідведення Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» на суму 5 089 (п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 89 коп.
Загальна сума сплачених позивачкою власних коштів за спожиті ТОВ «ПМЗ» комунальні послуги складає 688 142 (шістсот вісімдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн. 52 коп., дане підтверджується копіями квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки, рахунків на оплату послуг комунальних підприємств ТОВ «Київська енергетична компанія», АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», КП ДОР «Аульський водовід» та звітами про використання коштів за період з липня 2023 року по серпень 2024 року (а.с. 5-78).
На час розгляду справи зазначені кошти підприємством позивачці ОСОБА_1 не відшкодовані.
Представником відповідача було долучено до відзиву на позовну заяву копію листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, згідно якого Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Також відповідно до листа від 13.08.2024 № 81-23/2/75930 Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» було припинення обслуговування грошових рахунків відповідача.
Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що інший обслуговуючий банк ТОВ «ПМЗ» - Акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2023 р. № 932 з 02 серпня 2023 року проходить процедуру ліквідації та заблокував грошові кошти ТОВ «ПМЗ», що знаходяться на грошовому рахунку в банку, у розмірі 254 131 грн. 13 коп.
У зв'язку з форс-мажорними обставинами Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» не виконувало зобов'язання по сплаті спожитих комунальних послуг, в результаті чого з метою усунення небезпеки настання невигідних для ТОВ «ПМЗ» майнових наслідків у вигляді припинення постачання електричної енергії та води, а також застосування до підприємства штрафних санкцій з боку постачальників зазначених послуг, у період з липня 2023 року по серпень 2024 року ОСОБА_1 за рахунок власних коштів сплачувала вартість спожитих комунальних послуг.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» має зобов'язання перед ОСОБА_1 , в частині відшкодування витрат понесених на оплату комунальних послуг.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема питання: чи мали місце обставини якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових норм.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно ст.1158 ЦК України, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів.
Відповідно до ст.1159 ЦК України, особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.
Частиною 1 ст.1160 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.
Водночас правочин працівника вважатиметься схваленим, зокрема у разі якщо особа, яку він представляв (Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»), учинить дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦК України). Такою дією є затвердження директором звіту працівника про фактично понесені витрати.
Таким чином, питання відшкодування витрат, понесених позивачкою в інтересах відповідача та питання правомірності використання власних готівкових коштів для вирішення господарських питань підприємства відноситься до майнових відносин між суб'єктом господарювання та працівником і регулюються Цивільним кодексом України.
Враховуючи наведені норми законодавства, для виникнення в особи права на відшкодування фактично зроблених витрат при вчиненні дій в майнових інтересах іншої особи, необхідною є наявність певних умов: майновим інтересам іншої особи має загрожувати небезпека; дії особи щодо запобігання, усунення або зменшення небезпеки настання невигідних майнових наслідків здійснюються ним за власною ініціативою; такі дії, повинні містити очевидну користь для заінтересованої особи та бути надалі нею схваленими.
У постанові Верховного суду від 18.01.2022 у справі № 381/1375/20 також зазначено, що «скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції не урахував наданого позивачкою на підтвердження своїх вимог листа ПрАТ «Факел» від 30 вересня 2019 року, у якому відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 319 537,11 грн. Крім того, в доданій до листа оборотно-сальдовій відомості відображені всі здійснені позивачем платежі в інтересах ПрАТ «Факел» у період з 2014 року по 2019 рік, які здійснювалися для підтримки виробничої діяльності ПрАТ «Факел», зокрема для оплати послуг електроенергії, водопостачання, інших виробничих потреб та задля уникнення настання невигідних майнових наслідків для відповідача. Дослідивши зазначений лист, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що він по своїй суті є схваленням здійснених позивачем витрат в інтересах товариства та підтвердженням існування заборгованості з їх відшкодування.»
Дослідивши оборотно-сальдову відомість по рахунку №661 за 01.07.2023 - 12.08.2024 та звіти про використання коштів, суд вважає, що вони по своїй суті є схваленням здійснених позивачкою витрат в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та підтвердженням існування заборгованості з їх відшкодування.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що майновим правам відповідача ТОВ «ПМЗ» загрожувало настання невигідних майнових наслідків у вигляді припинення постачання електричної енергії та води, а також застосування до підприємства штрафних санкцій з боку постачальників зазначених послуг. Сплачені кошти позивачки ОСОБА_1 на загальну суму 688 142 (шістсот вісімдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн. 52 коп. були спрямовані на запобігання настання невигідних наслідків для підприємства, відтак в розумінні положень ст. ст. 1158-1160 ЦК України наявні підстави для відшкодування позивачу фактично понесених витрат.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 6 881 (шість тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 43 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1158-1160 ЦК України, ст.ст. 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (ЄДРПОУ 31523315, місцезнаходження: вул. Січеславський шлях, 2, м. Кам'янське, Дніпропетровська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму відшкодування витрат на оплату комунальних послуг у розмірі 688 142 (шістсот вісімдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн. 52 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»(ЄДРПОУ 31523315, місцезнаходження: вул. Січеславський шлях, 2, м. Кам'янське, Дніпропетровська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 6 881 (шість тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 43 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Є. Дубовик