1Справа № 335/7221/25 2-н/335/631/2025
24 липня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком, в обґрунтування заяви зазначивши наступне.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 50,19 кв.м, в якому у 03.06.2016 році створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12», яке здійснює управління та обслуговування будинку.
08.12.2018 загальними зборами об'єднання був затверджений внесок на управління багатоквартирним будинком в розмірі 4,95 грн. за 1 кв.м.
22.12.2019 загальними зборами об'єднання був затверджений внесок на управління багатоквартирним будинком в розмірі 4,95 грн. за 1 кв.м.
ОСОБА_1 зобов'язання зі сплати внеску на управління багатоквартирним будинком належним чином не виконує, у зв'язку із чим у неї перед об'єднанням виникла заборгованість за період з серпня 2021 р. по червень 2025 р. в розмірі 3359,51 грн., яку об'єднання просить стягнути з ОСОБА_1 .
Вивчивши заяву, суддя доходить наступних висновків.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, на яку посилається заявник, передбачено, що судовий наказ як особлива форма судового рішення може бути виданий у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. В свою чергу, останні визначаються як «результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил» (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Разом з тим мета створення та предмет діяльності ОСББ, встановлені чинним законодавством, не передбачають провадження ним господарської діяльності. Тому ОСББ не може розглядатися як виробник/виконавець житлово-комунальних послуг відповідно до закону. При цьому згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та свого статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників.
Відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», не є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
З наведеного випливає, що сплата внесків і платежів, встановлених рішеням загальних зборів ОСББ, не є оплатою житлово-комунальних послуг, а вимога про стягнення заборгованості за такими внесками і платежами не може розглядатися в порядку наказного провадження.
Пунктом 3 частини першої статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
З огляду на викладене, у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст. 165, 258-260 ЦПК України, суд -
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком.
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктами 3 частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Стеценко