Справа № 640/27894/21 Головуючий у 1-й інстанції: Парненко В.С.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
22 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Бєлової Л.В., Файдюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Григор'єва С.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Національної академії Національної гвардії України Соколовського Сергія Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - командувач Національної гвардії України Балан Микола Іванович , про визнання протиправними та скасування наказів,
У вересні 2021 року ОСОБА_2 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_2 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до начальника Національної академії Національної гвардії України Соколовського Сергія Анатолійовича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - командувач Національної гвардії України Балан Микола Іванович (далі - третя особа) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Національної академії Національної гвардії України від 31 серпня 2021 року № 32 о/с «звільнити з посади та зарахувати у розпорядження начальника Академії у зв'язку із скороченням штатної посади» та наказ від 31 серпня 2021 року № 178 с/ч «ЗАРАХУВАТИ у розпорядження начальника Академії»;
- зобов'язати (під підпис) керівництво НА НГУ ознайомитися з Конвенцію ООН (статті 27) про права осіб з інвалідністю та Національної стратегії у сфері прав людини, визначеного Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021, що стосується сприяння зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю та Наказ МВС України від 23 липня 2019 року № 597 «Про затвердження Переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби».
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що накази начальника Національної академії Національної гвардії України від 31 серпня 2021 року № 32 о/с та № 178 с/ч є протиправними, оскільки порушують його права як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, підтвердженої відповідною довідкою МСЕК та посвідченням. Під час проходження військової служби на посаді викладача кафедри службово-бойового застосування він мав відповідну освіту, досвід та наукові досягнення, що підтверджується документами про освіту, ступінь кандидата наук, а також участю у підготовці курсантів та науково-педагогічній діяльності. Водночас, під час реорганізаційних заходів, пов'язаних з утворенням Київського інституту НГУ, йому була запропонована посада, яка не відповідала його кваліфікації, стану здоров'я, індивідуальній програмі реабілітації та спеціалізації, натомість не було запропоновано наявних вакансій, що більше відповідали його фаху. Дії відповідача свідчать про дискримінаційне ставлення за ознакою інвалідності, що суперечить статті 27 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Указу Президента № 119/2021, а також вимогам статті 24 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при скороченні штатів. Крім того, зазначає, що атестаційна комісія Київського інституту, яка розглядала його кандидатуру, була створена до офіційного утворення самого інституту, а тому її рішення є юридично нікчемним. Самі накази видані без належного обґрунтування, без дотримання встановленої процедури переміщення або звільнення військовослужбовця з інвалідністю та без врахування висновків ВЛК. Він не був ознайомлений із висновками атестаційної комісії, а жодне офіційне рішення щодо його призначення на нову посаду або відмова від такої посади ним письмово не надавались.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимоги про зобов'язання (під підпис) керівництво НА НГУ ознайомитися з Конвенцію ООН (статті 27) про права осіб з інвалідністю та Національної стратегії у сфері прав людини, визначеного Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021, що стосується сприяння зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю та Наказ МВС України від 23 липня 2019 року № 597 «Про затвердження Переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби».
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані накази начальника Національної академії Національної гвардії України були прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені спеціальним законодавством, яке регулює проходження громадянами України військової служби. Суд встановив, що реорганізація Київського факультету Національної академії НГУ із подальшим утворенням Київського інституту НГУ супроводжувалась законною ліквідацією посад, що підтверджується відповідними наказами МВС України, Командувача НГУ та Академії. У зв'язку із вивільненням посад, позивачеві запропоновано рівнозначну посаду викладача в новоствореній структурі, однак він від неї відмовився, що згідно з пунктом 118 Положення про проходження військової служби є підставою для зарахування військовослужбовця у розпорядження відповідного командира. Позивач не довів наявності обставин, які б перешкоджали його переміщенню чи призначенню на іншу посаду за станом здоров'я відповідно до пункту 112 Положення, оскільки подані медичні документи не містили такого висновку. Також суд не визнав доведеними твердження позивача про порушення прав як особи з інвалідністю, оскільки не встановлено обов'язку Академії призначати його на конкретну посаду без конкурсної процедури, якщо відсутня згода або відповідне медичне обґрунтування. Аргументи щодо дискримінації за ознакою інвалідності були оцінені критично з огляду на те, що звільнення відбулося з підстав скорочення посади, а не через інвалідність, і що позивач сам відмовився від переведення. Суд також вказав, що атестаційна комісія діяла в межах службових повноважень, а оскаржувані рішення приймались безпосередньо начальником НА НГУ, що виключає порушення з боку комісії.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що суд необґрунтовано не взяв до уваги його правовий статус як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК, посвідченням та індивідуальною програмою реабілітації. При вирішенні справи суд безпідставно не застосував положення статей 17 і 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», статті 24 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі в умовах скорочення, а також не врахував міжнародно-правові гарантії, визначені Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю. Наголосив, що у зв'язку з ліквідацією Київського факультету йому не була фактично надана належна, рівнозначна та доступна з урахуванням стану здоров'я посада, а натомість запропонована вакансія суперечила як його професійній спеціалізації, так і медичним обмеженням, про що було відомо відповідачу. Атестаційна комісія, яка приймала рішення щодо його призначення, створена до офіційної дати утворення Київського інституту НГУ, тому її висновки не можуть вважатись легітимними. Крім того, позивачем не було подано відмову від призначення на запропоновану посаду, а лише повідомлено про неможливість її обіймання через стан здоров'я, що було підтверджено медичними висновками. Крім того, суд першої інстанції не врахував його доводи про порушення принципу недискримінації та необхідність забезпечення права на працю осіб з інвалідністю в умовах реорганізації. Суд не дав належної оцінки зібраним доказам, зокрема документам, які підтверджують обставини перебігу служби, медичні обмеження та відсутність можливості переведення без згоди.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) був призначений в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З метою витребування даних про наявність вакантних посад у період проведення організаційно-штатних заходів для повного і всебічного встановлення обставин справи ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року здійснено перехід з письмового провадження у відкрите судове засідання.
Відповідач просить розглянути справу за відсутності його представника.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07 червня 2019 року.
Між ОСОБА_2 , викладачем кафедри службово-бойового застосування НГУ Київського факультету національної академії Національної гвардії України, та Міністерством внутрішніх справ України в особі Начальника національної академії Національної гвардії України генералом-лейтенантом Соколовським С.А. укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах офіцерського складу. Строк дії договору 1 рік з 14 січня 2021 року.
На момент видання оскаржуваних наказів начальника Академії ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом осіб офіцерського складу на посаді викладача кафедри службово-бойового застосування Національної гвардії України Київського факультету Національної Академії Національної гвардії України.
Київський факультет Національної академії Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 41082556) в період проходження у ньому позивачем військової служби перебував у статусі відокремленого підрозділу Національної академії Національної гвардії України, утвореного відповідно до наказу Міністра внутрішніх справ України № 1281 від 02 грудня 2016 року «Про утворення Київського факультету Національної академії Національної гвардії України» та зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за адресою місто Київ, вулиця Оборони Києва, будинок 7, 03179.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про утворення Київського інституту Національної гвардії України» від 19 травня 2021 року № 483-р погоджена пропозиція Міністерства внутрішніх справ України щодо утворення вищого військового навчального закладу - Київського інституту Національної гвардії України шляхом виділу Київського факультету Національної академії Національної гвардії України із складу Національної академії Національної гвардії України із віднесенням його до сфери управління зазначеного Міністерства.
З метою забезпечення виконання зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ «Про організацію виконання розпорядження Кабінету Міністрів України» від 14 липня 2021 року № 549.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 3 зазначеного наказу командувача Національної гвардії України зобов'язано провести відповідні організаційно-штатні заходи та до 01 вересня 2021 року завершити комплектування посад згідно із штатом для забезпечення належного функціонування Київського інституту.
На виконання наказу МВС України командувачем Національної гвардії України видано наказ «Про організаційно-штатні заходи в Національній гвардії України» від 12 серпня 2021 року № 353 дск, яким затверджено штат Національної академії Національної гвардії України з урахуванням утворення вищого військового навчального закладу - Київського інституту Національної гвардії України шляхом виділу Київського факультету Національної академії Національної гвардії України із складу Національної академії Національної гвардії України.
Відповідно до цього наказу командувача НГУ, Київський факультет НА НГУ ліквідується в повному обсязі разом з озброєнням та технікою, у тому числі офіцери, сержанти і старшини, солдати, робітники та службовці, курсанти (наведено дослівно).
У червні 2021 року кожній особі із переліку зазначених категорій було повідомлено під особистий підпис про проведення організаційно-штатних змін у Національній академії Національної гвардії України, пов'язаних з виділом з її структури Київського факультету та утворення на його основі Київського інституту НГУ.
ОСОБА_2 , направлено таке повідомлення та ним підписано 16 червня 2021 року.
Відповідно до цього повідомлення в червні 2021 року ОСОБА_2 доведено розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 483-р, а також попереджено, що відповідно до пункту 239 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у разі неможливості у двомісячний термін призначити його на іншу посаду, контракт з позивачем буде достроково розірвано, а його буде звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
11 серпня 2021 року проведено засідання атестаційної комісії Київського інституту Національної гвардії України, про що складено протокол № 1 від 11 серпня 2021 року.
Відповідно до вказаного протоколу ОСОБА_2 розглядався у якості кандидата на посаду викладача кафедри тактико-спеціальної підготовки факультету Правоохоронної діяльності Київського інституту НГУ.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від запропонованої посади, рішенням атестаційної комісії рекомендовано зарахувати зазначеного офіцера у розпорядження начальника Академії. Рішення, прийняте атестаційною комісією Київського інституту НУ, затверджене в установленому порядку т.в.о. начальника Київського інституту НГУ та погоджено заступником директора департаменту професійної підготовки - начальником управління планування, оцінювання та сертифікації Головного управління Національної гвардії України.
Таким чином, станом на 31 серпня 2021 року, тобто на дату видання оспорюваних наказів начальника Академії, була відсутня згода ОСОБА_2 , викладена у формі рапорту (заяви), на призначення його на запропоновану посаду, а відповідно й будь-яке рішення щодо його службового використання у Київському інституті Національної гвардії України.
Начальником Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) видано наказ від 31 серпня 2021 року № 32 о/с (по особовому складу), яким передбачено, що відповідно до пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовця Національної академії Національної гвардії України майора ОСОБА_2 (Г-005696), викладача кафедри службово-бойового застосування НГУ Київського факультету, звільнено з посади та зараховано у розпорядження начальника Академії (підстава: наказ командувача Національної гвардії України від 12 серпня 2021 року № 353дск).
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) від 31 серпня 2021 року № 178 с/ч майора ОСОБА_2 зараховано у розпорядження начальника Академії.
В подальшому, відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 01 вересня 2021 року № 179 (по стройовій частині) оголошено про внесення 01 вересня 2021 року змін до штату № 05/0320 Національної академії Національної гвардії України згідно з переліком, затвердженим наказом командувача Національної гвардії України від 12 серпня 2021 року № 353 док, а саме (наведено дослівно): ліквідується у повному складі разом з озброєнням та технікою Київський факультет (пункт 1); уважати таким, що вибув на стаціонарне лікування, викладач кафедри службово-бойового застосування НГУ Київського факультету ОСОБА_2 з 31 серпня 2021 року до КНП БСР «Бородянська центральна районна лікарня» (місто Київ) (пункт 17.1.).
Не погоджуючись з наказами від 31 серпня 2021 року № 32 та № 178, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) врегульовано відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби.
В частині першій статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Питання проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та інші питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, визначаються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі по тексту - Положення/в редакції на час виникнення та існування спірних правовідносин).
З матеріалів справи вбачається, що видання наказів, які є предметом оскарження, було зумовлено проведенням організаційно-штатних заходів та скороченням посад у зв'язку з виділенням зі структури Національної академії Національної гвардії України Київського факультету та утворенням на його основі окремої юридичної особи - Київського інституту Національної гвардії України.
Порядок і наслідки проведення організаційно-штатних заходів (скорочення штатних посад) врегульовано статтею 26 Закону № 2232-XII і, зокрема, пунктами 82, 110, 112, 116, 118, 119, 226 Положення.
Згідно з пунктом «г» частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-XII, яка передбачає звільнення з військової служби, встановлено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, зокрема у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі.
Подібним за змістом є підпункт 1 пункту 226 Положення: військовослужбовці звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів при скороченні посади, яку військовослужбовець займає, у тому числі при ліквідації (розформовуванні), реорганізації військових частин або державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти, у разі неможливості використання цього військовослужбовця на військовій службі.
Пунктом 110 Положення встановлено, що переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб
Відповідно до пункту 112 Положення аійськовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, зокрема, визначених пунктом 82 цього Положення.
Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
- неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
- неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
- потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Встановлено, що майора ОСОБА_2 було попереджено про можливе подальше звільнення з військової служби у разі не призначення на іншу посаду протягом двомісячного строку.
Разом з тим, звільнення майора ОСОБА_2 з припиненням контракту не було здійснено.
Окрім того, під час проведення організаційно-штатних заходів розглядалося питання про його переміщення за згодою до іншого місця проходження служби - Київського інституту Національної гвардії України, однак від такого переміщення він відмовився.
Пунктом 82 Положення (види посад та вимоги призначення на посади) визначено, що призначення на посади військової служби здійснюються на рівнозначні посади (підпункт 2), на нижчі посади (підпункт 3) - у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Конкретно порядок призначення на військовослужбовців на посади при проведенні організаційно-штатних заходів врегульовано пунктом 118 Положення, яким встановлено, що під час проведення таких заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, до служби персоналу номенклатури призначення не пізніше ніж за два місяці до встановлених строків проведення таких заходів подається список військовослужбовців, які вивільняються, з пропозиціями щодо їх дальшого службового використання.
У разі неможливості призначення військовослужбовців, які вивільняються, на рівнозначні посади вони:
- призначаються на нижчі посади (не більш як на один ступінь чи за їх згодою більше ніж на один ступінь);
- зараховуються у розпорядження відповідного командира (начальника) згідно з підпунктом 1 пункту 116 цього Положення;
- звільняються з військової служби у встановленому порядку (у разі відсутності згоди призначення на нижчі посади більше ніж на один ступінь або відсутності згоди переміщення на посади у випадках, визначених абзацами третім - п'ятим пункту 112 цього Положення).
Відповідно до підпункту першого пункту 116 Положення зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців.
Отже, за змістом пунктів 116 та 118 Положення інші заходи щодо військовослужбовця (зарахування в розпорядження, призначення на нижчу посаду чи звільнення) застосовуються лише у разі неможливості призначення його на рівнозначну посаду.
Згідно з переліком вакантних посад Національної академії Національної гвардії України за період з 16 червня по 31 серпня 2021 року, наданим на виконання ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня та 01 липня 2025 року, під час проведення організаційно-штатних заходів в Академії були наявні як рівнозначні (за військовим званням та тарифним розрядом), так і нижчі посади.
Вказані посади відповідали кваліфікаційним вимогам, рівню освіти та спеціальності майора ОСОБА_2 , який обіймав посаду викладача кафедри службово-бойового застосування Київського факультету Національної академії НГУ, а саме:
1. Рівнозначні посади:
- викладач кафедри тактико-спеціальної підготовки командно-штабного факультету (ВОС-0210003, «майор», 33 т.р.);
- викладач кафедри технічного та тилового забезпечення факультету логістики (ВОС-7001003, «майор», 33 т.р.).
2. Нижчі посади:
- заступник начальника курсу (ВОС-0210003, «майор», 28 т.р.д);
- начальник лабораторії кафедри технічного та тилового забезпечення факультету логістики (ВОС-7001003, «майор», 28 т.р.);
- науковий співробітник науково-дослідної лабораторії службово-бойового застосування НГУ науково-дослідного центру службово-бойової діяльності НГУ (ВОС-0210003, «майор», 27 т.р.).
З матеріалів справи, зокрема зі змісту оскаржених наказів, вбачається, що наявні вакантні посади, які могли бути використані для подальшого службового призначення позивача, не розглядались та йому не пропонувались.
У судовому засіданні позивач пояснив, що розглянув би можливість обійняти відповідні посади, якби вони були йому запропоновані.
Таким чином, відповідач не виконав вимог чинного законодавства щодо обов'язку призначення військовослужбовця на іншу рівнозначну або, за його згодою, нижчу посаду, натомість безпідставно зарахував майора ОСОБА_2 у розпорядження начальника Академії.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказів начальника Національної академії Національної гвардії України від 31 серпня 2021 року № 32 о/с про звільнення з посади та зарахування у розпорядження начальника Академії у зв'язку із скороченням штатної посади і від 31 серпня 2021 року № 178 с/ч про зарахування у розпорядження начальника Академії.
Позивач, який має науковий ступінь кандидата юридичних наук, обрав саме такий спосіб захисту порушеного права і вважав достатнім обсягом відновлення його прав та інтересів шляхом скасування оскаржених наказів.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, то відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у цій частині не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати накази начальника Національної академії Національної гвардії України від 31 серпня 2021 року № 32 о/с про звільнення з посади та зарахування у розпорядження начальника Академії у зв'язку із скороченням штатної посади та від 31 серпня 2021 року № 178 с/ч про зарахування у розпорядження начальника Академії.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Бєлова Л.В.
Файдюк В.В.
Повний текст постанови виготовлено 23.07.2025.