Справа № 640/18873/21
про залишення апеляційної скарги без руху
23 липня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-інтеграційне підприємство «Агроінтер» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу в якій остання просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 року повернуто апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року.
16.07.2025 року, через підсистему «Електронний суд», відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу подано з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
У апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржником зазначено, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, проте повернена останньому через недоліки апеляційної скарги, а звернення вдруге відбулося у максимально стислі строки.
З огляду на зазначене, відповідач вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними, такими, що заслуговують на увагу та є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач вдруге скористався своїм правом і повторно подав апеляційну скаргу на рішення першої інстанції. При цьому, апелянтом не надано належних доказів пропуску строку, починаючи з моменту отримання рішення суду першої інстанції, та належних доказів неможливості подати апеляційну скаргу, через обставини на які посилається скаржник.
Дослідивши зазначені доводи та матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, посилання зазначені відповідачем у вищевказаному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не спростовують факт пропуску останнім строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані обставини не можуть бути поважною підставою для визнання пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги буде застосовано положення до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль