Справа № 640/16546/22
про залишення апеляційної скарги без руху
23 липня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року в справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЗБК-1» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем - ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 року та 30.06.2025 року повернуто апеляційні скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року.
16.07.2025 року, ГУ ДПС у м. Києві втретє звернулося до суду апеляційної інстанції (через канцелярію суду) з апеляційною скаргою.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу подано 16.07.2025 року, тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
У апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржником зазначено, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, проте повернена останньому через несплату судового збору.
Також, представник відповідача посилається на практику касаційної інстанції і зазначає про наявність у останнього права, відповідно до ст. 299 КАС України, на повторне подання апеляційної скарги.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач втретє скористався своїм правом на подачу апеляційної скарги на рішення першої інстанції. При цьому, апелянтом не надано належних доказів пропуску строку починаючи з моменту отримання рішення суду першої інстанції, та належних доказів неможливості подати апеляційну скаргу, через обставини на які посилається скаржник.
Крім того, з поданої апеляційної скарги вбачається, що вона подана через досить тривалий час тільки 16.07.2025 року, а апеляційні скарги була повернуті ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду 27.05.2025 року та 30.06.2025 року.
Дослідивши зазначені доводи та матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, посилання зазначені представником відповідача у вищевказаному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не спростовують факт пропуску останнім строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані обставини не можуть бути поважною підставою для визнання пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Окрім того, питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Даний позов подано в 2022 році.
Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017 року, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481,00 грн.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції сплачується у розмірі 22 329,00 (2481,00 грн.*150%*6) = 22 329,00 грн.
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником під час подачі апеляційної скарги втретє до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 22 329,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Причини пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається Головне управління Державної податкової служби у м. Києві визнати неповажними.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 та п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль