Справа № 640/14147/21 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
23 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Альянс Боханівське» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Альянс Боханівське» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 32742/0703.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що покладені в основу оскаржуваного рішення висновки контролюючого органу про відсутність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами є необґрунтованими, оскільки відповідні взаємовідносини з його контрагентами були реальними, призвели до зміни майнового стану їх учасників та підтверджуються належним чином оформленими документами.
Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX , Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 2825-IX, матеріали справи передано до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю;
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 32742/0703.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду у письмовому провадженні на 23.07.2025.
02.06.2025, під № 12916 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 17 лютого по 10 березня 2021 року, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 10.03.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 10.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 10.03.2021 та іншого законодавства за відповідний період.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 17.03.2021 № 21454/Ж5/26-15-07-03-01.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), п. 5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 164 442 грн., у т.ч. за 2017 рік - 79 976 грн., за 2018 рік - 84 466 грн.
Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав на нього заперечення (лист від 05.04.2021 р. № 903/04-21).
Листом відповідача від 20.04.2021 р. вих. № 40898/6/26-15-07-03-01, повідомлено, що за результатами розгляду заперечень висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки залишено без змін, а заперечення-без задоволення.
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 № 32742/0703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 205553 грн 00 коп., з них з податку на прибуток підприємств на суму 164442,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 41111,00 грн.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що реальний характер господарських операцій при виконанні договорів, укладених позивачем з його контрагентами, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України. У відповідача були відсутні зауваження щодо неналежного оформлення видаткових накладних, які були надані Товариством покупцям та, які підтверджують факт передачі газового конденсату. Тому, беручи до уваги використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у постачальника товарів, зокрема, подальший продаж таких товарів контрагентам - ТОВ «Енергетична альтернатива-7» і ПП «Агросервіс», отримання коштів за реалізацію таких товарів, руху активів, та формування податкових зобов'язань, висновки контролюючого органу про нереальність господарської операції та відсутність господарської мети при вчиненні позивачем угод з контрагентами, є безпідставими.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Під час розгляду спору, судом не було враховано недоліки оформлення первинних документів.
Апелянт посилається на відсутність підписів представника оператора ТЗСУ або недоліки у формуванні ТТН.
Апелянт стверджує, що кошти від контрагентів мали бути класифіковані як «інші надходження», оскільки не відбулася поставка товару.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Водночас, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення.
При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.
Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.
Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб'єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.
Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.
Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до норм пунктів 44.1., 44.3. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпунктів 14.1.36., 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що винесення оскаржуваного податкового повідмолення-рішення, відповідач пов'язує із нереальністю проведення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Енергетична альтернатива-7» та ПП «АГРОСЕРВІС».
Висновки відповідача про нереальність правочинів між ТОВ «ГЕО АЛЬЯНС БОХАНІВСЬКЕ» і його контрагентами та, як наслідок, про заниження відповідачем податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 10.03.2021 на загальну суму 164 442 грн., у т.ч. за 2017 рік - 79 976 грн., за 2018 рік 84 466 грн., базуються на наступному.
Так, між позивачем та покупцями було укладено договори купівлі-продажу газового конденсату (з ПП «Агросервіс» договір від 07.05.2018 р. № 36-К-Л-/18-ГАБ; з ТОВ «Енергетична альтернатива-7» договір від 19.06.2017 р. № 84-К-Л-/18-ГАБ, за якими ТОВ «ГЕО АЛЬЯНС БОХАНІВСЬКЕ», («Продавець»), з однієї сторони, та ПП «Агросервіс» ТОВ «Енергетична альтернатива-7», (разом «Покупці», кожний окремо «Покупець»), уклали Договір (разом Договори) про наступне:
1.1. Покупець зобов'язується оплатити та прийняти газовий конденсат на умовах цього Договору, а Продавець зобов'язується передати Покупцю газовий конденсат (Продукцію) після його оплати Покупцем. Період передачі-прийому Продукції, її обсяг та вартість встановлюються Сторонами в Специфікаціях, що додаються до Договору, і всі є його невід'ємними частинами (надалі «Специфікація»);
Продавець передає Покупцю газовий конденсат на умовах EXW (в пункті наливу на тимчасовій замірно-сепараційній установці Луценківського родовища, розташованої на території Жабківської сільської ради, Лохвицького району, Полтавської області) згідно з Інкотермс-2010.
Передача Продукції здійснюється за умови стовідсоткової оплати вартості Продукції відповідно п. 5.1., статті 5 Договору. Фактична передача Продукції оформлюється видатковими та товарно-транспортними накладними.
Перехід від Продавця до Покупця права власності на Продукцію, а також усіх ризиків відбувається в момент фактичної передачі Продукції. В разі передачі Продукції до здійснення передоплати, Покупець залишається відповідальним за збереження Продукції та несе всі пов'язані з цим ризики з моменту фактичної передачі Продукції до її повернення Продавцю або здійснення оплати в повному обсязі. Набуття права користування та розпоряджання на Продукцію, що була передана Покупцю до здійснення оплати в повному обсязі, відбувається після здійснення оплати за передану Продукцію Покупцю в повному обсязі.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що фактичне виконання господарських операцій між позивачем та Покупцями підтверджується наступними документами: (щодо взаємовідносин з ТОВ «Енергетична альтернатива-7»): договором купівлі-продажу газового конденсату з ТОВ «Енергетична альтернатива-7» № 84-К-Л/17-ГАБ від 19.06.2017 р. з Додатком № 1; накладною №2 від 22.06.2017 р.; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 22.06.2017 р. № 333481 серії 01 AAAA; довіреністю від 21.06.2017 р. б/н, складеною за формою № M-2; банківськими виписками за 21.06.2017 р. та 02.08.2017 р.; податковою накладною від 21.06.2017р. № 1 разом квитанцією № 1; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 р. № 1 до податкової накладної від 21.06.2017р. №1 разом квитанцією №1; карткою рахунку 3611 по взаємовідносинах з ТОВ «Енергетична альтернатива-7»;
По взаємовідносинах із ПП «Агросервіс» здійснені операції підтверджуються наступними документами: договором купівлі-продажу газового конденсату з ПП «Агросервіс» № 36-K-J/18-ГАБ від 07.05.2018 р. з Додатком №1; накладною №3 від 09.05.2018 р.; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 09.05.2018 р. № 333484 серії 01 AAAA; довіреністю №28 від 08.05.2018 р., яка складена за формою № M-2; банківськими виписками за 08.05.2018 р. та 17.05.2018 р.; податковою накладною від 08.05.2018р. № 1 разом квитанцією № 1; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників від 17.05.2018 р. № 2 до податкової накладної від 08.05.2018р. № 1 разом квитанцією № 1; карткою рахунку 3611 по взаємовідносинах з ПП «Агросервіс».
У той же час, відповідачем не було досліджено належним чином суть, зміст та специфіку господарських операцій між позивачем та ПрАТ «Природні Ресурси», з яким позивач мав господарські відносини на підставі договорів від 19.06.2017 р. № 13В-К-Л/ПР-ГАБ та від 07.05.2018 р. № 8В-К-Л/ПР-ГАБ, що передували операціям із контрагентами - ПП «Агросервіс» та ТОВ «Енергетична альтернатива-7».
Так, за вищевказаними договорами Продавець передає Покупцю газовий конденсат на умовах EXW (в пункті наливу на тимчасовій замірно-сепараційній установці Луценківського родовища, розташованої на території Жабківської сільської ради, Лохвицького району, Полтавської області) згідно з Інкотермс-2010 (п. 3.1. Договорів); Поставка продукції здійснюється партіями в терміни погоджені Сторонами за допомогою телефонного зв?язку (п. 3.2. Договорів); Перехід права власності на газовий конденсат від ПрАТ «Природні ресурси» до ТОВ «ГЕО АЛЬЯНС БОХАНІВСЬКЕ», а також усіх ризиків відбувається в момент фактичної передачі продукції.
Слід врахувати, що в матеріалах справи фактичне виконання господарських операцій між Позивачем та ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ» підтверджується наступними документами: договір від 19.06.2017 р. № 13В-К-Л/ПР-ГАБ; видаткова накладну № 300 від 22 червня 2017 р.; податкова накладна від 22.06.2017 р. № 128 разом з витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 371535 ; Акт відвантаження на відпуск нафтопродуктів від 22 червня 2017 р. № 3; банківська виписка за 29.08.2017 р..; картку рахунку 6312 по взаємовідносинах з ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ»; податкова накладна від 09.05.2018 р. № 31 разом з квитанцією № 9093898281; Акт відвантаження на відпуск нафтопродуктів від 09 травня 2018 р. №2; банківська виписка за 29.05.2018 р..; картку рахунку 6312 по взаємовідносинах з ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ»;
У акті перевірки відповідач зазначив про те, що на момент відвантаження конденсату газового на балансі позивача були відсутні будь-які потужності (ємності), придатні для зберігання конденсату газового, а також договори оренди таких потужностей. В зв'язку із чим, вважає здійснені операції нереальними.
Водночас, колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивач приймав у власність відповідні обсяги газового конденсату від ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ», а потім, не забираючи із пункту наливу, починав відповідне оформлення та передачу власного газового конденсату Покупцям.
Тож, у зв'язку з тим, що господарські операції з фактичної передачі газового конденсату між позивачем і ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ» та подальші операції з фактичної передачі газового конденсату між позивачем та Покупцями відбувались одночасно, суд першої інстанції мав підстави для висновку, що у позивача була відсутня необхідність мати у власності або в оренді будь-які потужності (ємності) придатні для зберігання конденсату газового.
Отже, позивач передавав Покупцям газовий конденсат, власником якого був безпосередньо сам, що підтверджується первинними документами укладеними із ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ» і доданими до адміністративного позову.
До того ж, судом першої інстанції було прийнято до уваги й листом ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ» від 05.05.2021 № 95/05/01-21, в якому зазначено, що придбаний позивачем у ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ» газовий конденсат був відвантажений представниками ТОВ «ГЕО АЛЬЯНС БОХАНІВСЬКЕ» у відповідні періоди часу в пункті наливу на тимчасовій замірно-сепараційній установці Луценківського родовища, розташованої на території Жабківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.
Також, ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ» додало до листа у якості доказу копії завірених сторінок прошитих та пронумерованих Журналів відвантаження конденсату (нафти), що ведуться товариством, за періоди: з 04.02.по 13.08.2017 р. та з 05.03. по 24.03.2018 р.
Відповідно до змісту журналів за період: з 04.02.по 13.08.2017 р (рядок 4) 22.06.2017 р. стовпчик 1 рядок 4) позивачем був фактично навантажений газовий конденсат в пункті наливу на тимчасовій замірно-сепараційній установці Луценківського родовища, розташованій на території Жабківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області ТОВ «Енергетична альтернатива-7 в автомобіль марки DAF з причепом, державні номери ВІ 05 78 СЕ - автомобіль, ВІ 70 48 ХО - причеп (рядок 4 стовпчик 2). Договір № 84-К-Л/17-ГАБ від 19.06.2017 р., довіреність від 21.06.2017 б/н (рядок 4 стовпчик 3), маса 29,040 т. (рядок 4 стовпчик 5); ТТН № 333481, видаткова накладна б/н (рядок 4 стовпчик 7); Відвантажив ТОВ «ГАБ» Батрак В.В. (рядок 4 стовпчик 8), Отримав Писаренко В.В. (рядок 4 стовпчик 9).
Відповідно до наказу ТОВ «ГЕО АЛЬЯНС БОХАНІВСЬКЕ» від 08.11.2013 р. № 110801-ос, ОСОБА_1 є штатним працівником позивача.
У свою чергу, у Журналі за період: з 05.03.по 29.09.2018 р (рядок 2) 09.05.2018 стовпчик 1 рядок 2) позивачем був фактично навантажений газовий конденсат в пункті наливу на тимчасовій замірно-сепараційній установці Луценківського родовища, розташованій на території Жабківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області ПП «Агросервіс» в автомобіль марки MAN з причепом, державні номери НОМЕР_1 - автомобіль, СА 50 17 ХТ - причеп (рядок 2 стовпчик 2). Договір № 36-К-Л/18-ГАБ від 07.05.2018 р., довіреність №28 від 08.05.2018 (рядок 2 стовпчик 3), маса 23,640 т. (рядок 2 стовпчик 5); ТТН № 333484, видаткова накладна №3 (рядок 2 стовпчик 7); Відвантажив ТОВ «ГАБ» Котелевець Р.Л. (рядок 2 стовпчик 8), Отримав Кузьмик С.В. (рядок 2 стовпчик 9).
Відповідно до наказу ТОВ «ГЕО АЛЬЯНС БОХАНІВСЬКЕ» від 09.03.2017 р. № 030901-ос, ОСОБА_2 є штатним працівником позивача.
Таким чином, наведена в листі та в Журналі ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ» інформація співпадає з даними, вказаними в первинних документах позивача, що були надані під час перевірки відповідачу та додані до позову.
Як заначено в Акті перевірки факт відвантаження газового конденсату Покупцям, у кількості 52 680 кг. (73 730 дм3), а саме ТТН від 09.05.2018 серія 01 АААА № 333484, TTH від 22.06.2017 серія 01 АААА № 333481, складено з порушенням вимог Інструкції затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв?язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року Nє 281/171/578/155 (надалі - Інструкція), а саме, відсутні підписи представника оператора вантажовідправника (ТЗСУ Луценківського родовища) та у графі «підприємство, організації, місцезнаходження» вказано
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача, як у власника газового конденсату, були відсутні будь-які законні підстави дозволяти третім особам, зокрема, представнику власника ТЗСУ Луценківського родовища (ПрАТ «ПРИРОДНІ РЕСУРСИ») приймати участь у оформленні ТТН, в зв'язку із тим, що позивач як власник газового конденсату та Продавець згідно з вказаними Договорами із Покупцями набув статусу вантажовідправника, при тому, що у відповідача були відсутні зауваження щодо неналежного оформлення видаткових накладних, які були надані Товариством покупцям та, які підтверджують факт передачі газового конденсату. До того ж, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні, зв даних обставин, не є підставою для висновків про нереальність господарської операції щодо купівлі-продажу, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.
Стосовно тверджень відповідача про відсутність у покупців виробничих потужностей, придатних для переробки та/або зберігання конденсату газового, а відтак, нереальності здійснених операцій, слід зауважити, що беручи до уваги використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у постачальника товарів, зокрема, подальший продаж таких товарів контрагентам - ТОВ «Енергетична альтернатива-7» і ПП «Агросервіс», отримання коштів за реалізацію таких товарів, руху активів, та формування податкових зобов'язань, висновки контролюючого органу про нереальність господарської операції та відсутність господарської мети при вчиненні позивачем угод з контрагентами, є недоведеними та помилковими.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що висновки акту перевірки та доводи апеляційної скарги про нереальність господарської операції позивача з контрагентом, сформовані не на дійсній оцінці складених за результатами господарських операцій первинних документів. Окрім того, висновки акту перевірки не спростовують фактичного руху активів позивача за договірними відносинами.
Апелянт стверджує, що кошти від контрагентів мали бути класифіковані як «інші надходження», оскільки не відбулася поставка товару, проте колегія суддів погоджується з доводами сторони позивача про те, що у матеріалах справи наявні акти приймання-передачі, ТТН, податкові накладні, банківські документи, що вказують на повне виконання обов'язків. Формування доходу здійснено у період фактичного переходу права власності, що відповідає П(С)БО 15 і п. 44.1 ПК України. Таким чином, такі доводи податкового органу є оціночними, не підтвердженими належними доказами, спрямованими на переоцінку обставин, що вже були ретельно перевірені судом першої інстанції.
Також, апелянт стверджує про порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, хоча не вказує конкретно, яке саме процесуальне порушення допущено судом, не надав доказів недослідження судом якихось істотних доказів та не обґрунтував у чому і як порушення вплинуло на ухвалення рішення по суті спору.
Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко