23 липня 2025 року м. Дніпросправа № 404/2990/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20.05.2025 року у справі № 404/2990/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20.05.2025 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини четвертої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду першої інстанції ухвалено 20.05.2025 року.
Апеляційна скарга подана скаржником поштою 11.06.2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник заявив суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, в якому зазначив, що у зв'язку з великим навантаженням на особовий склад щодо виконання заходів мобілізації, тривалими повітряними тривогами, великою кількістю судових засідань та адміністративних справ, відповідач не мав змогу своєчасно подати апеляційну скаргу.
Суд вважає, що вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
Відповідно до частини 5, п.2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З матеріалів справи встановлено, що копія оскаржуваного рішення доставлена в електронний кабінет скаржника (суб'єкта владних повноважень) 20.05.2025 о 18:59, тобто фактично рішення отримано 21.05.2025 року.
Разом з тим, враховуючи приписи ч.4 ст.286 КАС України, скаржником пропущено строк апеляційного оскарження, як з дати проголошення судового рішення, так і з дати його отримання.
Посилання скаржника на велике навантаження на особовий склад щодо виконання заходів мобілізації, тривалі повітряні тривоги, велику кількість судових засідань та адміністративних справ, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки скаржником зазначені загальновідомі обставини без зазначення конкретних причин, які завадили відповідальній особі своєчасно подати апеляційну скаргу.
Інших причин поважності пропуску строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Скаржник не додав до апеляційної скарги її копії (копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи) відповідно до кількості учасників справи.
Також, частиною восьмою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Так, згідно тексту апеляційної скарги, остання від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 підписана начальником ОСОБА_2 ..
Проте, будь-які документи про повноваження ОСОБА_3 як начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на час подання апеляційної скарги до апеляційної скарги не додані.
Далі, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір».
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржувалася постанова відповідача про накладення штрафу у розмірі 17000 грн.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року установлено у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн., оскільки 1% від ціни позову у цій справі становить суму, що є меншою за 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду скаржникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн. (605,60 грн.*150%).
Скаржник документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та заявив суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання зазначається, що відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету, немає самостійного балансу, перебуває на фінансовому забезпеченні у обласному ТЦК. Командуванням відповідача застосовано усі можливі заходи для сплати судового збору.
Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
Разом з тим скаржник не зазначив жодних обставин та не надав доказів на їх підтвердження в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є повноваженнями суду.
Враховуючи викладене, скаржникові необхідно надати суду документ про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, узазначаються його паспортні дані.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- копії поданої апеляційної скарги для інших учасників справи;
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу;
- документа про сплату судового збору.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юрко