24 липня 2025 р. Справа № 520/32681/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді П'янової Я.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 520/32681/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову у проведенні перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, на підставі довідок Територіального управляння Державної судової адміністрації України у Харківській області: №04-49/314 від 18.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022 року; №04-49/315 від 18.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації Україні у Харківській області: №04-49/314 від 18.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022 року; №04-49/315 від 18.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію заборгованості довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2022 року до моменту прийняття рішення на даній справі;
- допустити негайне виконання рішення суду у межах усієї суми стягнення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації Україні у Харківській області: №04-49/314 від 18.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022 року, №04-49/315 від 18.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі №520/32681/24 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію заборгованості довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2022 до моменту прийняття рішення у цій справі. Ухвалено в скасованій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію заборгованості довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2022 до моменту прийняття рішення у цій справі. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №520/32681/24 - залишено без змін.
30.06.2025 ОСОБА_1 подав повторно до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 з вимогою відмінити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 в частині відповідального органу, який повинен зробити перерахунок довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 , а саме - замість Пенсійного фонду в Київській області вказати Пенсійний фонд у Харківській області на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області:
- № 04-49/314 від 18.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року;
- № 04-49/315 від 18.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023 року до 31.12.2023 року.
Індексацію заборгованості щомісячного довічного грошового утримання проводити з 1 січня 2022 року до моменту остаточних виплат.
В поданій апеляційний скарзі позивач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі № 520/32681/24, наведені ОСОБА_1 . Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі № 520/32681/24 залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.
22.07.2025, на виконання вимог ухвали суду, ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вимог зазначеного клопотання заявник посилається на те, що копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 ним не отримано, у зв'язку з чим вважає, що строк на подання апеляційної скарги пропущено з поважної причини.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали електронної справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає не задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи врегульовано положеннями статті 323 КАС (в редакції, чинній на час подання розглядуваної апеляційної скарги).
Відповідно до частини першої статті 323 КАС якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.
За змістом частини четвертої статті 323 КАС суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Частиною п'ятою статті 323 КАС визначено, що суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції може розглянути по суті апеляційну скаргу, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, у разі, якщо особа, яка її подала, не була присутня під час апеляційного розгляду справи та якщо суд не розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи за умови, що скаржником дотримано встановлені процесуальними нормами вимоги до апеляційної скарги.
Вказані висновки щодо порядку застосування наведених норм статті 323 КАС викладені у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року, 8 вересня 2021 року, 25 травня 2022 року у справах № 420/1877/20, № 640/14385/19, № 640/10637/20 відповідно.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 було розглянуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у задоволенні якої було відмовлено.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що він не отримував копію рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у межах строку, визначеного законом для апеляційного оскарження, вже звертався до суду з апеляційною скаргою, за наслідками розгляду якої Другим апеляційним адміністративним судом 02.05.2025 було ухвалено постанову, якою частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Із зазначеною постановою ОСОБА_1 також був ознайомлений, оскільки згодом, 08.05.2025, подав заяву про роз'яснення судового рішення, в якій позивач просив роз'яснити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 по справі № 520/32681/24, а саме: чи буде індексуватися заборгованість згідно довідки №04-49/315 від 18.06.2024 Територіального управління ДСА України в Харківській області з 01.01.2023 до моменту прийняття рішення по цій справі згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №520/32681/24, а також чи буде продовжуватися індексуватися заборгованість згідно довідки №04-49/14 від 18.06.2024 та довідки №04-49/315 від 18.06.2024 ТУ ДАС України в Харківській області після прийняття рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 по справі № 520/32346/24.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 у справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).
Так, надаючи оцінку обґрунтованості поданого позивачем клопотання, колегія суддів зважає на те, що після ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення у справі (10.02.2025) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції із скаргою вдруге (30.06.2025) сплинув значний проміжок часу. При цьому, після ухвалення Другим апеляційним адміністративним судом постанови (02.05.2025) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції із скаргою вдруге (30.06.2025) також сплинуло сплинуло більше місяця, а отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги вдруге .
При цьому, звертаючись із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач так і не надав доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 при первинному оскарженні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 звернутися до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами.
Зі змісту правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.08.2020 року у справі № 711/2702/17, випливає, що відкриття апеляційного провадження уже після апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи фактично зводяться до нового перегляду судовою колегією апеляційного суду спору, який вирішено судом, спрямовано на безпідставний повторний апеляційний перегляд судового рішення у справі.
До того ж, судом ураховується, що позивач, як особа, котра не згодна з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 року, не позбавлена права на її касаційне оскарження.
Жодних інших обґрунтувань, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт не наводить.
Відтак зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 520/32681/24, у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі № 520/32681/24, наведені ОСОБА_1 .
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 520/32681/24 за позовом ОСОБА_1 до Голового управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова