24 липня 2025 р. Справа № 440/4005/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) від 29.04.2025 року по справі № 440/4005/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просить суд:
визнання протиправним та скасування рішення Комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області № 103 від 28.11.2024 щодо відмови у підтвердженні періоду роботи, передбаченої пунктом З частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.07.1984 по 17.02.2000;
зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 01.07.1984 по 17.02.2000 на посаді тракториста-машиніста в колгоспі «Шляхом Ілліча», КСП «Шляхом Ілліча», який в подальшому був реорганізовано у СТОВ «Промінь».
Рішенням Полтавського окружного адміністративного окружного суду від 29.04.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 103 від 28.11.2024.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді, що дає право на пенсію на пільгових умовах в колгоспі "Шляхом Ілліча", реорганізованого в СТОВ "Промінь", у період з 01.07.1984 по 17.02.2000.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що вважає правомірним відмову у призначенні позивачу пенсії, а саме не зараховано страховий стаж роботи з 01.07.1984 по 17.02.2000, через відсутність відомостей про підтвердження періодів зайнятості на посаді трактористамашиніста в колгоспі «Шляхом Ілліча», КСП «Шляхом Ілліча», який в подальшому реорганізовано у СТОВ «Промінь», первинними документами.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення заперечував та просив відмовити.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою щодо підтвердження періоду роботи трактористом з 01.06.1984 по 17.02.2000 в колгоспі «Шляхом Ілліча» (з 2000 року СТОВ «Промінь»).
Комісії з питань підтвердження стажу роботи при ГУ ПФУ в Полтавській області встановлено:
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 13.10.2023 підтверджено припинення з 15.06.2009 державної реєстрації юридичної особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Згідно архівної довідки від 15.07.2019 № 05-01/53, виданої архівним відділом Чорнухинської районної державної адміністрації, у протоколі від 25.11.1992р. №02 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Шляхом Ілліча» значиться про реорганізацію колгоспу «Шляхом Ілліча» в приватно колективне сільськогосподарське підприємство з назвою «Зоря».
В розпорядженні представника Президента України Чорнухинської районної державної адміністрації від 09.11.1993 № 308 «Про реєстрацію колективних сільськогосподарських підприємств «Перемога», ім.Чапаєва, ім.Шевченка, «Зоря» є інформація про реєстрацію колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» з юридичною адресою с.Кизлівка.
В рішенні виконавчого комітету Чорнухинської районної ради народних депутатів від 17.03.1995р. № 176 «Про реєстрацію статутів колективного сільськогосподарського підприємства «Шляхом Ілліча», кооперативно профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу Чорнухинського району та доповнення до статуту Чорнухинського підприємства по матеріально-технічному забезпеченню сільського господарства» є інформація про реєстрацію статуту колективного сільськогосподарського підприємства «Шляхом Ілліча».
В розпорядженні голови районної державної адміністрації від 14.07.1998р. № 176 «Про реєстрацію та перереєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та скасування реєстрації» значиться про перереєстрацію «КСП «Шляхом Ілліча» с. Кізлівка».
В розпорядженні голови районної державної адміністрації від 18.02.2000 № 53 «Про реєстрацію колективних сільськогосподарських підприємств» значиться про перереєстрацію «колективного сільськогосподарського підприємства «Шляхом Ілліча» в товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь», с. Кізлівка.
Відповідно до наданої копії трудової книжки НОМЕР_1 від 20.01.1985 ОСОБА_1 з 01.06.1984 прийнятий в КСП «Шляхом Ілліча» трактористом, 18.02.2000 членство в господарстві припинено у зв'язку з реорганізацією КСП у ТОВ «Промінь». Згідно копії вкладки в трудову книжку колгоспника НОМЕР_2 від 20.01.1985, позивач з 01.06.1984 прийнятий в КСП «Шляхом Ілліча» трактористом, з 18.02.2000 членство в господарстві припинено у зв'язку з реорганізацією КСП у ТОВ «Промінь».
Трудова книжка ОСОБА_1 , датована 20.01.1985, видана на бланку, який містить зображення Герба України та запис про прийняття з 01.06.1984 в КСП «Шляхом Ілліча», яке згідно інформації, зазначеній в довідках від 10.10.2023 № 59/11.3.14, від 15.07.2019 № 05-01/53, було зареєстровано в 1995 року. Вкладка у трудову книжку, датована 20.01.1985 містить запис про прийняття з 01.06.1984 в КСП «Шляхом Ілліча», яке було зареєстровано в 1995 році.
Отже, період роботи позивача на посаді тракториста машиніста в колгоспі «Шляхом Ілліча», який в подальшому реорганізовано в КСП «Шляхом Ілліча», СТОВ «Промінь», потребує підтвердження первинними документами.
В довідці від 10.10.2023 № 59/11.3.14, виданій виконавчим комітетом Чорнухинської селищної ради, зазначено, що в книгах обліку трудового стажу колгоспників за 1984-2000 роки, ОСОБА_1 з 01.06.1984 по 17.02.2000 працював в колгоспі «Шляхом Ілліча», щороку виконував встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві, крім 1984-1985 років. В довідці відсутня графа «посада», проте щороку значиться запис: «тракт».
Згідно додатково наданих копій з книг обліку розрахунків по оплаті праці (трактористи, бригада, шофера, адмінперсонал) колгоспу «Шляхом Ілліча» (КСП «Шляхом Ілліча) за 1984-1999 роки в списках працівників значиться ПІП позивача. Відомості про безпосередню зайнятість ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції в книгах обліку розрахунків по оплаті праці відсутні.
Додатково надана копія посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_3 , виданого 06.10.2005.
Документів про дату прийняття на посаду тракториста в колгосп «Шляхом Ілліча» не надано.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від жовтня 2024 рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначенні пенсії від 28.11.2024 № 103 позивачу відмовлено в підтвердженні періоду роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.07.1984 по 17.02.2000, через відсутність відомостей про підтвердження періодів зайнятості на посаді трактористамашиніста в колгоспі «Шляхом Ілліча», КСП «Шляхом Ілліча», який в подальшому реорганізовано у СТОВ «Промінь», первинними документами.
Не погодившись із діями пенсійного органу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 103 від 28.11.2024 та зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді, що дає право на пенсію на пільгових умовах в колгоспі "Шляхом Ілліча", реорганізованого в СТОВ "Промінь", у період з 01.07.1984 по 17.02.2000.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За змістом пункту "в" статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Зазначене кореспондується із пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV, відповідно до якого чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Тобто, за змістом наведених норм основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, проте у разі відсутності в ній відповідних записів та/або неточностей відомості про характер виконуваної роботи може бути підтверджений уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок № 58 від 29 липня 1993 року, затвердженої Міністерством праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України (далі по тексту - Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з п.п. 1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 7 від 20.01.1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам- машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» (далі по тексту - Роз'яснення) до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення.
До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист - машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозернст. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Колегією суддів встановлено, при призначенні пенсії за віком позивача відповідачем не було зараховано до страхового стажу період роботи з 01.07.1984 по 17.02.2000 на посаді трактористамашиніста в колгоспі «Шляхом Ілліча», КСП «Шляхом Ілліча», який в подальшому реорганізовано у СТОВ «Промінь».
Так, відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_1 (а.с. 12-18) ОСОБА_1 , зокрема:
- 01.06.1984 прийнятий в КСП "Шляхом Ілліча" трактористом;
- 18.02.2000 членство у господарстві припинено у зв'зку з реорганізацією КСП у ТОВ "Промінь", переведений на роботу у ТОВ "Промінь" на посаду - тракторист;
- 28.11.2002 звільнений з роботи за згодою сторін та розірвано трудоий контракт з товариством "Промінь".
Також, позивачем на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надано до суду первинні документи, а саме:
- довідку від 10.10.2023 № 59/11.3.14, видану виконавчим комітетом Чорнухинської селищної ради, в якій зазначено, що в книгах обліку трудового стажу колгоспників за 1984-2000 роки, ОСОБА_1 з 01.06.1984 по 17.02.2000 працював в колгоспі «Шляхом Ілліча», щороку виконував встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві, крім 1984-1985 років;
- довідку про заробітну плату від 10.10.2023 № 58/11.3.14, видану виконавчим комітетом Чорнухинської селищної ради, в якій зазначено про проведення оплати праці за період роботи з 01.07.1984 по 17.02.2000;
- довідку від 21.01.2025 № 6/113-14, видану виконавчим комітетом Чорнухинської селищної ради, в якій зазначено, що ОСОБА_1 вступив в колгосп 01.06.1984 і по наявних документах працював у колгоспі з 01.06.1984 по 17.02.2000. Довідка видана на підставі книги обліку трудового стажу колгоспників 1984, 1985 р.р 1985-2000 р.р.;
- відомість про кількість вироблених трудоднів (людиноднів), трудову участь у колгоспному виробництві, згідно якої позивач працював в колгоспі КСП "Шляхом Ілліча" та СТОВ "Промінь" на посаді такториста-машиніста з 1984 року по 2002 рік.
Крім того, у трудовій книжці позивача зазначено, що ним у спірний період виконано річний мінімум трудової участі у громадському господарстві на посаді тракториста, крім 1984 року.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.3 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Постановою СРСР від 21.04.1975 за № 310 затверджені Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (постанова №310).
Пунктом 1 постанови № 310 встановлено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
До трудової книжки колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства у колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи (п. 5 1 постанови №310).
За п.13. постанови № 310 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналогічні норми містять також Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974р. № 162 (далі - Інструкція № 162) ті Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58 (далі - Інструкція № 58).
За позицією Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28.02.2018 року у справі № 428/7863/17, певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Колегія суддів також враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, в якому вказано що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 13.06.2019 в справі № 195/443/17 та від 22.05.2018 в справі № 683/977/17, право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується зокрема відомостями трудової книжки.
Стосовно посилання апелянта про непідтверженість періодів зайнятості на посаді трактористамашиніста в колгоспі «Шляхом Ілліча», КСП «Шляхом Ілліча», який в подальшому реорганізовано у СТОВ «Промінь», первинними документами, колегія суддів зазначає таке.
Як вже було зазначено, що відомості про посаду позивача внесені до трудової книжки колгоспника, а характер робіт, що дає позивачу право на отримання пільгової пенсії тракториста - машиніста підтверджений відомостями архівних довідок виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради та відомостями про кількість вироблених трудоднів.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 103 від 28.11.2024 та зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді, що дає право на пенсію на пільгових умовах в колгоспі "Шляхом Ілліча", реорганізованого в СТОВ "Промінь", у період з 01.07.1984 по 17.02.2000.
На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року по справі № 440/4005/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов