24 липня 2025 р. Справа № 520/32137/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 05.03.25 по справі № 520/32137/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статті 43 та статті 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХП з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України №2262-ХІІ, статті 9 Закону України № 2011-ХІІ, наказу Міністерства оборони України № 90 від 01.03.2018 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення з включенням до останньої щомісячної винагороди за бойове чергування для здійснення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії, з саме:
- посадовий оклад 5356 грн (1762 грн, * 3,04 = 5356,48);
- оклад за військовим званням майор 1339 грн (1.762 грн * 0,76 = 1339,12);
- надбавка за вислугу років (50% ПО + ОВЗ) 3347 грн;
- надбавка за особливості проходження служби (100% ПО + ОВЗ + вислуга) 10042 грн;
- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (20% ПО) 1071 грн;
- надбавка за кваліфікацію “льотчик 1 класу» (7% ПО) 375 грн;
- винагорода за бойове чергування (20% ПО за 13 тарифним розрядом) 705 грн;
- премія (130% ПО) 6963 грн;
- всього 29.198 грн.
- ухвалити окрему ухвалу, як реакцію суду на виявлені численні порушення законності ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову зазначив про протиправність відмови ІНФОРМАЦІЯ_4 у складенні та направленні до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 01.04.2019 із урахуванням приписів «Схеми співвідношення встановлених до 01.03.2018 окладів за посадами офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил України, звільнених з військової служби», яка є додатком до наказу Міністерства оборони України № 90 від 01.03.2018 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» (далі - Наказ № 90), із зазначенням розміру посадового окладу 5356,00 грн, що відповідає тарифному розряду «26» та тарифному коефіцієнту «3,04», оскільки саме такі значення встановлені приписами додатку 24 до Наказу № 90, який стосується осіб офіцерського складу Збройних Сил України, звільнених з військової служби (до яких відноситься позивач), натомість, застосований відповідачем тарифний розряд «23» та тарифний коефіцієнт «2,8», визначено приписами додатків 1-22 до Наказу № 90, що стосуються діючих військовослужбовців, чим суттєво зменшено розмір належної позивачу пенсії.
Наполягав, що з 05.03.2019 позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), у зв'язку з набранням законної сили 05.03.2019 рішення Верховного Суду у справі № 826/3858/18, яким встановлено виникнення підстав для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, однак, відповідач, на якого покладено функції з формування довідки про розмір грошового забезпечення протиправно не виконав обов'язок щодо вірного зазначення усіх складових грошового забезпечення з якого обраховується пенсія.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 520/32137/24, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 520/32137/24.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції прийнято рішення з урахуванням лише наданих відповідачем доказів та без надання жодної оцінки доводам позивача про наявність у нього права на визначення складових грошового забезпечення у довідці для перерахунку пенсії виходячи з «26» тарифного розряду, а не з визначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 «23», що прямо суперечить приписам Додатку 24 до Наказу № 90 та значно зменшує розмір належної позивачу пенсії.
В іншій частині зміст апеляційної скарги є аналогічним змісту позовної заяви.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області.
На час звільнення із Збройних Сил України ОСОБА_1 займав посаду штурмана авіазагону винищувального авіаполку.
Не погодившись із діями ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови у визначенні складових грошового забезпечення у довідці для перерахунку пенсії з використанням «26» тарифного розряду (тарифний коефіцієнт «3,04») замість «23» (тарифний коефіцієнт «2,8», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо визначення складових грошового забезпечення у довідці для перерахунку пенсії з використанням «23» тарифного розряду, оскільки відповідно до схеми тарифних розрядів за основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України авіаційної ескадрильї (у тому числі окремої), яка визначена у додатку 13 Наказу № 90 штурману (загону) встановлено 23 тарифний розряд, а відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком № 1 Постанови № 704, «23» тарифному розряду дорівнює тарифний коефіцієнт 2,8, що свідчить про відсутність підстав для визначення складових грошового забезпечення позивача виходячи з «26» тарифного розряду із застосуванням тарифного коефіцієнту «3,04».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положеннями частини 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 (далі - Порядок № 45) встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 1 Постанови № 704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.
Окрім того, відповідно до приписів Постанови № 704 з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України наказом Міністерства оборони України № 90 від 01.03.2018 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до цього наказу, а також співвідношення встановлених до 01.03.2018 окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 23, 24 до цього наказу.
Аналіз положень Наказу № 90 дозволяє дійти висновку про те, що в залежності від віднесення військовослужбовця до діючого або звільненого з військової служби визначається і тарифні розряд та коефіцієнт.
А відтак, ключовим при вирішенні питання щодо наявності у позивача права на отримання довідки для перерахунку пенсії із зазначенням розміру посадового окладу 5356,00 грн, що відповідає тарифному розряду «26» та тарифному коефіцієнту «3,04» згідно зі схемами, визначеними у додатках 23, 24 до Наказу № 90, є встановлення обставин віднесення його до військовослужбовців, звільнених з військової служби.
Колегією суддів встановлено, що позивач був звільнений з військової служби наказом командуючого військами Протиповітряної оборони СРСР № 0532 від 06.06.1992.
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 8) підтверджено, що відповідно до посади «штурман авіаційного загону винищувального авіаційного полку» посадовий оклад ОСОБА_1 з 01.01.2008 по 01.07.2012 становив 1120 грн, з якого і обраховувалась пенсія позивача.
Так, відповідно до Схеми співвідношення встановлених до 01.03.2018 окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, яка є Додатком 24 до Наказу № 90, посадовий оклад, встановлений (обчислений) до 01.03.2018 в розмірі 1120-1144,99 грн відповідає тарифному розряду "26", що встановлюються з 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Згідно із тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, яка є Додатком 1 до Постанови №704, тарифному розряду "26" відповідає тарифний коефіцієнт "3,04".
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що посадовий оклад позивача для перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 704, повинен розраховуватись виходячи із співвідношення його посадового окладу, встановленого до 01.03.2018, тобто 1120,00 грн до відповідного тарифного розряду за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, що згідно додатком 24 до Наказу № 90 відповідає тарифному розряду "26".
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення № ФХ-95406/ВСЗ від 24.05.2021 для перерахунку пенсії, відповідно до якої, посадовий оклад позивача становить 4930,00 грн, що відповідає тарифному розряду "23" відповідно до приписів Додатку № 13 до Наказу № 90, який не може бути застосовано до позивача, оскільки він не є діючим військовослужбовцем.
А відтак, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням посадового окладу за «26» тарифним розрядом для здійснення обчислення та перерахунку пенсії є протиправними, що зумовлює задоволення позову в цій частині.
Щодо наявності підстав для підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з включенням до довідки про розмір грошового забезпечення розміру щомісячної винагороди за бойове чергування колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі - Порядок № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова № 1294), чинної на час виникнення спірних правовідносин, упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Згідно з пунктом 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, військовослужбовці під час перебування на службі отримують грошове забезпечення, в складі якого, серед іншого, включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, а також окремо одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Додатком 15 до Постанови № 704 визначено, зокрема, такий додатковий вид грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, як винагорода за бойове чергування (бойову службу), до 20 на місяць відсотків посадового окладу за 13 тарифним розрядом, зокрема для військовослужбовців у частинах і підрозділах ракетних військ, у частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил, які несуть бойове чергування з протиповітряної оборони України, розвідувальних (спецпризначення) з'єднаннях, частинах і підрозділах, а також у підрозділах Держприкордонслужби, які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, екіпажів, літаків, вертольотів, кораблів і катерів, що виконують завдання з охорони державного кордону, територіального моря та виключної (морської) економічної зони України за час бойового чергування (бойової служби).
Отже, винагорода за бойове чергування є додатковим видом грошового забезпечення, який враховується у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що мають право на її отримання.
Відповідно до приписів частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 по справі № 643/98/18, яке набрало законної сили 16.11.2018, встановлено виконання позивачем стрибків з парашутом, проходження служби у особливих умовах, несення бойових чергувань та відповідно наявність безперервної військової служби, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для встановлення йому відповідних надбавок/винагород, у розмірах, визначених Постановою № 1294 та положеннями п.14.2.7, 14.2.8, п.26.1, 29.2, 32.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом МО від 11.06.2008 року № 260.
За встановлених судом у справі № 643/98/18 обставин, судом вирішено зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) подати до ГУ ПФ України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) з включенням до останньої винагороди за тривалу безперервну військову службу, за бойове чергування, за стрибки з парашутом та надбавки за особливі умови служби.
З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 по справі № 643/98/18 ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено довідку від 19.04.2019 № ФХ-95406 про грошове забезпечення для нарахування пенсії майору ОСОБА_1 (а.с. 22) до якої включено винагороду за бойове чергування (15%) від ПО.
Разом з цим, зі змісту довідки про розмір грошового забезпечення від 24.05.2021 № ФХ-95406/ВСЗ (а.с. 18), що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, виданої майору ОСОБА_1 , вбачається не включення до складу грошового забезпечення такої складової як винагорода за бойове чергування, при цьому жодних обґрунтованих доводів щодо виключення такого додаткового виду грошового забезпечення з переліку складових, що враховуються при перерахунку пенсії, відповідачем до суду не надано.
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина 1 статті 17 Основного Закону України).
Норми частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Беручи до уваги, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 по справі № 643/98/18 було встановлено право позивача на зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення такої складової як винагорода за бойове чергування, дії відповідача щодо її виключення зі складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії у подальшому, слід визнати такими, що не ґрунтуються на законі, тобто, протиправними. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Водночас, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначити конкретні розміри складових грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія при застосуванні тарифних розряду «26» та коефіцієнту «3,04», задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Колегія суддів зазначає, що за відсутності факту видачі позивачу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, для перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові, суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження ІНФОРМАЦІЯ_4 та підміняти останній шляхом прийняття замість нього рішення за процедурою відмінною від тієї, що визначена спеціальним законодавством.
Оскільки, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що внаслідок можливих протиправних дій з боку ІНФОРМАЦІЯ_4 при складанні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення будуть порушені права позивача на належний розмір пенсії, вказані позовні вимоги направлені на майбутнє та є передчасними, оскільки спрямовані на захист ще непорушеного права позивача.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із зазначенням посадового окладу за «26» тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнту «3,04» та з включенням до останньої щомісячної винагороди за бойове чергування для здійснення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, як реакції суду на численні порушення закону ІНФОРМАЦІЯ_2 , колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 6 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина третя статті 249 КАС України).
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Отже, окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Разом з цим, на теперішній час, враховуючи вище зазначені правові норми та результати апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для винесення окремої ухвали, отже відповідне клопотання позивача є таким, що не підлягає задоволенню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що суд першої інстанції, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування обставин у справі дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 по справі № 520/32137/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 по справі № 520/32137/24 - скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням посадового окладу за « 26» тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнту « 3,04» з включенням до останньої винагороди за бойове чергування для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із зазначенням посадового окладу за « 26» тарифним розрядом із застосуванням тарифного коефіцієнту « 3,04» та з включенням до останньої щомісячної винагороди за бойове чергування для здійснення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.В. П'янова