24 липня 2025 року справа №200/7676/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 200/7676/24 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.08.2024р. позивач звернувся до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення від 29.08.2024 року № 056650008827 про відмову в призначенні пенсії через відсутність достатньої кількості пільгового стажу. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у своєму рішенні від 29.08.2024 року зокрема зазначило, що: “За наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до наданих документів страховий стаж заявника складає: 28 років 7 місяців 6 днів, в тому числі пільговий стаж підземної роботи згідно ч. 3 ст. 114 Закону 1058- 24 роки 11 місяців 15 днів. В призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви від 22.08.2024 року відмовлено, в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.». Також, органом пенсійного фонду було обраховано страховий та пільговий стаж ОСОБА_1 за формою РС-право станом на 22.08.2024 року, відповідно якого пільговий стаж розрахований по 19.08.2024 рік та зазначено що роботи за Списком 1 складають 24 роки 11 місяців 15 днів.
Приймаючи до уваги, що станом на 19.08. 2024 рік у ОСОБА_1 був наявний пільговий стаж на підземних професіях для визначення права на пенсію та становив 24 роки 11 місяців 15 днів та такий стаж було обраховано органом пенсійного фонду та ОСОБА_1 погодився з таким розрахунком стажу та рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.08.2024 року не оскаржував та продовжив працювати на підземних роботах та набувати необхідний пільговий стаж 25 років якого буде достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.
Вдруге 12.09.2024 року позивач через засоби вебпорталу Пенсійного фонду України звернувся до органів пенсійного фонду та надав заяву щодо призначення пенсії незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058 - IV. Заяву про призначення пенсії від 12.09.2024 року було розглянуто, за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та рішенням відповідача № 056650008827 від 19.09.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. За змістом оскаржуваного рішення позивач має страховий стаж: 28 років 7 місяців 6 днів, в тому числі пільговий стаж підземної роботи згідно ч. 3 ст. 114 Закону 1058- 24 роки 11 місяців 15 днів при цьому відповідач у рішенні вказує “на теперішній час», тобто на час прийняття рішення 19.09.2024 року.
Представик позивача наголошує, що, станом на час звернення із заявою від 12.09.2024 рік до відповідача, у позивача безспірно наявний пільговий стаж на підземних роботах - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, який складає 25 років 8 днів, що дає йому право на отримання пенсії з 12.09.2024 року відповідно до приписів ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працівнику безпосередньо зайнятому повний робочий день на підземних роботах - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Одночасно позивач повідомив орган пенсійного фонду, що у матеріалах його електронної пенсійної справи наявні усі документи на підтвердження пільгового стажу, які останнім були подані у попередній заяві від 19.08.2024 року та також були додані до заяви від 12.09.2024 року.
Також позивач додав до своєї заяви від 12.09.2024 року рішення від 29.08.2024 року про відмову у призначенні пенсії ( підстава відмови недостатність пільгового стажу 24 роки 11 місяців 15 днів для призначення пенсії станом на 19.08.2024 рік), розрахунок стажу станом на 19.08.2024 рік ( відповідно якого органом пенсійного фонду станом на 19.08.2024 року пільговий стаж позивача складав 24 роки 11 місяців 15 днів ) та довідку ПАТ ШУ Покровське No 306 від 11.09.2024 року на підтвердження факту, що він продовжує працювати помічником начальника дільниці ШТ з повним робочим днем в шахті.
Представник наголошує, що позивач виконав усі необхідні умови для набуття права на отримання пенсії на пільгових умовах, а відповідач діючи протиправно та у спосіб не передбачений законом, не зарахував період роботи позивача з 20.08.2024 року по 12.09.2024 рік до пільгового стажу (відповідно розрахунку стажу за формою РС- право станом на 12.09.2024 рік, розрахунок пільгового стажу здійснено по 19.08.2024 рік, а не по 12.09.2024 рік), що призвело до прийняття протиправного рішення про відмову у призначенні пенсії.
Враховуючи викладене, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 056650008827 від 19.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до наявного пільгового стажу на підземних професіях 24 роки 11 місяців 15 днів (станом на 19.08.2024 рік) набутий пільговий стаж на підземних професіях з 20.08.2024 року по 12.09.2024 рік (24 дні) та призначити ОСОБА_1 з 12.09.2024 року пенсію на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 200/7676/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 056650008827 від 19.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до наявного страхового та пільгового стажу на підземних професіях 24 роки 11 місяців 15 днів (станом на 19.08.2024 рік) набутий пільговий стаж на підземних професіях з 20.08.2024 року по 12.09.2024 рік (24 дні) та призначити ОСОБА_1 з 12.09.2024 року пенсію на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 12.09.2024 року через засоби вебпорталу Пенсійного фонду України звернувся до органів пенсійного фонду та надав заяву щодо призначення пенсії незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058 - IV.
Відповідно даних трудової книжки і чвстинф спірного періоду, позивач з 23.03.2023 року працює помічником начальника дільниці підземним з повним робочім днем в шахті ПАТ “Шахтоуправління “Покровське»; запису про звільнення трудовка книжка не містить.
Заяву про призначення пенсії від 12.09.2024 року (реєстраційний № 7922) було розглянуто, за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та рішенням відповідача № 056650008827 від 19.09.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. В рішенні зазначено, що за наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, на теперішній час, страховий стаж заявника складає: 28 років 7 місяців 6 днів, в тому числі пільговий стаж підземної роботи згідно ч. 3 ст. 114 Закону 1058- 24 роки 11 місяців 15 днів.
Згідно довідки № 306 ОСОБА_1 дійсно працює в Приватному акціонерному товаристві “Шахтоуправління “Покровське» з 19.02.2020 року (наказ №308 кпр від 14.02.2020 року) по теперішній час помічником начальника дільниці ШТ з повним робочим днем в шахті.
Як вбачається з довідки РС-право, період роботи з 20.08.2024 по 30.09.2024 не враховано відповідачем до страхового та пільгового стажу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Як визначено частиною першою статті 24 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Постанова № 202).
Відповідно до п. І Постанови № 202, до списку робіт і професій відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Щодо періоду з 01.06.2024 по 31.07.2024, який не було враховано відповідачем до страхового стажу через несплату стахових внесків.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч. 2. ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд доходить висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивачки, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи, підтверджено факт роботи позивача з 20.08.2024 року по 12.09.2024 рік року включно. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового стажу періоду роботи з 20.08.2024 року по 12.09.2024 рік.
Щодо неврахувнання періоду роботи з 20.08.2024 року по 12.09.2024 рік до пільгово стажу.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За приписами п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 569/9411/14-a.
Як вже було зазначено вище, в період з 01.03.2017 по 09.01.2018 позивач працював повний робочій день в шахті.
Таким чином суд наголошує, що період роботи позивача з 20.08.2024 по 30.09.2024 підтверджується як пільговий відомостями, наявними в трудовій книжці і не потребує підтвердження додатковими довідками.
Також суд зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Суд зазначає, що статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
З огляду на вказане, двом повним рокам роботи позивача за професією, яка відноситься до Списку № 1, відповідає 1 рік 06 місяців років стажу підземної роботи.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі викладених висновків, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 9 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку за належне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 056650008827 від 19.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до страхового та наявного пільгового стажу на підземних професіях 24 роки 11 місяців 15 днів (станом на 19.08.2024 рік) набутий пільговий стаж на підземних професіях з 20.08.2024 року по 12.09.2024 рік (24 дні) та призначити ОСОБА_1 з 12.09.2024 року пенсію на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому суд вважає, що вказаний вище спосіб захисту прав позивача є належним та достатнім в розумінні КАС України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 200/7676/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 200/7676/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 24 липня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко