24 липня 2025 року справа №200/6594/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Олішевська В.В.), складеного в повному обсязі 11 грудня 2024 року, у справі № 200/6594/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області з такими вимогами:
визнання протиправною бездіяльності щодо повернення раніше сплаченого судового збору з Державного бюджету на виконання рішення (ухвали) Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 200/3459/24 у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 29.05.2024 року № 4672-5091-8857-6489 (ID: 4672-5091-8857-6489) та на виконання рішення (ухвали) Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 200/4384/24 у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 28.06.2024 року № 2803-5791- 3781-8732 (ID: 2803-5791-3781-8732);
зобов'язання повернути раніше сплачений судовий збір з Державного бюджету на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 200/3459/24 у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 29.05.2024 року № 4672-5091-8857-6489 (ID: 4672- 5091-8857-6489) та на виконання рішення (ухвали) Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 200/4384/24 у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 28.06.2024 № 2803-5791-3781-8732 (ID: 2803-5791-3781-8732) на поточний рахунок, що відкрито мною в АТ «Ощадбанк» (Донецька філія) IBAN / рахунок НОМЕР_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду першої інстанції не погодилась позивач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила його скасувати та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог, неправильно застосував норми матеріального права, надавши перевагу підзаконному нормативному акту, а також дійшов помилкового висновку, що відповідач не є адресатом електронного документу (ухвали суду про повернення судового збору), оскільки ухвала суду (в електронному вигляді) була скерована відповідачу не судом, а заявником (разом з заявою про повернення судового збору).
Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 200/3459/24 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції ID: 4672-5091-8857-6489 від 29.05.2024 року.
Копію вказаної ухвали отримано позивачем за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 03.07.2024.
Зазначена ухвала набрала законної сили 18 липня 2024 року.
02 серпня 2024 року позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції ID: 4672-5091-8857-6489 від 29.05.2024 року та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 200/3459/24, що набрала законної сили 18.07.2024 року.
До вказаної заяви, зокрема, було додано квитанцію про сплату судового збору ID: 4672-5091-8857- 6489 від 29.05.2024 року у вигляді файла формату PDF та файлу з накладанням підпису заявника формату p7s, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 200/3459/24 у вигляді файла формату html та файл з накладанням підпису (печатки) Донецького окружного адміністративного суду формату p7s., довідку про набрання судовим рішенням законної сили у вигляді файла формату PDF та файл з накладанням підпису (печатки) Донецького окружного адміністративного суду формату p7s.
Листом від 05.08.2024 № 05.1-13-10/2964 зазначену заяву залишено без виконання у зв'язку із тим, що копію ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 200/3459/24 не засвідчено печаткою суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/4384/24 повернуто ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений згідно з платіжною інструкцією від 28.06.2024 №2803-5791-3781-8732 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Вказана ухвала набрала законної сили 14 серпня 2024 року.
Копію зазначеної ухвали отримано позивачем за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 14.08.2024 року.
14 серпня 2024 року позивачем на електронну адресу відповідача направлено заяву, у якій остання просила відповідача, зокрема, повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції № 2803-5791-3781-8732 (ID: 2803-5791-3781-8732) від 28.06.2024 року та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 200/4384/24, що набрала законної сили 14.08.2024 року.
До зазначеної заяви позивачем, зокрема, було додано квитанцію про сплату судового збору № 2803-5791-3781-8732 (ID: 2803-5791-3781-8732) від 28.06.2024 року у вигляді файла формату PDF та файлу з накладанням підпису заявника формату p7s, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/4384/24 у вигляді файла формату html та файл з накладанням підпису (печатки) Донецького окружного адміністративного суду формату p7s в архіві ZIP.
Листом від 18.09.2024 № 05.13-10/3594 зазначену заяву залишено без виконання у зв'язку із тим, що копію ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 200/4384/24 не засвідчено печаткою суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що Інструкцією № 814 з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено засвідчення копії ухвали про повернення судового збору відбитком гербової печатки суду а у разі видачі даної ухвали в електронному вигляді засвідченням електронною печаткою. В свою чергу, в даних правовідносинах відповідач не є адресатом електронного документу в розумінні Закону № 851-IV, оскільки, процесуальні документи в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд» направляються лише особам, які беруть участь у справі, та зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 КАС України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.
Частиною другою статті 241 КАС України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно комунікаційна система.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 КАС України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 КАС України особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок № 787, в редакції, ) ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин - серпень-вересень 2024 року)
Пунктом 5 Порядку № 787 визначено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили (абз. 1).
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином (абз 7).
Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету (абз. 8).
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності) (абз.9).
Заява про повернення коштів з бюджету судового збору, за виключенням помилково зарахованого, складається із обов'язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці дев'ятому цього пункту (крім причини повернення коштів з бюджету), і номера судового рішення та подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства із оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, копією судового рішення, засвідченою належним чином (абз.10).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, головного управління Казначейства, Казначейства платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним (абз. 11).
Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, заповнює реквізити рядків 6-9 Форми подання на повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (додаток 1) даними, наведеними у відповідній платіжній інструкції (інформації) органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (абз. 15).
Під час подання заяви про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі одночасно подається копія з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) та грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином, паспорта уповноваженої особи (абз. 18).
Пунктом 12 Наказу № 787 визначено, що копія судового рішення, засвідчена належним чином, повертається відповідним головним управлінням Казначейства, Казначейством надавачам без виконання у таких випадках:
1) невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним відповідного головного управління Казначейства, Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
2) надання заяви та копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
3) порушення встановлених вимог щодо оформлення копії судового рішення.
Якщо заяву та копію судового рішення надано в електронній формі, головне управління Казначейства, Казначейство за умов, визначених підпунктами 1-3 цього пункту, інформує платника про відмову в поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення № 25, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.2.1 Положення № 25 визначено, зокрема, наступне:
- оригінал електронного документа суду - електронний примірник документа суду з обов'язковими реквізитами, в тому числі з електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) автора, що не підлягає редагуванню;
- оригінал електронного судового рішення - електронний примірник судового рішення з ЕЦП судді (головуючого судді або судді-доповідача у разі колегіального розгляду судової справи), що не підлягає редагуванню.
Відповідно до абз. 2 п. 2.9.1 Положення № 25, електронний примірник кожного документа зберігається в автоматизованій системі в стані "Оригінал" та засвідчується ЕЦП особи, яка підписала цей документ.
Згідно з пунктом 2.10.1 Положення, оригінали електронних судових рішень, засвідчені ЕЦП, направляються до Єдиного державного реєстру судових рішень у порядку, визначеному Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Рішенням Ради суддів України від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення, тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 5.14 п. 5 вказаного Положення визначено, що процесуальний документ - документ, одержаний чи створений судом у процесі здійснення правосуддя або судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, який має відповідні реквізити, на який поширюються вимоги процесуального закону та яким закріплюється (фіксується) певна процесуальна дія.
Відповідно до п. 17 Положення, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п. 25 Положення, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Пунктом 116 Положення визначено, що для підтвердження достовірності та цілісності даних в електронних повідомленнях використовується кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 851-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
адресат - фізична або юридична особа, якій адресується електронний документ;
дані - інформація, яка подана у формі, придатній для її оброблення електронними засобами;
посередник - фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку здійснює приймання, передавання (доставку), зберігання, перевірку цілісності електронних документів для задоволення власних потреб або надає відповідні послуги за дорученням інших суб'єктів електронного документообігу;
обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили;
автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ.
Статтею 5 Закону № 851-IV визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Суб'єкти електронного документообігу - автор, підписувач, створювач електронної печатки, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.
Статтею 6 Закону № 851-IV визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 10 Закону № 851-IV відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду - із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (ст. 12 Закону № 851-IV).
Відповідно до ч. 10 ст. 243 КАС України, усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).
Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 затверджена Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі - Інструкція № 814), відповідно до пункту 2 Розділу ХІ зазначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення у паперовій формі, засвідчена відповідно до вимог Інструкції, надсилається у порядку, визначеному законом.
Копія судового рішення в електронній формі може бути надіслана в порядку, передбаченому процесуальними кодексами, з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Відповідно до пункту 1 Розділу ХІІ Інструкції № 814, суд має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням - гербову печатку. У суді можуть застосовуватися номерні гербові печатки.
Крім гербової печатки суду дозволяється також застосовувати печатки структурних підрозділів (канцелярії, архіву, бухгалтерії тощо), печатки для окремих категорій документів (для копій, перепусток, конвертів тощо), штампи з повним найменуванням суду та іншими реквізитами бланка, а також металеві печатки - для опечатування приміщень, шаф, сейфів.
Відповідно до пункту 6 Розділу ХІІ Інструкції № 814, відбитком гербової печатки суду засвідчуються, зокрема, ухвали про повернення судового збору.
Відбиток печатки ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи, або на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М. П.".
Відбиток печатки в усіх реквізитах електронного документа, до складу яких він входить, замінюють електронною печаткою, що створюється відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Дійсно, Інструкцією № 814 з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено, засвідчення копії ухвали про повернення судового збору відбитком гербової печатки суду а у разі видачі даної ухвали в електронному вигляді засвідченням електронною печаткою.
Однак, суд зазначає, що Інструкція № 814 є підзаконним нормативним актом, натомість вимоги процесуального Закону (ч. 10 ст. 243 КАС України) передбачають для засвідчення ухвали суду в електронній формі накладання кваліфікованого електронного підпису судді.
Також суд звертає увагу, що нормами Закону України № 851-IV (Статтею 6) передбачена альтернатива для завершення створення електронного документа - накладання електронного підпису та/або електронної печатки.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивач в межах спірних правовідносин у відповідності до вимог пункту 12 Наказу № 787 надав відповідачу разом з заявою про повернення судового збору копію судового рішення (ухвали суду про повернення судового збору) засвідчену належним чином, з урахуванням вимог ч. 10 ст. 243 КАС України.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області - протиправно не повернув позивачу раніше сплачений нею судовий збір відповідно до її заяви від 14 серпня 2024 року.
Також суд зазначає, що є неприйнятними висновки суду першої інстанції, що відповідач не є адресатом електронного документу в розумінні Закону № 851-IV, оскільки дані висновки не стосуються спірних правовідносин.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо повернення позивачу раніше сплаченого судового збору з Державного бюджету на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 200/3459/24 у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 29.05.2024 року № 4672-5091-8857-6489 (ID: 4672-5091-8857-6489) та на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 200/4384/24 у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 28.06.2024 року № 2803-5791- 3781-8732 (ID: 2803-5791-3781-8732) на підставі заяви від 14 серпня 2024 року;
зобов'язання відповідача повернути позивачу раніше сплачений судовий збір з Державного бюджету на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 200/3459/24 у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 29.05.2024 року № 4672-5091-8857-6489 (ID: 4672- 5091-8857-6489) та на виконання рішення (ухвали) Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 200/4384/24 у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 28.06.2024 № 2803-5791-3781-8732 (ID: 2803-5791-3781-8732) на поточний рахунок, що відкритий в АТ «Ощадбанк» (Донецька філія) IBAN / рахунок НОМЕР_1 на підставі заяви від 14 серпня 2024 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем за подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 1816,50 грн., що у сумі складає 3027 грн. 70 коп.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3027 грн. 70 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, неправильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 200/6594/24 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 200/6594/24 - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області щодо повернення ОСОБА_1 раніше сплаченого судового збору з Державного бюджету на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 200/3459/24 у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 29.05.2024 року № 4672-5091-8857-6489 (ID: 4672-5091-8857-6489) та на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 200/4384/24 у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 28.06.2024 року № 2803-5791- 3781-8732 (ID: 2803-5791-3781-8732) на підставі заяви від 14 серпня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області повернути ОСОБА_1 раніше сплачений судовий збір з Державного бюджету на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 200/3459/24 у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 29.05.2024 року № 4672-5091-8857-6489 (ID: 4672- 5091-8857-6489) та на виконання рішення (ухвали) Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 200/4384/24 у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно квитанції від 28.06.2024 № 2803-5791-3781-8732 (ID: 2803-5791-3781-8732) на поточний рахунок, що відкритий в АТ «Ощадбанк» (Донецька філія) IBAN / рахунок НОМЕР_1 на підставі заяви від 14 серпня 2024 року.
Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3027 (три тисячі двадцять сім) грн. 70 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 липня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв