24 липня 2025 року справа №200/8937/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 р. у справі № 200/8937/24 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач, ВЧ), в якому просив:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 у розмірі до 100 000,00 грн. щомісячно за період з 27.08.2024 р. по 25.09.2024 р., та з 01.10.2024 р. по 30.10.2024 р., та з 07.11.2024 р. по 20.11.2024 р., та з 04.12.2024 р. по 17.12.2024 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 р. у розмірі до 100 000,00 грн. щомісячно з 27.08.2024 р. по 25.09.2024 р., та з 01.10.2024 р. по 30.10.2024 р., та з 07.11.2024 р. по 20.11.2024 р., та з 04.12.2024 р. по 17.12.2024 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум за вказані періоди;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 22 000 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року позов задоволено частково, а саме суд:
Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 у розмірі до 100 000,00 грн. щомісячно за період з 27.08.2024 по 25.09.2024, з 01.10.2024 по 30.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024 та з 04.12.2024 по 17.12.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року у розмірі до 100 000,00 грн. щомісячно з 27.08.2024 по 25.09.2024, з 01.10.2024 по 30.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024 та з 04.12.2024 по 17.12.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум за вказані періоди.
В решті позовних вимог відмовив.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 р. по справі № 200/8937/24 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідачем, подано апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Скарга обґрунтована тим, що відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
На виконання вимог ПКМУ № 168, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої ПКМУ № 168, та підвищення рівня їх соціального захисту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726, затверджено Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості № 726).
Вказаний наказ є обов'язковим для виконання органами охорони державного кордону в тому числі військовою частиною НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 13 Особливостей №726, до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військоволікарської (лікарсько- експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки.
За приписами пункту 14 Особливостей №726, винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.
Враховуючи зазначене, додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн. виплачується військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають/перебували на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 441 від 25.06.2024 затверджено Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України.
Відповідно до п. 2 Наказу № 441 терміни вживаються в таких значеннях: віддалені наслідки - патологічні прояви, які виявляються в період понад три роки після виникнення патологічного стану; залишкові явища - патологічні прояви, які виявляються протягом першого року після виникнення патологічного стану (цей термін застосовується щодо осіб, стан здоров'я яких характеризується як «закінчений випадок» протягом року від появи патологічних проявів; наслідки - патологічні прояви, які виявляються в строк від одного до трьох років від моменту виникнення патологічного стану; стан після поранення (травми, захворювання, контузії) - патологічний стан, який характеризується перебігом клінічних проявів від моменту виникнення до моменту медичного огляду, але не більше одного року.
Відповідно до наданих стороною позивача документів, відпустка для лікування надавалась позивачу у зв'язку із наслідками після пошкодження та стану після операції, а не у зв'язку з безпосереднім пораненням отриманим 09.03.2022.
Суд проігнорував той факт, що за даний період часу позивач не лікував факт безпосереднього поранення, а лише залишкові явища після операції та/або наслідки після поранення. Безпосередньо наслідки можуть виявлятися в строк до 3-ох років.
Позивач міг звернутись до військової частини з рапортом від 28.11.2024 з проханням виплатити кошти за період з 04.12.2024 по 17.12.2024.
На адресу апелянта рапорт чи заява від позивача з вимогою виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. за період проходження реабілітації в умовах санаторію Державної прикордонної служби України «Прикордонник - Немирів» за вказаний період не надходили. Таким чином, рішення начальника загону щодо невиплати додаткової винагороди прийняте не було, оскільки не було обов'язкової заяви позивача .
Від позивача надійшов відзив на скаргу.
В обґрунтування, зокрема, щодо тверджень відповідача про відсутність рапорту за період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у санаторії Державної прикордонної служби України «Прикордонник-Немирів», зазначено, що позивач періоди з 07.11.2024 по 20.11.2024 року та з 04.12.2024 по 17.12.2024 року проходив стаціонарне лікування через поранення, пов'язане із захистом Батьківщини в санаторії Державної прикордонної служби України «Прикордонник - Немирів», що підтверджується копіями таких документів: довідки гарнізонної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_5 ) від 06.11.2024 №3284; випискою №1527 із медичної карти стаціонарного хворого від 20.11.2024 р.; довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_5 ) від 03.12.2024 року №3705; випискою №1579 із медичної карти стаціонарного хворого від 17.12.2024 р.
Однак, військова частина НОМЕР_1 не здійснила нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 в розмірі 100 000 грн у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, за період реабілітації (продовження стаціонарного лікування) в умовах санаторію Державної прикордонної служби України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за вказані періоди.
28.11.2024 р. військовослужбовець ОСОБА_2 звернувся до керівництва НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) з рапортом про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 (ста тисяч) грн. 00 коп. за час перебування на стаціонарному лікуванні в умовах санаторію Державної прикордонної служби України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », АДРЕСА_1 у період з 07.11.2024 р. по 20.11.2024 р. Даний рапорт було зареєстровано (№ 09/64041/24-Вн від 28.11.2024 р.). Однак, відповіді на даний рапорт Відповідач не надав. За період з 04.12.2024 р. по 17.12.2024 р. ОСОБА_1 дійсно не подав рапорт, адже строки звернення до суду спливали та все-одно подані попередні рапорти (про виплату додаткової винагороди за час знаходження у відпустці) не були задоволені, тому посилання Скаржника на те, що додаткова винагорода за вказаний період не була виплачена, оскільки не було подано рапорту є недоречними, адже лише після рішення суду, яке набере законної сили, Відповідач виплачує дану додаткову винагороду (як приклад - рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4939/24, де Позивач зміг довести бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, просто за інші періоди лікування та знаходження у відпустці). Посилання на дане рішення містися в оскаржуваному Рішенні (зокрема, там за всі періоди лікування та знаходження у відпустці були подані рапорти ОСОБА_1 , однак, на них отримана відмова).
Позивач у періоди з 07.11.2024 по 20.11.2024 та з 04.12.2024 по 17.12.2024 проходив стаціонарне лікування через травму, пов'язану із захистом Батьківщини.
Отже, обидві вищевказані умови, необхідні для виплати додаткової винагороди за період з 04.12.2024 р. по 17.12.2024 р. у даних правовідносинах дотримані, навіть без поданого рапорту (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) та підтверджуються довідкою гарнізонної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ № 3284 від 06.11.2024 р., довідкою гарнізонної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ № 3705 від 03.12.2024 р. (де зазначено, що травма ОСОБА_3 . ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини) та випискою № 1527 із медичної карти стаціонарного хворого від 20.11.2024 р. із санаторію «Прикордонник- Немирів» ДПСУ, випискою № 1579 із медичної карти стаціонарного хворого від 17.12.2024 р. із санаторію «Прикордонник-Немирів» ДПСУ (де вказано, що позивач у вказані періоди перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманої травми).
Щодо доводів відповідача про те, що позивач не лікував факт безпосереднього поранення, а лише залишкові явища після операції та/або наслідки після поранення, зазначено, що ОСОБА_1 знаходився у відпустці після тяжкого поранення у період з 27.08.2024 р. по 25.09.2024 р. відповідно до довідки гарнізонної ВЛК № 2246 від 26.08.2024 р. та з 01.10.2024 р. по 30.10.2024 р. згідно довідки гарнізонної ВЛК № 2719 від 30.09.2024 р. у зв'язку з отриманою 09.03.2022 р. тяжкою травмою коліна, пов'язаною із захистом Батьківщини.
Так, 26.08.2024 р. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_5 ) (довідка гарнізонної ВЛК № 2246 від 26.08.2024 р.), де йому було встановлено такий діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок: стан після операції (14.08.24 р.): видалення металофіксаторів з правої великогомілкової кістки, артроскопії правого колінного суглоба, «notch» пластики, реконструкції передньої схрещеної зв'язки правого колінного суглоба, по причині застарілого пошкодження передньої схрещеної зв'язки (09.03.2022 р.), хронічної нестабільності правого колінного суглоба, хондропатії навантажувальної зони виростків правої стегнової та великогомілкової кісток III ст. по Outerbridge, - у вигляді незміцнілого післяопераційного рубця, незміцнілого фіброзного мозоля, малорухомості правої нижньої кінцівки, з тимчасовими порушеннями функцій. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 року № 370 травма класифікується як тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, графи Таблиці додаткових вимог. Потребує відпустки для лікування після травми на тридцять календарних днів. (Акти розслідування нещасного випадку Нвс-1 №12/1-2022 та Нвс-5 №12-2022 від 19.11.2022 р., підписані в.о. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та завірені печаткою частини).
30.09.2024 позивач знову пройшов медичний огляд гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_5 ) (довідка гарнізонної ВЛК № 2719 від 30.09.2024 р.), де йому було встановлено такий діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок: стан після операції (14.08.24 р.): видалення металофіксаторів з правої великогомілкової кістки, артроскопії правого колінного суглоба, «notch» пластики, реконструкції передньої схрещеної зв'язки правого колінного суглоба, по причині застарілого пошкодження передньої схрещеної зв'язки (09.03.2022 р.), хронічної нестабільності правого колінного суглоба, хондропатії навантажувальної зони виростків правої стегнової та великогомілкової кісток III ст. по Outerbridge, - у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця, зміцнілого фіброзного мозоля, контрактури в правому колінному суглобі, з тимчасовими порушеннями функцій правої нижньої кінцівки.
Порядок № 36, Особливості, норми постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» не містять обмежень у тривалості такого лікування, не обмежують кількість та періодичність госпіталізацій, які пов'язані з отриманням поранення при захисті Батьківщини, не зазначають про те, що лікування повинне бути безперервним. У всіх довідках ВЛК за спірний період є посилання на Акти розслідування нещасного випадку Нвс-1 № 12/1 2022 від 19.11.2022 р. та Нвс-5 № 12-2022 від 19.11.2022 р. ,в яких містяться відомості про отриману Позивачем єдину травму саме 09.03.2022 р.
Також, позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) понесені судові витрати зі сплати правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 12 000 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Відповідно до довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 12.08.2024 №3620, ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 03.02.2021 по теперішній час.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії ААГ №605003 позивачу з 18.03.2024 по 01.04.2025 року встановлена третя група інвалідності у зв'язку з травмою пов'язаною із захистом Батьківщини.
Позивач, відповідно до наявної в матеріалах позовної заяви копії посвідчення серії НОМЕР_6 виданого від 05.04.2024 та дійсного до 01.04.2025 є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-осіб з інвалідністю внаслідок війни.
09 березня 2022 року ОСОБА_1 під час безпосереднього виконання бойового завдання по відбиттю нападу противника, в м. Волноваха Донецької області, під час руху евакуаційної колони з м. Волноваха Донецької області, виконуючи бойовий наказ з відсічі та стримування агресії збройних сил російської федерації та незаконних збройних формувань проти України, попав під обстріл з реактивних систем залпового вогню “БМ-21 ГРАД» та при падінні отримав травму колінного суглобу правої ноги, що підтверджується актом про нещасний випадок № 12/1-2022 від 10.11.2022.
Згідно довідки гарнізонної ВЛК № 1593 від 25.07.2023 травма позивача, так, пов'язана із захистом Батьківщини.
У період з 18.07.2023 до 21.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у медичній установі ТОВ “Медичний центр лікаря Тарасюка», що підтверджується епікризом від 21.07.2023.
Згідно довідки ВЛК №1593 від 25.07.2023 р. позивач потребував відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів.
Згідно довідки ВЛК № 1809 від 28.08.2023 р. позивач потребував відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів.
В період з 30.09.2023 до 20.10.2023 позивач перебував на лікуванні у клінічному санаторії “Аркадія» ДПСУ в м. Одеса, що підтверджується епікризом від 20.10.2023.
У період з 07.11.2023 до 27.11.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в санаторії “Прикордонник-Немирів», що підтверджується випискою № 897.
У період з 01.12.2023 до 14.12.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в санаторії “Прикордонник-Немирів», що підтверджується випискою № 942.
У період з 29.12.2023 до 11.01.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в санаторії “Прикордонник-Немирів», що підтверджується випискою № 983.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4939/24 від 01.10.2024 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме суд:
- визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 18.07.2023 до 21.07.2023, з 07.11.2023 до 27.11.2023, з 01.12.2023 до 14.12.2023, з 29.12.2023 до 11.01.2024, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн.;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100000 грн на місяць, з 18.07.2023 до 21.07.2023, з 07.11.2023 до 27.11.2023, з 01.12.2023 до 14.12.2023, з 29.12.2023 до 11.01.2024, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати правничої допомоги у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/4939/24 від 21.11.2024 постановлено - апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 р. у справі №200/4939/24 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 р. у справі №200/4939/24 - залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4939/24 від 01.10.2024 набрало законної сили 21 листопада 2024 року.
26.08.2024 позивач пройшов медичний огляд гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_5 ) (довідка гарнізонної ВЛК № 2246 від 26.08.2024 р.), де йому було встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції (14.08.24р.): видалення металофіксаторів великогомілкової кістки, артроскопії правого колінного суглоба, “notch» пластики, реконструкції передньої схрещеної зв'язки правого колінного суглоба, по причині застарілого пошкодження передньої схрещеної зв'язки (09.03.2022 р.), хронічної нестабільності правого колінного суглоба, хондропатії навантажувальної зони виростків правої стегнової та великогомілкової кісток III ст. по Outerbridge, - у вигляді незміцнілого післяопераційного рубця, незміцнілого фіброзного мозоля, малорухомості правої нижньої кінцівки, з тимчасовими порушеннями функцій. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 № 370 травма класифікується як тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, графи Таблиці додаткових вимог. Потребує відпустки для лікування після травми на тридцять календарних днів. (Акти розслідування нещасного випадку Нвс-1 №12/1-2022 та Нвс-5 №12-2022 від 19.11.2022 р., підписані в.о. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та завірені печаткою частини).
30.09.2024 позивач знову пройшов медичний огляд гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_5 ), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки гарнізонної ВЛК № 2719 від 30.09.2024, де йому було встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок аналогічний тому, що й зазначено у довідці №2246 від 26.08.2024. В даній довідці також зазначено - Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 року № 370 травма класифікується як тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, графи Таблиці додаткових вимог. Потребує відпустки для лікування після травми на тридцять календарних днів.
17.10.2024 позивач звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) з рапортом про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 (ста тисяч) грн. 00 коп. за час перебування у відпустці для лікування після тяжкої травми (30 календарних днів), відповідно до довідки гарнізонної ВЛК Львівського ВМКЦ № 2246 від 26 серпня 2024 р.. Даний рапорт було зареєстровано (№ 09/54358/24-Вн від 18.10.2024 р.).
Відповідач надіслав відповідь від 17.11.2024 № 02.5.5/13557-24-Вих. на рапорт позивача, наступного змісту: - “[…]. За результатами розгляду повідомляю, що у відповідності до підпункту 1 пункту 2, підпункту 1 пункту 13 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядку і умов виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726 (далі - Особливості): на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується: у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної, медичної) комісії, - з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки. В поданих Вами із рапортом документах відсутні дані, які підтверджують перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної, медичної) комісії, - з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки. Враховуючи вищезазначене та у відповідності до підпункту 1 пункту 2, підпункту 1 пункту 13 Особливостей, за вказаний в рапорті від 18.10.2024 №09/54358/24-Вн період - відсутні підстави для нарахування та виплати Вам додаткової винагороди.».
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рапорту від 30.10.2024, позивач звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) з рапортом про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 (ста тисяч) грн. 00 коп. за час перебування у відпустці для лікування після тяжкої травми (30 календарних днів), за період з 30.09.2024 по 30.10.2024. Рапорт було зареєстровано за № 09/56858/24-Вн від 30.10.2024. В свою чергу матеріали справи не містять доказів стосовно надання відповідачем відповіді на цей рапорт.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки гарнізонної ВЛК № 3284 від 06.11.2024 позивач пройшов медичний огляд гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_5 ), де йому було встановлено такий же діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок, як і у попередніх довідках та було зазначено: Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 № 370 травма класифікується як тяжка. На підставі пункту 23 глави 4 розділу III Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України: Потребує реабілітації (продовження лікування) в умовах санаторію Державної прикордонної служби України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », АДРЕСА_1 на чотирнадцять календарних днів.
Згідно виписки № 1527 із медичної карти стаціонарного хворого від 20.11.2024, позивач у період з 07.11.2024 по 20.11.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у санаторії “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_7 ) з діагнозом: залишкові явища після операції 14.08.2024.
У матеріалах справи міститься копія рапорту від 28.11.2024 за яким позивач звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) з рапортом про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні в умовах санаторію Державної прикордонної служби України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », АДРЕСА_1 у період з 07.11.2024 по 20.11.2024. Даний рапорт було зареєстровано за № 09/64041/24-Вн від 28.11.2024.
У матеріалах справи відсутні докази щодо наданої відповіді на вищезазначений рапорт позивача відповідачем.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки гарнізонної ВЛК № 3705 від 03.12.2024 позивач пройшов медичний огляд гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_5 ), де йому було встановлено такий діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок: наслідки після пошкодження медіального та латерального менісків правого колінного суглоба, розриву передньої хрестоподібної зв'язки (09.03.2022 р.), вільного хондромного тіла, хондромаляції внутрішнього виростка стегнової кістки ІІІ-ІV ступеня, латерального виростка стегнової кістки III ступеня по Оuterbridge, хронічної нестабільності правого колінного суглоба, операцій: артроскопії правого колінного суглоба, видалення вільного хондромного тіла, парціальної резекції медіального та латерального менісків та кукси передньої схрещеної зв'язки, остеофітів; коригуючої, вальгізуючої високої тібіальної остеотомії правої великогомілкової кістки з фіксацією пластиною та гвинтами (18.07.23 р.), видалення металофіксаторів з правої виликогомілкової кістки, артроскопії правого колінного суглоба, “notch» пластики, реконструкції передньої схрещеної зв'язки правого колінного суглоба (14.08.24 р.), - у вигляді зміцнілих фіброзного та кісткового мозолів, розгинальної контрактури правого колінного суглоба, з тимчасовими порушеннями функцій правої нижньої кінцівки. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 року № 370 травма класифікується як тяжка. На підставі пункту 23 глави 4 розділу III Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України: Потребує реабілітації (продовження лікування) в умовах санаторію Державної прикордонної служби України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », н.п. Немирів на чотирнадцять календарних днів.
Згідно виписки № 1579 із медичної карти стаціонарного хворого від 17.12.2024, позивач у період з 04.12.2024 по 17.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у санаторії “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_7 ) з діагнозом: залишкові явища після операції 14.08.24.
Матеріали справи свідчать, що військовою частиною НОМЕР_1 не було здійснено нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу в розмірі 100 000 грн у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, за періоди: з 27.08.2024 по 25.09.2024, з 01.10.2024 по 30.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024 та з 04.12.2024 по 17.12.2024.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Згідно із частиною 1 - 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
За п. 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби.
Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 постанови КМУ №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 8 постанови КМУ №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 168.
Так, пунктом 1 Постанови № 168, установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За п. 1-2 Постанови № 168, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 01 вересня 2023 року № 726 відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року № 3161-IХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з метою визначення особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджено Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
За п.1 Особливостей, ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба).
Згідно п. 2 Особливостей, на період воєнного стану виплачуються: 1) додаткова винагорода, зокрема: у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
За п.13 Особливостей, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які:
1) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки;
2) захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі якщо зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні, заручниках та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
3) загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Відповідно до п. 14 Особливостей, винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.
За п.15 Особливостей, винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, не виплачуються військовослужбовцям, зазначеним у пунктах 2-6 цих Особливостей, які:
1) перебувають за кордоном (крім тих, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини) - за час перебування за кордоном;
2) самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, у зв'язку із чим військова служба їм призупинена в порядку, визначеному частиною другою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»,- з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинення кримінального правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України);
3) усунуті від виконання службових обов'язків відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відсторонені від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, відсторонені від виконання службових повноважень у зв'язку із складенням щодо них протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією,- з дня усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від посад, відсторонення від виконання службових повноважень до закінчення строку застосування таких заходів;
4) перебувають під домашнім арештом або тримаються під вартою у зв'язку із застосуванням до них запобіжних заходів кримінального провадження чи за вироком суду відбувають такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні,- за час перебування під арештом чи під вартою;
5) перебувають у відпустках (крім тих, що надаються для лікування після поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії),- за час перебування у відпустках;
6) відсутні на службі (за місцем дислокації) органу (підрозділу) Держприкордонслужби без поважних причин,- за час такої відсутності.
За п.16 Особливостей, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової військової служби та курсантам), зазначеним у пунктах 2-6 цих Особливостей, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується у більшому розмірі.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, законодавством встановлено наявність двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. Для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування встановлено дві умови, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу.
З огляду на зазначені норми Положення висновок ВЛК є змістом (суттю) постанови ВЛК, яка може бути оформлена в формі свідоцтва, довідки або протоколу. Іншими словами, довідка ВЛК є формальним вираженням постанови ВЛК, яка по суті містить в собі висновок, сформований ВЛК за наслідком медичного огляду.
За п. 6.5-6.6 розділу 6 Положення № 402 для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець направляється на медичний огляд начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров'я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
Відповідно до пункту 6.13 Положення, Загальний час безперервного перебування військовослужбовців у закладах охорони здоров'я (установах), у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою та/або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати дванадцять місяців поспіль. Не пізніше закінчення строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я (установах), у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою та/або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці підлягають медичному огляду ВЛК з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 6.14. розділу 6 Положення № 402, відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу, установи), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.
Під час вибуття військовослужбовця у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) довідка ВЛК видається йому на руки.
Після закінчення відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням керівників ТЦК та СП можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби або для вирішення питання про потребу у наданні відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).
Отже, визначення потреби військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я та встановлення необхідного терміну для відновлення функції і працездатності такого військовослужбовця відбувається на підставі висновку ВЛК за наслідком медичного огляду ВЛК, що оформлюється довідкою ВЛК, на підставі якої командир військової частини (закладу) надає таку відпустку.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року справа № 520/16191/23.
Матеріали справи свідчать, що позивач 26.08.2024 пройшов медичний огляд гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_5 ) (довідка гарнізонної ВЛК № 2246 від 26.08.2024 р.), де йому було встановлено такий діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції (14.08.24р.): видалення металофіксаторів великогомілкової кістки, артроскопії правого колінного суглоба, “notch» пластики, реконструкції передньої схрещеної зв'язки правого колінного суглоба, по причині застарілого пошкодження передньої схрещеної зв'язки (09.03.2022 р.), хронічної нестабільності правого колінного суглоба, хондропатії навантажувальної зони виростків правої стегнової та великогомілкової кісток III ст. по Outerbridge, - у вигляді незміцнілого післяопераційного рубця, незміцнілого фіброзного мозоля, малорухомості правої нижньої кінцівки, з тимчасовими порушеннями функцій. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 року № 370 травма класифікується як тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, графи Таблиці додаткових вимог. Потребує відпустки для лікування після травми на тридцять календарних днів. (Акти розслідування нещасного випадку Нвс-1 №12/1-2022 та Нвс-5 №12-2022 від 19.11.2022 р., підписані в.о. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та завірені печаткою частини).
30.09.2024 позивач знову пройшов медичний огляд гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_5 ), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки гарнізонної ВЛК № 2719 від 30.09.2024 року, де йому було встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок аналогічний тому, що й зазначено у довідці №2246 від 26.08.2024 року. В даній довідці також зазначено - Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 року № 370 травма класифікується як тяжка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, графи Таблиці додаткових вимог. Потребує відпустки для лікування після травми на тридцять календарних днів.
17.10.2024 позивач звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) з рапортом про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 (ста тисяч) грн. 00 коп. за час перебування у відпустці для лікування після тяжкої травми (30 календарних днів), відповідно до довідки гарнізонної ВЛК Львівського ВМКЦ № 2246 від 26 серпня 2024 р. № 2246. Даний рапорт було зареєстровано (№ 09/54358/24-Вн від 18.10.2024 р.).
На вищезазначений рапорт відповідач надіслав відповідь від 17.11.2024 № 02.5.5/13557-24-Вих., в якому по суті відмовив у нарахуванні та виплати позивачу додаткової винагороди.
Відповідно до копії рапорту від 30.10.2024, позивач звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) з рапортом про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 (ста тисяч) грн. 00 коп. за час перебування у відпустці для лікування після тяжкої травми (30 календарних днів), за період з 30.09.2024 по 30.10.2024 року. Рапорт було зареєстровано за № 09/56858/24-Вн від 30.10.2024.
Матеріали справи не містять доказів стосовно надання відповідачем відповіді на даний рапорт.
Отже, довідками гарнізонної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_5 ) від 26.08.2024 року №2246 та від 30.09.2024 року №2719 підтверджується наявність у позивача двох необхідних умов, для отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000 під час перебування у відпустці для лікування, це те, що - “Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини» та “Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 року №370 травма класифікується як тяжка».
Також, позивач у періоди з 07.11.2024 по 20.11.2024 та з 04.12.2024 по 17.12.2024 проходив стаціонарне лікування через поранення, пов'язане із захистом Батьківщини в санаторії Державної прикордонної служби України “Прикордонник - Немирів», що підтверджується копіями: довідки гарнізонної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_5 ) від 06.11.2024 №3284; випискою №1527 із медичної карти стаціонарного хворого; довідки гарнізонної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_5 ) від 03.12.2024 №3705; випискою №1579 із медичної карти стаціонарного хворого.
Копією рапорту від 28.11.2024 підтверджується звернення позивача до Військової частини НОМЕР_1 з проханням виплати додаткової винагороди за час перебування його на реабілітації в санаторії ДПСУ “Прикордонник-Немирів», який був отриманий та зареєстрований відповідачем, що підтверджується наявним у нижньому правому куті QR кодом та вхідним №09/64041/24-Вн від 28.11.2024.
Також позивачем у межах спірних правовідносин на адресу відповідача було надано три рапорти.
Отже матеріалом справи підтверджено наявність у позивача двох вищевказаних умов (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення).
З рахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на виплату щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в розмірі 100 000 гривень за періоди з 27.08.2024 по 25.09.2024 року, з 01.10.2024 по 30.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024 та з 04.12.2024 по 17.12.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та як похідна вимога.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що відпустка для лікування надавалась позивачу у зв'язку із наслідками після пошкодження та стану після операції, а не у зв'язку з безпосереднім пораненням отриманим 09.03.2022, оскільки хірургічне втручання, або операція зумовлена саме отриманим позивачем пораненням, пов'язане із захистом Батьківщини.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положення частин 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України , кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
При цьому, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат. Аналогічний правовий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/350/18 (Провадження № 11-1465заі18).
Також, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду, наприклад від 01.09.2021 у справі №178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, від 04 грудня 2023 року справа №420/329/21.
Позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 понесені судові витрати зі сплати правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 12 000 грн. 00 коп.
Позивачем зазначено, що станом на момент подання відзиву на апеляційну скаргу було сплачено частково рахунок № 10-04/25 від 10.04.2025 р. , на суму 6 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 187623812. від 22.04.2025 р. Інша частина - 6 000 грн. будуть сплачені ОСОБА_1 пізніше, відповідно, у строк, наданий судом для надання відзиву, та додасть підтвердження оплати другої частини гонорару за представництво інтересів позивача в апеляційній інстанції, а також детальний опис робіт (наданих послуг) та кількість потраченого часу.
Так, 10.04.2025 р. між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Аксіома+» укладено додаток № 4 до договору про надання правничої допомоги та представництво інтересів № 05-06/24 від 05.06.2024 р.
Відповідно до п.1 Договору, Сторони дійшли згоди встановити наступний порядок та розмір грошової винагороди (гонорару) Адвокатського об'єднання в суді апеляційної інстанції у справі № 200/8937/24 про визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати Клієнту додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкої травми, отриманої Клієнтом 09.03.2022 р., пов'язаної із захистом Батьківщини згідно довідки ВЛК від 26.08.2024 р. № 2246, довідки ВЛК від 30.09.2024 р. № 2719, довідки ВЛК від 06.11.2024 р. № 3284, довідки ВЛК від 03.12.2024 р. № 3705 та зобов'язання НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити Клієнту дану додаткову винагороду, а саме, гонорар у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. Даний гонорар сплачується Клієнтом протягом 120 календарних днів з моменту підписання Додатку № 4.
На виконання даних умов між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Аксіома+» підписано рахунок № 10-04/25 від 10.04.2025 р. на суму 12 000 грн. 00 коп. У даному рахунку зазначено, що він є Актом виконаних робіт. У випадку сплати вказаної суми коштів, Платник (Клієнт) підтверджує відсутність будь-яких претензій щодо обсягу та якості виконаних Виконавцем робіт та приймає їх повному обсязі.
Як вже зазначалось, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто відповідача.
Відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також не вчинено дій по доведенню не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування.
Проте, як зазначалось, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Колегія суддів враховує, що представник позивача не приймав участь у розгляді справи, дана справа є нескладною, представником відповідача в межах розгляду справи в суді першої інстанції було здійснено дії щодо складання відзиву, тому розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з категорією даної справи, не відповідають характеру спірних правовідносин та предмету доказування у даній справі незначної складності, отже підлягають зменшенню.
Отже, співмірна сума підтверджених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, згідно вищевказаним доказам, складає - 6000 грн.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 р. у справі № 200/8937/24- залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 6000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв
Судді: А.В. Гайдар
А.А. Блохін