24 липня 2025 року справа №200/5115/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 р. у справі № 200/5115/22 (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання поновити виплату соціальної допомоги,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просила: визнати протиправними дії Управління про припинення нарахування страхових виплат з 01 жовтня 2016 року; зобов'язати відповідача відновити нарахування страхових виплат та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 жовтня 2016 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року позов задоволено, а саме суд: визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про припинення нарахування страхових виплат ОСОБА_1 з 01 жовтня 2016 року; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 , заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 жовтня 2016 року; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 гривень.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 залишено без змін.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 200/5115/22 набрало законної сили 02.08.2023.
11.08.2023 на адресу суду від ГУ ПФУ в Донецькій області надійшло клопотання про відстрочення виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 200/5115/22 до 01.12.2023.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/5115/22 відмовлено.
19.12.2023 до Донецького окружного адміністративного суду від адвоката Гуревича Р.Г. надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2022 справа №200/5115/22 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у місячний строк подати звіт про виконання судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до 25.01.2024 звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 по справі №200/5115/22.
Представником Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2022 справа №200/5115/22.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 прийнято до уваги та долучено до матеріалів справи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 200/5115/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання поновити виплату соціальної допомоги.
30.12.2024 представник позивача, звернувся до суду з заявою в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023р. справа №200/5115/22 та зобов'язати відповідача у місячний строк подати звіт про виконання цього судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду.
Представником відповідача надано пояснення на заяву про встановлення судового контролю в яких зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 200/5115/22 виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля. Головним управлінням на виконання зазначеного рішення суду з 01.09.2023 проведено розрахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 за визнаний нещасний випадок у розмірі 6 837,50 грн., а з березня 2024 року 7 381,77 грн. (з врахуванням вимог п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року задоволено частково заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 31.01.2023 по справі №200/5115/22. Відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецької області у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 200/5115/22. Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу.
Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 200/5115/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання поновити виплату соціальної допомоги, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості зі щомісячних страхових виплат: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період з 01.10.2016 в сумі 361 934,45 грн.»
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
В скарзі зазначає, зокрема, що згідно з положеннями частин першої, третьої статті 378 КАС України, підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Рішення суду виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме, Головним управлінням на виконання зазначеного рішення суду з 01.09.2023 проведено розрахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 за визнаний нещасний випадок у розмірі 6 837,50 грн., а з березня 2024 року 7 381,77 грн. (з врахуванням вимог п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»).
Виплата страхових виплат ОСОБА_1 проводиться шляхом включення до сформованої відомості на виплату місячного розміру страхових виплат на поточний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк». Головним управлінням, на виконання рішення суду, ОСОБА_1 виконано розрахунок заборгованості зі щомісячних страхових виплат за період з 01.10.2016 в сумі 361 934,45 грн. Доплата за рішенням суду (за період з 01.10.2016 в сумі 361 934,45 грн) в силу положень Бюджетного кодексу України виплачується за рахунок закріпленого законодавством бюджету як джерела фінансування.
Головне управління у справі, яке є боржником, не відмовляється виплачувати позивачу суму перерахованої заборгованості зі щомісячних страхових виплат у відповідності до рішення суду.
Представником позивача у клопотанні про зміну способу та порядку виконання судового рішення не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють та ускладнюють виконання судового рішення у справі № 200/5115/22.
Боржник - Головне управління не відмовляється виконувати рішення, на виконання рішення суду визначило суму заборгованості зі щомісячних страхових виплат та здійснено виплату страхових виплат позивачу, які проводяться шляхом включення до сформованої відомості на виплату місячного розміру страхових виплат в розмірі 7 381,77 грн.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування означеної категорії виплат до повноважень керівника територіального органу Пенсійного фонду України не входять.
Виплата нарахованої доплати зі страхових за період з 01.10.2016 в сумі 361 934,45 грн. буде фактично здійснена після отримання відповідного фінансового ресурсу з Державного бюджету України.
Змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов'язання здійснити виплату заборгованості зі щомісячних страхових виплат на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, суд першої інстанції, фактично змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та має вирішити питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Таким чином, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання Головного управління вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум заборгованості зі щомісячних страхових виплат не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, тобто неможливо змінити спосіб та порядок виконання рішення суду у спосіб, який просить представник позивача Гуревич Р.Г., адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №200/5115/22.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 , заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 жовтня 2016 року; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 гривень.
На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області поновлено нарахування ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 01.10.2023, що підтверджується витягом з електронної особової справи ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеного витягу з електронної особової справи ОСОБА_1 виплати позивачу фактично здійснюються з 01.10.2023 за визнаний нещасний випадок у розмірі 6 837,50 грн., а з березня 2024 року 7 381,77 грн. (з врахуванням вимог п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»).
Головним управлінням розраховано суму заборгованості зі страхових виплат за період з 01.10.2016 в сумі 361 934,45 грн, що підтверджується наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області Інформацією для проведення призначення страхових виплат за рішенням суду від 31.01.2023 року по справі № 200/5115/22.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу Пенсійного фонду України направлено лист від від 09.02.2024 № 0500-0501-5/12893, в якому Головне управління просить вирішити питання виділення коштів на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 по справі № 200/5115/22 в сумі 361 934,45 грн.
У відповідь на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.02.2024 № 0500-0501-5/12893 Фінансово-економічний департамент Пенсійного фонду України надав лист від 11.03.2024 року № 2800-030402-9/15111 наступного змісту: «Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, які конкретизовані у мотивувальній та результативній частинах, в установлених законодавством порядку. Якщо зобов'язання, покладені рішенням суду на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремого порядку проведення перерахунку / виплати страхових виплат, такий перерахунок / виплата страхових виплат проводиться з урахуванням вимог законодавства. Пунктом 9 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України. Виплата страхових виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Постанова № 365). Рішенням суду у справі № 200/5115/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 жовтня 2016 року. У вересні 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області поновлено нарахування щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 та проведено нарахування заборгованості по щомісячним страховим виплатам з жовтня 2016 року по серпень 2023 року. Виплату щомісячної страхової виплати за минулий період можливо буде провести з урахуванням норм Постанови № 365 на умовах окремого порядку, після прийняття цього порядку Кабінетом Міністрів України.».
Отже, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 200/5115/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 поновлено нарахування та виплату страхових виплат з вересня 2023 року. Проте, заборгованість за період з жовтня 2016 року по серпень 2023 року, яка складає 361 934,45 грн, до теперішнього часу не виплачена.
Як вбачається зі звіту, суб'єкт владних повноважень вчинив певні залежні від нього дії для виконання судового рішення, проте таке рішення не виконано у повному обсязі.
Задовольняючи частково заяву та змінюючи спосіб виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 200/5115/22 стосується щомісячних страхових виплат, набрало законної сили 02.08.2023. Вказане рішення виконано частково, в частині поновлення нарахування та виплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 , проте, в частині виплати заборгованості зі щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.10.2016 в сумі 361 934,45 грн залишається невиконаним.
Зважаючи на тривале (понад рік) невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 200/5115/22 в частині виплати заборгованості зі щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.10.2016, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити заборгованість з щомісячних страхових виплат з 01.10.2016 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період з 01.10.2016 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості зі щомісячних страхових виплат за період з 01.10.2016 в сумі 361 934,45 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1-3, 5-6 статті 382-1 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 цього Кодексу.
За приписами частин 1 та 2 статті 382-2 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За частиною 1-3, 9 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Так, з 19.12.2024 положення частини 1 статті 378 КАС України встановлюють, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням здійснено розрахунок та нарахування відповідної виплати (пенсії), що підлягає виплаті позивачу, а також повідомлено про необхідність виділення нарахованої суми коштів для виконання судового рішення.
Отже, станом на час вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, як в суді першої, так і апеляційної інстанції рішення суду, не виконано відповідачем в повному обсязі, нарахована заборгованість позивачеві не виплачена.
Колегія суддів звертає увагу, що з 19.12.2024 положення ст. 378 КАС України чітко визначають, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про необхідність змінити порядок і спосіб виконання судового рішення у даній справі на стягнення з такого суб'єкта владних повноважень належних позивачу виплат.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 р. у справі № 200/5115/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 24 липня 2025 року.
Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєва
Судді: І.В. Геращенко
А.В. Гайдар