24 липня 2025 року справа №200/9047/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 р. у справі № 200/9047/24 (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №057150013287 від 18 грудня 2024 року;
-зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням:
- до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи в ПРАТ “МК “Азовсталь»: 01 серпня 1997 - 31 грудня 1998; 27 червня 2019 - 30 червня 2019; 26 жовтня 2019 - 31 жовтня 2019; 14 листопада 2019 - 30 листопада 2019; 26 грудня 2019 - 31 грудня 2019; 22 січня 2020 - 31 січня 2020; 28 лютого 2020 - 29 лютого 2020; 23 квітня 2020 - 30 квітня 2020; 28 травня 2020 - 31 травня 2020; 27 липня 2020 - 31 липня 2020; 29 вересня 2020 - 30 вересня 2020; 30 жовтня 2020 - 31 жовтня 2020; 28 вересня 2021 - 30 вересня 2021 року;
- до загального стажу період роботи інженером комерційного відділу у Комерційному підприємстві “Сервіс Трейд» 01 вересня 1992 - 22 лютого 1993; електромонтером охоронно-пожежної сигналізації 6 розряду відділу державної служби охорони при Маріупольському ГУ УМВС в Донецькій області 02 грудня 1994 - 31 липня 1997 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Україна, 36000, Полтавська область, м.Полтава, вул.Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) №057150013287 від 18 грудня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Україна, 36000, Полтавська область, м.Полтава, вул.Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 13.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи позивача за Списком №2 в ПРАТ “МК “Азовсталь»: з 01 серпня 1997 по 31 грудня 1998, з 27 червня 2019 по 30 червня 2019, з 26 жовтня 2019 по 31 жовтня 2019, з 14 листопада 2019 по 30 листопада 2019, з 26 грудня 2019 по 31 грудня 2019, з 22 січня 2020 по 31 січня 2020, з 28 лютого 2020 по 29 лютого 2020, з 23 квітня 2020 по 30 квітня 2020, з 28 травня 2020 по 31 травня 2020, з 27 липня 2020 по 31 липня 2020, з 29 вересня 2020 по 30 вересня 2020, з 30 жовтня 2020 по 31 жовтня 2020, з 28 вересня 2021 по 30 вересня 2021 року; до загального стажу період роботи інженером комерційного відділу у Комерційному підприємстві “Сервіс Трейд» з 01 вересня 1992 по 22 лютого 1993, електромонтером охоронно-пожежної сигналізації 6 розряду відділу державної служби охорони при Маріупольському ГУ УМВС в Донецькій області з 02 грудня 1994 по 31 липня 1997 року.
В іншій частині позову - відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Україна, 36000, Полтавська область, м.Полтава, вул.Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) судовий збір у розмірі 484,48 грн. на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування скарги зазначено, що відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.08.1993 № 637 коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки.
За результатами розгляду заяви позивача від 13.12.2024 та наданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 01 вересня 1992 по 22 лютого 1993 згідно довідки від 22.04.1993 №233-к, оскільки відсутні підстави видачі; з 02 грудня 1994 по 31 липня 1997 року згідно довідки, виданої міжрайонним відділом Державної служби охорони при Маріупольському МУ УМВС України Донецької області, оскільки довідка не містить дату видачі та номер реєстрації.
Пільговий стаж визначено за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, як передбачено статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 01 серпня 1997 по 31 грудня 1998 згідно довідки від 25.04.2024р. № 03.03.01-446/к, виданої ПРАТ “МК “Азовсталь», оскільки довідка підлягає перевірці обґрунтованості її видачі.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.08.2023року № 0800-1102-9/49916 на численні запити щодо перевірки пільгових довідок, які видані ПРАТ МК «Азовсталь» та ПРАТ «ММК імені Ілліча», щодо можливості проведення перевірок підприємств, документація яких залишена на тимчасово окупованій території, а реєстрація проведена на території Запорізької області, повідомило про отримання листа Пенсійного фонду України.
Зокрема, Пенсійним фондом України роз'яснено, що ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені цим Законом.
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
На теперішній час Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не має правових підстав та можливості проведення перевірок довідок, які видані Приватним акціонерним товариством «МК «АЗОВСТАЛЬ» та ПРАТ «ММК імені Ілліча».
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: 27 червня 2019 - 30 червня 2019; 26 жовтня 2019 - 31 жовтня 2019; 14 листопада 2019 - 30 листопада 2019; 26 грудня 2019 - 31 грудня 2019; 22 січня 2020 - 31 січня 2020; 28 лютого 2020 - 29 лютого 2020; 23 квітня 2020 - 30 квітня 2020; 28 травня 2020 - 31 травня 2020; 24 липня 2020 - 31 липня 2020; 29 вересня 2020 - 30 вересня 2020; 30 жовтня 2020 - 31 жовтня 2020; 28 вересня 2021 - 30 вересня 2021, оскільки не підтверджено даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутні відомості по спеціальному стажу).
Отже, аналіз документів, наданих позивачем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах показав, що пільговий стаж роботи на дату подачі заяви за Списком № 2 становить 9 років 01 місяць 04 дні, якого недостатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку (у віці 56 років).
Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що в даному випадку позивачем до заяви про призначення пенсії надано довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25.04.2024р. №03.03.01-446/к, витяг з наказу №118 від 07.06.1994 «Про результати атестації робочих місць в цехах» та витяг з наказу №104 від 04.04.2000 «Про результати атестації робочих місць в цехах» на одному аркуші, витяг з наказу №315тр від 28.09.2001 «Про результати атестації робочих місць в цехах» та витяг з наказу №433 від 18.09.2017 «Про результати атестації робочих місць в цехах» на одному аркуші, витяг з наказу №424 від 26.07.2019 «Про результати атестації робочих місць в цехах» та витяг з наказу №118 від 12.03.2020 «Про результати атестації робочих місць в цехах» на одному аркуші.
Довідкою підтверджується робота за Списком №2 за період: 01 серпня 1997 по 31 серпня 2005 (08 років 01 місяць 01 день); з 14 березня 2019 по 24 жовтня 2021 (фактично відпрацьовано 02 роки 04 місяці 29 днів). Загалом 10 років 6 місяців 0 днів ( = 120 повних місяців), що є меншим ніж передбачено абзацом 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, але більшим ніж половина стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу.
Відтак за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи пенсійний вік зменшується від віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону на 1 рік.
У скарзі відповідач посилається на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.08.2023 року №800-1102-9/49916 щодо перевірки пільгових довідок, які видані ПРАТ «МК «Азовсталь» та ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА». Зокрема заперечується факт можливості проведення перевірок підприємств, документація яких залишена на тимчасово окупованій території, а реєстрація проведена на території Запорізької області.
Порядок №637 від 12.08.1993 передбачає право підприємств видавати довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах.
З таких обставин є протиправним не зарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи в ПРАТ «МК «Азовсталь»: 01 серпня 1997 - 31 грудня 1998; 27 червня 2019 - 30 червня 2019; 26 жовтня 2019 - 31 жовтня 2019; 14 листопада 2019 - 30 листопада 2019; 26 грудня 2019 - 31 грудня 2019; 22 січня 2020 - 31 січня 2020; 28 лютого 2020 - 29 лютого 2020; 23 квітня 2020 - 30 квітня 2020; 28 травня 2020 - 31 травня 2020; 27 липня 2020 - 31 липня 2020; 29 вересня 2020 - 30 вересня 2020; 30 жовтня 2020 - 31 жовтня 2020; 28 вересня 2021 - 30 вересня 2021.
Щодо не зарахування стажу 02.12.1994 по 31.07.1997 та 01.09.1992 по 22.02.1993, позивач зазначає, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 30 від 05 лютого 2024 року) вся територія Маріупольського району за винятком с. Заїченко, с. Пікузи є тимчасово окупованою з 05.03.2022.
З метою надання уточнюючої довідки про період роботи з 02.12.1994 по 31.07.1997 позивач письмово звертався до роботодавця, але листом-відповіддю від 11.11.2024 №35 л/к та листом-відповіддю від 11.11.2024 №36 л/к з Маріупольського міжрайонного відділу Управління Державної Служби охорони при ГУ УМВС України в Донецькій області повідомлено, що ліквідаційна комісія не має можливості надати документ у зв'язку із втратою через дії непереборної сили.
Щодо періоду з 01.09.1992 по 22.02.1993 згідно довідки від 22.04.1993 №233-к, видана Комерційним підприємством «Сервіс Трейд», то на сьогодні звернутись до роботодавця за адресою: м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, 10, не має можливості через тимчасову непідконтрольність міста українській владі, а відомості в Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 341001 не відбиваються. Встановити правонаступника або ліквідатора також не виявляється можливим.
Отже, позивачем вжито заходів щодо додаткового підтвердження стажу роботи, але з незалежних від його волі обставин, отримання документів неможливе.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
13.12.2024 позивач звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії
Рішенням відповідача від №057150013287 від 18 грудня 2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. ДО уваги не взято довідку про період роботи з 02.12.1994 по 31.07.1997, оскільки довідка не містить номер та дату видачі. Також не враховано період з 01.09.1992 по 22.02.1993 згідно довідки від 22.04.1993 №233-к, оскільки відсутні підстави видачі.
Загальний страховий стаж позивача складає 32 роки 10 місяців 01 день, якого достатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 01 серпня 1997 позивач:
- 01.08.1997 прийнятий електромонтером на ВАТ “Азовсталь» (наказ №31 від 01.08.1997);
- 31.03.2013 звільнений за переведенням (наказ №109 від 29.03.2012);
- 01.04.2013 прийнятий електромонтером на ТОВ “Охорона холдинг» (наказ №107о/с від 29.03.2013);
- 31.12.2015 звільнений за переведенням (наказ №676о/с від 17.12.2015);
- 01.01.2016 прийнятий електромонтером на ТОВ “Агенція безпеки» (наказ №6о/с від 30.12.2015);
- 07.03.2019 звільнений за згодою сторін (наказ №119о/с від 05.03.2019);
- 14.03.2019 прийнятий електромонтером на ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь» (наказ №268 від 12.03.2019).
Відповідно до військового квитка НОМЕР_3 позивач проходив військову службу з 26 червня 1987 по 10 червня 1989 року.
Як вбачається з диплому НОМЕР_4 позивач вступив до Маріупольського металургійного інституту в 1985 і 1992 закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю промисловий транспорт, присвоєно кваліфікацію інженера-промтранспорта.
Навчання у вказаному начальному закладі підтверджується архівною довідкою від 12.11.2024 №25/05-274.
Згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПрАТ “МК “Азовсталь» позивач, з 01.08.1997 по 31.08.2005, з 14.09.2019 по 31.07.2021, з 01.08.2021 по 24.10.2021 виконував роботу у цехах товстолистовому, великосортному прокатному, рейкових скріплень, за професією електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування, що передбачено Списком №2.
Відповідно до довідки №711 від 08.12.05, виданої управлінням МНС в м.Маріуполі позивач в період з 16.03.1993 по 22.12.1993 працював у 6 загоні воєнізованої пожежної охорони УПО УВД Донецької області, звільнений за ст.36 п.5 КЗпП України.
Відповідно до довідки міжрайонного відділу державної служби при Маріупольському МВ УМВС України в Донецькій області позивач працював електромонтером охоронно-пожежної сигналізації з 02.12.1994, звільнений 31.07.1997.
Відповідно до довідки №358 від 06 грудня 2005 Приазовської виправної колонії позивач працював на посаді інструктора з бойової та спеціальної підготовки з 23.12.1993 по 04.10.1994 року.
Відповідно до довідки №233-к від 22.04.1993 Комерційного підприємства “Сервіс трейд» позивач працював на посаді інженера комерційного відділу з 01 вересня 1992 по 22 лютого 1993 року.
У матеріалах справи наявні витяги з наказів №118 від 07.06.1994, №315тр від 28.09.2001, №424 від 26.07.2019 про результати атестації робочих місць.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за позивача сплачено суми для нарахування пенсії страхувальниками: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 00191158) за звітні роки 1999-2013, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ" (код ЄДРПОУ 38143880) за звітні роки 2014-2015, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УКРАЇНСЬКА МРІЯ" (код ЄДРОПУ 39892308) за звітні роки 2016-2018, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 00191158) за звітні роки 2019-2024 роки.
На підтвердження наявного трудового стажу позивачем надано: витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, зайняття повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.
Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до п. 17, 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до п.23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу за Списком № 2.
Також позивачем надано довідки які підтверджують пільговий період роботи.
Щодо посилання скаржника на порушення при заповненні та складені довідок, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.20 Порядку № 637 приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
За п. 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Як вбачається зі змісту довідок, вони містить штамп та печатку, підписи посадових осіб, містить посилання на первинні документи, на підставі яких вона видана.
За приписами законодавства, установа у якій зберігаються архівні первинні документи має право на видання таких довідок. Також, скаржником жодним чином не спростовано інформацію наведену у довідці.
Також, суд зазначає, що уточнюючі довідки надаються з метою уточнення записів трудової книжки, водночас, невідповідність певних даних (інформації) на яку посилається скаржник, не має суттєвого впливу на зарахування спірного періоду, оскільки стаж позивача також підтверджується іншими відомостями, тому період підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22, 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.
Також, колегія суддів зазначає, що за приписами законодавства, установа у якій зберігаються архівні первинні документи має право на видання таких довідок. Також, скаржником жодним чином не спростовано інформацію наведену у довідці.
Крім того, суд зазначає, що відповідач за приписами законодавства мав можливість витребувати у позивача додаткові докази, що підтверджують стаж, та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.
Щодо посилання скаржника на неможливість проведення перевірки достовірності документів, колегія суддів зазначає, що за вимогами чинного законодавства, неможливість проведення перевірки відповідачем, не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу та призначені пенсії.
Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17, від 26 березня 2021 року у справі № 414/1221/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 221/6434/16-а, від 28 серпня 2020 року у справі № 263/7235/17.
Зокрема Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, яка полягає в тому, що неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через проведення АТО, не може покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17).
Також скаржник посилається на не зарахування до стажу період роботи позивача у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків, колегія суддів з цього приводу зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
У справах № 490/12392/16-а, № 638/5795/17, № 683/1814/16-а Верховним Судом зроблено висновки, що внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачам у цих справах, але не сплачувались страхувальниками страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску. Зважаючи на те, що обов'язок щодо сплати страхового внеску так і обов'язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, від 30 вересня 2019 року у справі №316/1392/16-а.
Отже, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу.
Суд першої інстанції з урахуванням встановлених обставин справи дійшов вірного висновку, що ГУПФУ безпідставно вимагає від позивача підтвердження цих періодів роботи уточнюючими довідками, виданими підприємствами роботодавцями відповідно до пункту 20 Порядку № 637.
Колегія суддів зазначає, що відповідач у скарзі вищевказані висновки суд першої інстанції не спростовує та не оскаржує. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в цій частині, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів до стажу (пільгового).
Таким чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу позивача.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 р. у справі № 200/9047/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 24 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін