вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження № 22-з/824/1033/2025 Унікальний номер справи №756/1547/25Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
24 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Окунєвим Ігорем Сергійовичем, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно набутих коштів, інфляційних втрат, процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "УЛФ-Фінанс", згідно з яким просила стягнути з відповідача на її користь:
- грошові кошти у розмірі 207790,03 грн., як безпідставно отримані, які сплачені нею за рахунком № НОМЕР_1 від 23 січня 2023 року у якості загального лізингового платежу за Договором № 9223/03/21-Г від 03 березня 2021 року, укладеного між ТОВ «УЛФ-Фінанс» та ОСОБА_2 ;
- інфляційні втрати у розмірі 34782,26 грн., 3% річних у розмірі 12535,71 грн. та 100000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "УЛФ-фінанс" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 207790,03 грн., інфляційні втрати у розмірі 34782,26 грн., три відсотки річних у розмірі 12382 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2549,54 грн., а всього 257503,83 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 70-72).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.04.2025 заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2025 залишено без задоволення.
17.03.2025 представник позивачки звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60000 грн. 00 коп.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.04.2025 заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "УЛФ-фінанс" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. 00 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено (а.с. 203, 204).
В апеляційній скарзі позивачка просила заочне рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог; додаткове рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та компенсацію судових витрат та ухвалити у скасованій частині нове судове рішення, яким додаткового стягнути з відповідача на користь позивачки 40000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення відповідач просив додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3028 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 04.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Окунєвим Ігорем Сергійовичем, на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року задовольнено частково.
Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, скасовано.
Ухвалено у цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Окунєвим Ігорем Сергійовичем, та Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", подану від його імені та в його інтересах адвокатом Гончаровим Дмитром Олександровичем, на додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року залишено без задоволення.
Додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно набутих коштів, інфляційних втрат, процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та відшкодування моральної шкоди залишено без змін.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 532 грн. 66 коп.
08.07.2025 до суду надійшла заява представника позивачки Окунєва І.С. про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з ТОВ "УЛФ-Фінанс" на користь ОСОБА_1 30 000 грн. 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного розгляду справи.
До заяви додано докази направлення копії указаної заяви разом із додатками відповідачу (квитанція про доставлення документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС). Станом на 24.07.2025 жодних заяв чи заперечень щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення до суду не надходило.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи вищевказані положення ЦПК України, розгляд заяви здійснюється без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника позивачки про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивачки в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зроблено заяву про намір відшкодувати судові витрати у зв'язку із розглядом справи (судові витрати на професійну правничу допомогу) та про те, що докази на підтвердження таких витрат будуть подані в межах строків, визначених ст. 141 ЦПК України.
08.06.2025, тобто в межах строків, встановлених ч.8 ст. 141 ЦПК України, представником позивачки було подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30000 грн. 00 коп.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції представник позивачки додав до заяви копії наступних документів:
- договір про надання правової допомоги від 10.01.2025, укладений між адвокатом Окунєвим І.С. та ОСОБА_1 ;
- акти виконаних робіт (наданих послуг) за №№ 1, 2 від 05.07.2025 до договору про надання правової допомоги від 10.01.2025.
Так, згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
За приписами ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 28.12.2020 по справі №640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого часу адвокатом часу.
Разом з тим, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07.07.2021 в справі № 910/12876/19.
При цьому, як вказав Верховний Суд у свооїй постанові від 07.11.2019 по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 в справі № 922/2685/19.
Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, та враховуючи, що справа розглядається у порядку письмового провадження, суд дійшов висновку, що позивачка має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, проте у меншому розмірі.
Отже, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, а також співмірності стягнутих витрат на правову допомогу в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції (розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін, обсяг правової допомоги), суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції до 5000 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про стягнення із відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270, 381-383 ЦПК України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", код ЄДРПОУ 41110750, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Оболонський 35-А, оф. 300.
Третя особа: ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова