Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/1133/2025
15 липня 2025 року місто Київ
справа №381/3065/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Ковалевської Л.М. у справі за позовом ОСОБА_1 , яка дієв своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС І К», державного реєстратора Рокитнянської районної адміністрації Київської області Шимченко Юрія Леонідовича, ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_12 , Білоцерківська районна державна адміністрація про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсним та скасування державної реєстрації,-
В листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 , в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила:
визнати недійсним договір оренди землі від 14 жовтня 2019 року укладений між ТОВ «ІМПУЛЬС і К» та ОСОБА_13 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224981600:02:003:0092, площею 2,9739 га;
визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права №49219973 від 17 жовтня 2019 року;
визнати недійсним договір оренди землі від 14 жовтня 2019 року укладений між ТОВ «ІМПУЛЬС і К» та ОСОБА_13 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224981600:02:003:0093, площею 2,9739 га;
визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права № 49219950 від 17 жовтня 2019 року;
визнати недійсним договір оренди землі від 14 жовтня 2019 року укладений між ТОВ «ІМПУЛЬС і К» і ОСОБА_6 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224981600:02:004:0139, площею 2,5904 га;
визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права № 49219070 від 17 жовтня 2019 року;
визнати недійсним договір оренди землі від 14 жовтня 2019 року укладений між ТОВ «ІМПУЛЬС і К» та ОСОБА_7 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224981600:02:005:0084, площею 2,00 га;
визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права № 49219414 від 17 жовтня 2019 року;
визнати недійсним договір оренди землі від 14 жовтня 2019 року укладений між ТОВ «ІМПУЛЬС і К» та ОСОБА_8 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224981600:02:001:0077, площею 3,4929 га;
визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права № 49219883 від 17 жовтня 2019 року;
визнати недійсним договір оренди землі від 14 жовтня 2019 року укладений між ТОВ «ІМПУЛЬС і К» та ОСОБА_9 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224981600:02:005:0075, площею 2,00 га;
визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права №33722289 від 17 жовтня 2019 року;
визнати недійсним договір оренди землі від 14 жовтня 2019 року укладений між ТОВ «ІМПУЛЬС і К» та ОСОБА_10 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224981600:02:004:0176, площею 2,9640 га;
визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права №49219932 від 17 жовтня 2019 року;
зобов'язати Державного реєстратора Рокитнянської районної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. поновити записи про реєстрацію речового право СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 04 квітня 2018 року укладеного із ОСОБА_13 ;
зобов'язати Державного реєстратора Рокитнянської районної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. поновити записи про державну реєстрацію речового права СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 04 квітня 2018 року укладеного із ОСОБА_13 ;
зобов'язати Державного реєстратора Рокитнянської районної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. поновити записи про державну реєстрацію речового права СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 02 березня 2017 року укладеного із ОСОБА_6 ;
зобов'язати Державного реєстратора Рокитнянської районної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. поновити записи про державну реєстрацію речового права СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 05 вересня 2017 року укладеного з ОСОБА_7 ;
зобов'язати Державного реєстратора Рокитнянської районної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. поновити записи про державну реєстрацію речового права СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 18 серпня 2017 року укладеного з ОСОБА_8
зобов'язати Державного реєстратора Рокитнянської районної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. поновити записи про державну реєстрацію речового права СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 05 серпня 2017 року укладеного з ОСОБА_9 ;
зобов'язати Державного реєстратора Рокитнянської районної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. поновити записи про державну реєстрацію речового права СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 04 квітня 2018 року укладено з ОСОБА_10 .
В обґрунтування вимог посилалася на те, що СФГ «ТРИЗУБ» зареєстроване як юридична особа та здійснює свою діяльність в межах видів діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання.
04 квітня 2018 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та
відповідачем ОСОБА_13 укладено договір оренди землі б.н., згідно з п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:003:0092, площею 2,9739 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років;
04 квітня 2018 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем ОСОБА_13 укладено договір оренди землі б.н., згідно з п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:003:0093, площею 2,9739 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподаров виробництва на 10 років;
02 березня 2017 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем ОСОБА_6 укладено договір оренди землі б.н., згідно з п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:004:0139, площею 2,5904 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років;
05 вересня 2017 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем ОСОБА_7 укладено договір оренди землі б.н., згідно п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товариш сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного кадастровий номер 3224981600:02:005:0084, площею 2,00 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарське виробництва на 49 років;
18 серпня 2017 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем ОСОБА_8 укладено договір оренди землі б.н. згідно п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарне сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:001:0077, площею 3,4929 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарське виробництва на 49 років;
05 вересня 2017 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем ОСОБА_9 укладено договір оренди землі б.н. згідно п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарне сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:005:0075, площею 2,00 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років.
04 квітня 2018 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем ОСОБА_10 укладено договір оренди землі б.н., згідно п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарної сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункт» кадастровий номер 3224981600:02:004:0176, площею 2,9640 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років.
Вказувала, що засновником та керівником СФГ «ТРИЗУБ» був ОСОБА_14 , чоловік та батько позивачів, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті засновника, СФГ «ТРИЗУБ» жодних правочинів не вчиняло, у зв'язку з відсутністю керівника.
З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачам стало відомо, що 14 жовтня 2019 року державним реєстратором Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. зареєстровано договори оренди землі між вищевказаними відповідачами та ТОВ «ІМПУЛЬС і К» предметом яких є земельні ділянки, які перебували в орендному користуванні СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договорів оренди №1, 2, 3, 4, 5, 6 та 7, речове право користування якими було зареєстровано в установленому законом порядку за СФГ «ТРИЗУБ».
Зазначала, що СФГ «ТРИЗУБ» жодних правочинів щодо внесення змін до договорів оренди не видавало, і жодних дій спрямованих на їх припинення не вчиняло, що також підтверджується тим, що з 19 квітня 2019 року, тобто після смерті керівника СФГ «ТРИЗУБ» позбавлене можливості надавати правочини від імені господарства, у зв'язку зі смертю керівника, а до його смерті такі рішення керівником не приймались.
Посилалася на те, що на момент укладення договорів оренди землі від 14 жовтня 2019 року між ТОВ «ІМПУЛЬС і К» та відповідачами № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та № 6 строк дії договорів оренди щодо земельних ділянок з ФСЕГ «ТРИЗУБ» не закінчився, а тому з урахуванням вимог частини п'ятої статті 116 ЗК України, відповідачі № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та № 6 не мали права передавати в користування належні їм земельні ділянки без припинення права попереднього користування цими земельними ділянками СФГ «ТРИЗУБ».
Отже зважаючи на те, що державним реєстратором неправомірно внесено відомості про орендне користування земельними ділянками № 1, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за ТОВ «ІМПУЛЬС і К», відповідні договори оренди підлягають визнанню недійсними, записи про проведену державну реєстрацію права користування ТОВ «ІМПУЛЬС і К» підлягають скасуванню, проте для повного поновлення прав СФГ «ТРИЗУБ» на орендне користування земельними ділянками, слід відновити становище, яке існувало до порушення в частині поновлення записів про орендне користування спірними земельними ділянками на підставі первісних договору оренди, які укладені між СФГ «ТРИЗУБ» та відповідачами №1, 2, 3, 4, 5 та 6,
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивачів подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що всупереч дослідженим у судовому засіданні документам, які свідчать про вступ у спадщину позивачів, судом при ухваленні рішення вказано, що позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу.
Вказував, що неправильне застосування норм матеріального права полягає у не застосуванні закону, який підлягав застосуванню (не застосування положень ст.124 Конституції України, ст.ст.1218, 1268, 1296 та 1297 ЦК України), які визначають поняття, обсяг та порядок прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_15 та їх представник ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити з вищевказаних підстав.
Відповідачі та треті особи у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб які не з'явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Селянське фермерське господарство «ТРИЗУБ» зареєстроване як юридична особа та здійснює свою діяльність в межах видів діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником СФГ «ТРИЗУБ» був ОСОБА_14
04 квітня 2018 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем № 1 ОСОБА_13 укладено договір оренди землі, згідно з п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:003:0092, площею 2,9739 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років.
04 квітня 2018 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем № 1 ОСОБА_13 укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:003:0093, площею 2,9739 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років.
02 березня 2017 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем № 2 ОСОБА_6 укладено договір оренди землі, згідно з п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:004:0139, площею 2,5904 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років.
05 вересня 2017 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем № 3 ОСОБА_7 укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:005:0084, площею 2,00 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років.
18 серпня 2017 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем № 4 ОСОБА_8 укладено договір оренди землі, згідно з п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:001:0077, площею 3,4929 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років.
05 вересня 2017 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем № 5 ОСОБА_9 укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1, 2 та 5 якого, СФ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:005:0075, площею 2,00 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років.
Також щодо цієї земельної ділянки, 17 вересня 2020 року було укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_11
04 квітня 2018 року між СФГ «ТРИЗУБ», як орендарем та відповідачем № 6 ОСОБА_10 укладено договір оренди землі, згідно п.п.1, 2 та 5 якого, СФГ «ТРИЗУБ» прийняло в орендне платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходить за межами населеного пункту кадастровий номер 3224981600:02:004:0176, площею 2,9640 га, яка розташована Київська область, Фастівський район, с/рада Веприцька, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років.
Речове право СФГ «ТРИЗУБ» відповідно до договорів оренди земельних ділянок зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, 13 вересня 2016 року, 08 серпня 2017 року, 22 серпня 2017 року, 23 серпня 2017 року, 08 вересня 2017 року, 06 квітня 2018 року, 17 вересня 2020 року, що підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З матеріалів справи вбачається, що з 02 серпня 2003 року ОСОБА_14 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від даного шлюбу ОСОБА_14 та ОСОБА_1 мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .
Відповідно до заповіту посвідченого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Вінічук Т.В. зареєстрованому в реєстрі №171 від 20 лютого 2019 року, ОСОБА_14 заповідав усе своє майно та майнові права ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Згідно відповіді Фастівської міської державної нотаріальної контори від 10 жовтня 2019 року, після померлого ОСОБА_14 заведено спадкову справу №113/2019; заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_14 , подали дружина спадкодавця ОСОБА_1 , діти спадкодавця: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , батьки спадкодавця ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Батьки спадкодавця ОСОБА_16 та ОСОБА_17 померли, 01 червня 2022 року та 23 березня 2021 року відповідно.
Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14 жовтня 2019 року державним реєстратором Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області Шимченко Ю.Л. зареєстровано договори оренди землі між відповідачами та ТОВ «ІМПУЛЬС і К» предметом яких є земельні ділянки, які перебували в орендному користуванні СФГ «ТРИЗУБ» на підставі договорів оренди №№1, 2, З, 3, 4, 5, 6 та 7, речове право користування якими було зареєстровано в установленому законом порядку за СФГ «ТРИЗУБ».
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_11 14 жовтня 2019 року звернувся до державного реєстратора Рокитнянської районної державної адміністрації Шимченка ІО.Л. подавши угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі, які були заключні між СФГ «ТРИЗУБ» та ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Як зазначав у відзиві на позовну заяву представник відповідача Державний реєстратор Рокитнянської селищної ради Лациба М.В., ОСОБА_11 (засновник та керівник ТзОВ «ІМПУЛЬС І К») подав на реєстрацію договори оренди землі, укладені між ТзОВ «ІМПУЛЬС І К» з вищезазначеними орендодавцями.
Державний реєстратор прийняв заяви та зареєстрував їх у черзі заяв Державного реєстру речових прав 14 жовтня 2019 року.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі посилалися на те, що оспорювані договори укладені з порушенням норм діючого законодавства та порушили права СФГ «ТРИЗУБ», а саме право вільно розпоряджатись та користуватись орендованим майном. Вказували, що при укладенні оспорюваних договорів оренди землі між відповідачами вимоги закону та ст.24 Конституції України виконані не були, що вказує на недійсність оспорюваних договорів, а тому порушене право позивачів має бути поновлено.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» №973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі №922/989/18 вказувала, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки його засновника.
У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.
У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі (п.63 постанови ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року у справі №381/555/20 рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 , поданий в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання права на спадщину задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_14 право засновника 5/12 частин Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ», з усіма правами та обов'язками засновника господарства, що належали спадкодавцю ОСОБА_14 у визначеному статутом господарства обсязі.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_14 право засновника 5/12 частин Селянського фермерського господарства «ТРИЗУБ», з усіма правами та обов'язками засновника господарства, що належали спадкодавцю ОСОБА_14 у визначеному статутом господарства обсязі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону №973-IV).
Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання (частина перша статті 22 Закону №973-IV).
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону №973-IV).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі «Фельдман та банк «Слов'янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі «Фельдман та банк «Слов'янський» проти України», заява №42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21 грудня 2017 року).
Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Отже, позивачі, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, зобов'язані довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорювані ними договори порушують (зачіпають) їх права та законні інтереси.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).
За змістом ст.ст.203, 215, 217 ЦК України оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у пункті 53 постанови Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 лютого 2021 у справі №904/2979/20, у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 у справі №6-605цс16).
Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 6 ст. 81 ЦПК передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є договори оренди землі від 14 жовтня 2019 року, укладені між відповідачами ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та відповідачем ТОВ «Імпульс і К».
Підставою позову - порушення укладенням цих договорів прав і інтересів СФГ «ТРИЗУБ».
При цьому, позивачами у даній справі є фізичні особи, які звернулась до суду із позовом в інтересах юридичної особи - СФГ «ТРИЗУБ» з метою поновлення права СФГ «ТРИЗУБ» на оренду земельних ділянок.
Позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_19 , а також позивач ОСОБА_3 не є стороною оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок.
Беручи до уваги те, що позивачі не є власниками чи користувачами предмету правочинів - спірних земельних ділянок, а відтак останніми не доведено порушення оспорюваними договорами їх особистих прав та інтересів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, так як підписання оспорюваних договорів може порушувати права та інтереси СФГ «ТРИЗУБ», а не особисті права позивачів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст.376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.
Апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текс постанови складено 22 липня 2025 року.
Головуючий:
Судді: