16 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.05.2025 задоволено клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , та продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 до 10.07.2025.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора або задовольнити клопотання частково та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання чи будь який інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити розмір застави.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що з ____________________________________________________________________________
Справа № 757/21748/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/4160/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
моменту затримання підозрюваний безперервно та безальтернативно утримується під вартою вже понад 12 місяців поспіль, що суперечить ч. 3 ст.
197 КПК України.
При цьому вказував, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт скеровано до суду, а отже, усі докази у кримінальному проваджені зібрані, свідки встановлені та допитані.
Оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування, чому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор подає ідентичні за змістом клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без зазначення у клопотанні жодних фактів, які б підтверджували наявність ризиків.
Апелянт зазначає, що після спливу тривалого часу, лише існування обґрунтованої підозри припиняє бути підставою для позбавлення волі.
Вказані обставини свідчать про безумовне зменшення ризиків з плином часу.
Прокурор у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_6 підозрюється в організації та керуванні злочинною організацією, що на думку захисника не є достатньою підставою не визначати розмір застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України та за підозрами: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212 та ст. 219 КК України.
17.05.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2024 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 15.07.2024 включно.
27.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміни раніше повідомленої підозри, у створенні та керівництві злочинною організацією, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 255 КК України; в організації умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, яка зобов'язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. З ст. 27 ч. З ст. 212 КК України; в організації доведення до банкрутства, тобто умисному, з корисливих мотивів та іншої особистої заінтересованості, вчиненні службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди державі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ст. 219 КК України; і організації набуття, володіння, використання та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчиненні правочину з таким майном, зміни форми (перетворення) такого майна, та вчинення дій спрямованих на приховування, маскування походження такого майна володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинене особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, вчиненому в особливо великому розмірі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2024 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 10.09.2024 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2024 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 02.11.2024 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 продовжено до 28.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2024 строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 продовжено до 16.02.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2025 строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 продовжено до 02.04.2025 включно.
31.01.2025 стороною обвинувачення повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 та відкриття матеріалів кримінального провадження згідно вимог ст. 290 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2025 строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 продовжено до 16.05.2025.
17.04.2025 до Печерського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.05.2025 кримінальне провадження № 62021000000000862 від 07.10.2021з обвинувальним актом, в порядку ст. 34 КПК України направлено на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
12.05.2025 прокурор другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 днів без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.05.2025 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 до 10.07.2025.
Як убачається із матеріалів судового провадження, станом на день апеляційного розгляду закінчився строк дії оскаржуваної ухвали про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою до 10.07.2025, та на даний час останньому продовжено запобіжний захід на новий строк4 .
Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Із висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно із ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому злочинів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Крім того, слідчим суддею враховано, що підготовче судове засідання у Шевченківському районному суду міста Києва станом на дату звернення прокурора до слідчого суддііз вказаним клопотанням не призначено, у зв'язку з чим сторона обвинувачення у відповідності до вимог ч. 6 ст. 199 КПК України правомірно звернулась з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу до Печерського районного суду м. Києва.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінальних правопорушень, вчинених в умовах воєнного стану, ступінь їх небезпеки та наслідки, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилається прокурора у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи також дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу.
При цьому, продовживши щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, враховуючи правову кваліфікацію інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 255 КК України та зміст підозри.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу обвинуваченого, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника в апеляційній скарзі недоведеність продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та їх істотне зменшення після спливу тривалого часу досудового розслідування та утримання ОСОБА_6 під вартою колегія суддів вважає безпідставними.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_6 дій та дані про його особу в сукупності, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та виклав в ухвалі детальні мотиви та обгрунтування висновків про існування таких ризиків.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_6 що з моменту затримання безперервно та безальтернативно утримується під вартою вже понад 12 місяців поспіль поза граничним строком, передбаченим ч. 3 ст. 197 КПК України, ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Так, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
У той же час, зггідно положень ч. 1 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Положеннями ч. 2 ст. 283 КПК України однією із форм закінчення досудового розслідуванняпередбачено звернення до суду з обвинувальним актом.
Як убачається із матеріалів судового провадження, досудове розслідування кримінального провадження № 62021000000000862 було закінчено 17.04.2025, із направленням обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні до Печерського районного суду м. Києва.
Відтак, ураховуючи, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 утримувався під вартою в межах досудового розслідування кримінального провадження № 62021000000000862 з моменту його затримання 17.05.2025 до закінчення стадії досудового розслідування, тобто, 17.04.2025, що становить 11 місяців, то підстав для висновку про утримання ОСОБА_6 під вартою поза межами передбаченого ч. 3 ст. 197 КПК України для стадії досудового розслідуванняграничного 12-місячного строку, колегія суддів не убачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3