Справа № 359/840/19 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.
Провадження №22-ц/824/917/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
10 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційноюскаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі» - адвоката Тесленко Тетяни Володимирівни, апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційною скаргою представника Дочірнього підприємства «Спецінвест» - адвоката Уварова Сергія Сергійовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року, а також за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року
у справі за позовом Дочірнього підприємства «Спецінвест» до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергій Іванович, Приватне акціонерне товариство «АЙБОКС БАНК», про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання акта про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсними;
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі»до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися;
за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними,
У січні 2019 року ДП «Спецінвест» звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищезазначеним позовом про визнання прилюдних торгів, акту про проведення таких прилюдних торгів, а також свідоцтва про придбання нерухомого майна за лотом (номер лоту: 321311 від 12 грудня 2018 року 14:42) від 11 січня 2019 року недійсними та скасування запису про державну реєстрації права власності на садовий будинок АДРЕСА_1 , площею 196,1 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,2400 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0213, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Гнідин, Гнідинська с/р, СТ «Калина» за ОСОБА_4 та поновлення попереднього запису.
Свої позовні вимоги ДП «Спецінвест» обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 31січня 2014 у справі №910/22695/13 стягнуто з Дочірнього підприємства «Спецінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» заборгованість за кредитним договором № 169/2008 від 26 грудня 2008 в сумі 6 243 986,35 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором за реєстровим № 9125 від 26 грудня 2008 року - земельну ділянку (кадастровий номер 3220882600:04:002:0213) за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, Гнідинська с/р, СТ «Калина» та розташовані на ній споруди.
12 грудня 2018 року майно ДП «Спецнівест» було виставлено на електронні торги (номер лоту: 321311 від 12 грудня 2018 року 14:52), на майданчику ДП «СЕТАМ» із численними порушеннями чинного законодавства України, без повідомлення сторін та з метою реалізації злочинної змови приватного виконавця із невстановленими особами ДП «СЕТАМ», зберігачем майна.
Позивач стверджує, що приватним виконавцем Трофименко М.М. у порушення вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, в постанові про опис та арешт майна не було зазначено: про наявності комунікацій на земельній ділянці, кількості кімнат (приміщень) у садовому будинку, їх площа та призначення, матеріали стін, кількості поверхів, інформацію про підсобні приміщення чи споруди, а також осіб, що проживають в такому будинку.
Позивач зазначає, що садового будинку із площею 196,1 кв.м. не існує, а на його місці розташований інший об'єкт нерухомого майна, відмінний від незаконно реалізованого, як не існує «навісу» та «замощення», описаного приватним виконавцем.
Позивач стверджує, що приватним виконавцем Трофименко М.М. не було проведено опису майна, а постанова про опис та арешт майна була підроблена із свідомим зазначенням в ній недостовірних відомостей. Про такі факти також свідчить те, що приватний виконавець Трофименко М.М. ніколи не перебував на території земельної ділянки чи в садовому будинку, де постійно перебувають представники ДП «Спецінвест». Цей факт також додатково підтверджується відсутністю належних знімків земельної ділянки та садового будинку в ДП «СЕТАМ». Представник ДП «Спецінвест» не був присутнім під час опису та арешту майна приватним виконавцем Трофименко М.М., не отримував та не відмовлявся від отримання Постанови про опис та арешт майна; зберігач майна не був присутнім під час проведення опису майна.
Як вважає позивач, посадові особи ДП «СЕТАМ» порушили норми Порядку реалізації арештованого майна та не перевірили заявку на реалізацію арештованого майна на відповідність такому Порядку та чинному законодавству України.
Зокрема позивач вказує, що з моменту винесення Рішення Господарського суду міста Києва від 31січня 2014 у справі №910/22695/13 пройшло більш як п'ять років і встановлена судом мінімальна вартість реалізації майна не відповідає ринковій, як внаслідок суттєвої зміни курсу валют та послаблення позицій національної валюти України - гривні, так і внаслідок проведення суттєвих поліпшень майна, які є невіддільними від земельної ділянки та об'єктів нерухомості, які там розташовані та впливають на визначення вартості іпотечного майна. За твердженнями позивача ринкова вартість незаконно виставленого на прилюдні торги майна значно перевищує розмір іпотечного зобов'язання та розмір заниженої вартості, за яку незаконно реалізували майно.
Також зазначає, що ані у постанові про опис та арешт майна, ані у заявці на реалізацію арештованого майна приватним виконавцем Трофименко М.М. не було зазначено про те, шо за адресою: АДРЕСА_1 , - свою діяльність здійснює адвокат, а в цих приміщеннях знаходяться документи, які містять адвокатську таємницю.
Крім того, вказує, що Апеляційним судом Запорізької області від 19 березня 2014 року у справі № 22-ц/778/300/14 встановлено місце проживання малолітньої особи, чиї права можуть бути порушені внаслідок протизаконних дій приватного виконавця, оскільки не було отримано відповідного дозволу від органів опіки та піклування та не додано копію такого дозволу до документації публічних торгів за Лотом, чим грубо порушено права малолітньої дитини на недоторканість житла та позбавлено останню єдиного місця проживання.
Звертає увагу, що відповідно до положень Порядку реалізації арештованого майна, організатор перевіряє повноту заповнення заявки та, у разі невідповідності заявки вимогам Порядку, повідомляє приватного виконавця про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Також зазначає, що в порушення Порядку реалізації арештованого майна не проведено фотозйомку земельної ділянки та садового будинку, матеріали якої зберігаються як доказ стану прийнятого на зберігання майна та обов'язково додаються до опису лота у Системі.
Посадові особи ДП «СЕТАМ» за попередньою домовленістю із приватним виконавцем не висловлюють жодних зауважень до змісту та заповнення такої, хоча заявка не містила передбачені Порядком обов'язкові відомості (розділ III, пункти 8 та 10 Порядку реалізації арештованого майна).
Вказує, що ні від приватного виконавця Трофименка М.М., ні від оператора прилюдних торгів ДП «СЕТАМ» позивач не отримував повідомлення про визначення вартості майна, що підлягає реалізації через прилюдні торги. Організатором торгів не повідомлено ДП «Спецінвест» про виставлення майна на прилюдні торги, про дату та час проведення прилюдних торгів, про факт реалізації майна, не вжито заходів щодо забезпечення прозорості та публічності прилюдних торгів, не повідомлено в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки інформацію про реалізацію майна з прилюдних торгів.
З урахуванням викладеного, стверджує, що приватним виконавцем та організатором торгів допущені наступні порушеннями:
- службове підроблення приватним виконавцем постанови про опис та арешт майна, про що подана відповідна заява до правоохоронних органів;
- порушення порядку опису та арешту майна (фактично на земельній ділянці розташоване інше майно, а сама земельна ділянка містить ряд поліпшень, вартість яких не врахована);
- службове підроблення та неповнота заявки на реалізацію арештованого майна з приватних торгів;
- порушення порядку формування заявки на передачу арештованого майна на реалізацію з прилюдних торгів;
- порушення порядку передачі майна на зберігання;
- порушення принципів публічності, відкритості, прозорості прилюдних торгів;
- порушення прав учасників потенційних учасників прилюдних торгів на інформацію про лот (склад майна, його характеристики, наявність зареєстрованих осіб, орендарів тощо);
- порушення порядку доступу сторін виконавчого провадження до матеріалів виконавчого провадження та внаслідок неналежного повідомлення, унеможливлення участі у прилюдних торгах;
- порушення порядку оголошення результатів прилюдних торгів та повідомлення учасників виконавчого провадження про такі;
- порушення прав малолітньої дитини, яка проживає в будинку на території незаконно відчуженої земельної ділянки;
- порушення прав адвоката та режиму адвокатської таємниці, внаслідок незаконного відчуження земельної ділянки, на якій розміщено будинок - місце провадження професійної діяльності адвоката.
Позивач вважає, що ці порушення впливають на результат прилюдних торгів, а тому є підстави для визнання торгів недійсними.
Крім того, 16 квітня 2019 до суду надійшов позов ТОВ «Катакалі» про визнання прилюдних торгів за лотом (номер лоту: 321311 від 12 грудня 2018 року 14:52: «іпотека», садовий будинок АДРЕСА_1 , площею 196,1 кв.м. та земельна ділянка, площею 0,2400 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0213, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Гнідин, Гнідинська с/р, СТ «Калина») від 11 січня 2019 року такими, що не відбулися .
В обґрунтування позову зазначає, що 12 грудня 2018 року на прилюдні торги ДП «СЕТАМ» було виставлено лот №321311 (від 12 грудня 2018 року 14:52). ТОВ «Катакалі» (учасник 12 за Лотом), реалізуючи своє гарантоване законом право на участь у таких прилюдних торгах та у відповідності до вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, 09 січня 2019 року подало заявку на участь у прилюдних торгах за вказаним лотом.
Як стверджує позивач, станом на 00 годин 00 хвилин 11 січня 2019 року єдиним зареєстрованим та підтвердженим в визначному Порядком реалізації арештованим майном способом було ТОВ «Катакалі». Проте вже наступного дня близько 07:00 - 09:00 годин за особистою вказівкою ОСОБА_5 (заступник Генерального директора з юридичних питань ДП «СЕТАМ») за вказаним лотом з'явилося ще 2 учасника (Учасник 8 та Учасник 13) електронних торгів, що, на думку позивача, є членами злочинного угрупування. Також зазначає, що 11 січня 2019 року в ході проведення електронних торгів учасниками було зроблено кілька ставок. Внаслідок системного збою представник ТОВ «Катакалі» (учасник №12) з технічних причин не зміг зробити ставку та продовжити свою участь в прилюдних торгах. Внаслідок чого переможцем торгів було визнано №8, відповідачку ОСОБА_2 , яка за твердженням позивача, в цей час жодних ставок не здійснювала, в аукціоні участі не приймала, знаходилася в іншому місці, а дії від її імені та інтересах здійснювали окремі члени злочинного угрупування (у складі: ОСОБА_2 (Учасник 3) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (Учасник 13), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (Учасник 11)).
В той же час, відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, Організатор (ДП «СЕТАМ») відповідальний за належне функціонування програмних засобів Системи. Позовні вимоги ТОВ «Катакалі», з поміж іншого, обґрунтовується тим, що під час проведення оскаржуваних електронних торгів мали місце штучні технічні перешкоди, які зумовили завершення торгів раніше, ніж це передбачено Порядком реалізації арештованого майна. Результат торгів за умови належного їх проведення міг бути інакшим.
Зазначає, що Порядком реалізації арештованого майна визначено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності. Проте торги за Лотом не зупинялися. Відео, на якому зафіксовано неможливість зробити ставку представником ТОВ «Катакалі», додається.
Також позивач вказує, що виставлений на прилюдні торги лот не містив всіх необхідних та визначених чинним законодавством реквізитів, без зазначення яких реалізація майна шляхом проведення прилюдних торгів є протизаконною, а фотографії, додані до лоту зроблені не на момент опису, не з території, яка мала б бути описаною, не були актуальними на час виставлення лоту на публічні торги.
Звертає увагу, що Бориспільським міськрайонним судом та Господарським судом міста Києва в клопотанні про проникнення на територію приватному виконавцю Трофименко М.М. було відмовлено, вважає, що постанова про проведення опису та арешту майна було підроблена.
З урахуванням викладеного, стверджує, що зазначені факти спричинили порушення майнових прав та законних інтересів ТОВ «Катакалі», яке внаслідок порушень чинного законодавства, технічного регламенту було усунуто від можливості повноцінної участі в прилюдних торгах внаслідок технічного втручання в систему проведення електронних торгів, викривлення інформації про предмет Лоту, що стало можливим через злочинну змову приватного виконавця Трофименко М.М., злочинного угрупування в наведеному складі та окремих посадових осіб ДП «СЕТАМ». Ці обставини розслідуються правоохоронними органами за кількома кримінальними провадженнями.
17 квітня 2019 ОСОБА_1 подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Свої вимоги третя особа обґрунтовує тим, що 24 грудня 2018 року він зареєструвався на участь у електронних торгах №322647 «Іпотека. Садовий будинок АДРЕСА_1 , площею 196,1 кв.м. та земельна ділянка, площею 0,2400 га., кадастровий номер 3220882600:04:002:0213, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, Гнідинська с/р, СТ «Калина». Він мав наміри прийняти участь в зазначених торгах, однак цього ним не було зроблено через грубе порушення порядку підготовки до проведення торгів та проведення торгів з порушеннями, чим порушено його законний інтерес на участь в законних торгах.
Як посадовій особі ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА АГЕНЦІЯ «ПРОСТІР ДЕМОКРАТІЇ», через корпоративний зв'язок з ДП «Спецінвест» йому стало відомо про всі порушення, які відбувались під час виконавчого провадження перед подачею заявки на реалізацію торгів, в тому числі, що ДП «СЕТАМ» порушило відповідні норми закону не перевіривши необхідної інформації для внесення об'єкту для продажу на аукціоні.
Зокрема стверджує, що садового будинку з площею 196,1 кв.м, начебто описаного приватним виконавцем Трофименко М.М., не існує, а на його місці розташований інший об'єкт нерухомого майна - відмінний від незаконно реалізованого. Не існує «навісу» та «замощення», описаного приватним виконавцем Трофименко М.М.. Такий факт був би відомий приватному виконавцю, якщо б він був на території земельної ділянки та проводив реальний опис та арешт майна. Вважає, що приватним виконавцем Трофименко М.М. не було проведено опису майна, а постанова про опис та арешт майна була підроблена із свідомим зазначенням в ній недостовірних відомостей. Приватний виконавець Трофименко М.М. ніколи не перебував на території земельної ділянки чи в садовому будинку, де постійно перебувають представники ДП «Спецінвест», що підтверджується відсутністю належних знімків земельної ділянки та садового будинку у ДП «СЕТАМ». Стверджує, що внаслідок службового підроблення приватним виконавцем Трофименко М.М. постанови про опис та арешт майна на прилюдні торги було виставлене інше майно, відмінне від того, що реально розташоване на земельній ділянці із кадастровим мером 3220882600:04:002:0213. Переможець чи будь-який інший учасник не міг володіти інформацією щодо складу майна, його характеристик та стану. З огляду на це вважає, що його права були порушені, а тому прилюдні торги мають бути визнанні недійсними.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 01 березня 2024 року в задоволенні позову ДП «Спецінвест», ТОВ «Катакалі», третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 відмовлено повністю.
05 березня 2024 представником позивача ДП «Спецінвест» адвокатом Уваровим С.С., представником позивача ТОВ «Катакалі» адвокатом Тесленко Т.В. та третьою особою із самостійними вимогами ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області подані клопотання про винесення додаткового рішення та зменшення витрат на правничу допомогу .
Згідно з поданими клопотанням третя особа ОСОБА_1 просить постановити додаткове рішення, яким зменшити судові витрати до 0 гривень у зв'язку з відсутністю доказів щодо понесених судових витрат відповідачем .
За змістом поданого клопотання представник ДП «Спецінвест» Уваров С.С. просить постановити додаткове рішення, яким зменшити судові витрати у зв'язку із відсутністю доказів щодо понесених судових витрат відповідачем.
Згідно з клопотанням представника позивача ТОВ «Катакалі» Тесленко Т.В. просить постановити додаткове судове рішення, яким зменшити судові витрати до фактично понесених, які підтверджені відповідним чином .
Крім того, 14 березня 2024 до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява відповідача ОСОБА_10 про відшкодування судових витрат, відповідно до якої відповідач просить постановити додаткове рішення та стягнути солідарно з ДП «Спецінвест», ТОВ «Катакалі», третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 понесені витрати в сумі 22 500 гривень.
Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 19 квітня 2024 року клопотання представника позивача Дочірнього підприємства «Спецінвест» адвоката Уварова Сергія Сергійовича, представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі» адвоката Тесленко Тетяни Володимирівни, третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 та заяву відповідача ОСОБА_10 про винесення додаткового рішення, задоволено частково.
Стягнуто з Дочірнього підприємства «Спецінвест» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі», ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу по 4 000 гривень (чотири тисячі гривень) з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що майно було передано на торги незаконно та всупереч норм чинного законодавства, що не дало змоги прийняти участь в електронних торгах, огляду на наступні обставини.
Так, приватним виконавцем Трофименком М.М при проведенні опису майна не було зазначено про наявність комунікацій на земельній ділянці, кількість кімнат в Садовому будинку, їх площа, призначення, матеріали стін, кількість поверхів у садовому будинку, жодної інформації про підсобні споруди чи приміщення, жодної інформації про осіб, що проживають в такому будинку.
Елементи опису зазначені в постанові не містять достовірних даних, оскільки садовий будинок площею 196,1 кв.м, начебто описаний приватним виконавцем Трофименком М.М., не існує, натомість на його місці розташований інший об'єкт відмінний від незаконно реалізованого. Згідно опису є наявними «навіс» та «замощення» , проте даний факт свідчить про те, що ОСОБА_11 не був присутнім при описі та не проводив його, оскільки насправді «навісу» та «Замощення» немає.
Також приватним виконавцем в порушення вимог чинного законодавства не було надано копії постанови про опис та арешт майна.
Апелянт вказує, що дана постанова виконавця була підробленою із зазначенням недостовірних даних. Про підробність постанови, на його думку, свідчать наступні обставини:
- приватний виконавець Трофименко М.М. ніколи не перебував на території Земельної ділянки чи в Садовому будинку. На вказаній території постійно перебувають представники ДП «Спецінвест». Такий факт також додатково підтверджується відсутністю належних знімків Земельної ділянки та Садового будинку в СЕТАМ (номер лоту: 321311 від 12 грудня 2018 року 14:52) - https://setam.net.ua/auction/322647.). - жоден представник ДП «Спецінвест» не був присутнім під час опису та арешту майна приватним виконавцем Трофименко М.М., так як такого опису та арешту не проводилося.
- жоден представник ДП «Спецінвест» не отримував та не відмовлявся від отримання Постанови про опис та арешт майна, так як фактичний опис та арешт майна П «Спецінвест» не проводився - зберігач майна не був присутнім під час проведення опису майна (який не проводився) та, як наслідок, не міг прийняти таке майно на зберігання у встановленому законом порядку.
Внаслідок службового підроблення приватним виконавцем Трофименком Михайлом Михайловичем постанови про опис та арешт майна на прилюдні торги було виставлено інше майно - відмінне від того, що реально розташоване на земельній ділянці із кадастровим номером 3220882600:04:002:0213. На вказаній земельній ділянці розташований інший будинок, відмінний від того, що був виставлено на прилюдні торги.
Посадові особи ДП «СЕТАМ» за попередньою домовленістю із приватним виконавцем не висловили жодних зауважень до змісту та наповнення такої, хоча заявка не містила передбачені Порядком обов'язкові відомості (розділ ІІІ, пункти 8 та 10 Порядку реалізації арештованого майна). Відповідно заява про вчинення кримінального правопорушення вже подана до правоохоронних органів.
Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.
Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
Також, на думку апелянта було допущено порушення процесуального законодавства щодо забезпечення допиту свідків, яких він зобов'язаний був викликати. Так, свідкам ОСОБА_12 (зберігач майна), ОСОБА_13 ( понятий) могли бути відомі обставини відносно того, яким чином відбувався опис майна і чи взагалі відбувався, чи були вони присутніми при проведенні опису майна, чи підписували цю постанову. Однак судом було вирішено не викликати даних свідків.
ОСОБА_1 звертає увагу апеляційної інстанції, що головуючий суддя у справі грубо знехтувала його процесуальними правами, зокрема проводила судове засідання під час повітряною тривоги. Незважаючи на оголошення повітряної тривоги, головуюча відкрила судове засідання, оголосила коротку перерву та без належного повідомлення знову продовжила судове засідання. На переконання апелянта, це свідчить про упередженість судді, яка наражала на небезпеку інших учасників та порушила право на участь у судовому засіданні тих учасників, які не прибули до суду через оголошення тривоги.
Також головуючою було проігноровано клопотання по привід свідків та подальший розгляд справи здійснювався без виклику свідків, дану обставину з боку судді не було аргументовано жодним чином. На думку апелянта, суддею не дотримано Бангалорських принципів, що свідчило про неможливість подальшого розгляду справи даним складом суду.
Крім того, судом було неправомірно стягнуто судові витрати у розмірі 20 000 грн. Представником ОСОБА_10 було надано довіреність від 28 березня 2019 року та ордер виписаний на основі цієї довіреності. Заява не містила детального переліку наданих послуг та відповідачем не було доведено понесення судових витрат. Відповідно у суду була відсутня об'єктивна можливість пересвідчитись у дійсності домовленості сторін щодо розміру гонорару адвоката.
У зв'язку з вище викладеним просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року.
Водночас, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу і на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду від 19 квітня 2024 року. Посилаючись на незаконність рішення, просить скасувати його, ухвалити нове яким зменшити судові витрати до 0 грн ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю доказів щодо понесених судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судові витрати стягнуті на користь ОСОБА_10 є безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів, які б підтверджували такий розмір понесених судових витрат. ОСОБА_1 було подано клопотання про зменшення судових витрат визначених судом в основному рішенні, проте судом було розглянуто дане клопотання в контексті заяви ОСОБА_10 , що на думку скаржника є невірним.
ОСОБА_1 вказує, що у відзиві на позовну заяву, який був поданий особисто ОСОБА_14 , не було зазначено попереднього розрахунку судових витрат. Так, представником відповідача Нікітіною Т.С. було подано нотаріальну довіреність від 28 березня 2019 року та ордер виписаний на підставі вказаної довіреності, на підтвердження представництва, проте на думку позивача дана довіреність та ордер не можуть встановлювати цін за виконані послуги адвоката та за своєю природою довіреність не є договором про надання правової допомоги.
Судом не було досліджено заяву про стягнення судових витрат, зокрема заява не містила переліку наданих послуг. Також судом не було досліджено об'єм виконаної роботи адвокатом, оскільки здебільшого заяви по суті підписувались відповідачем особисто, а письмові пояснення, які виникали по суті справи могли надаватись усно, оскільки письмова форма для пояснень не є обов'язковою.
Також апелянт зауважує, що з приводу оплати за 12 засідань, про які заявила представник відповідача, то оплата за ці засідання не може бути відшкодована в повному обсязі, оскільки вони по суті не відбувались з різних причин: оголошення повітряної тривоги, відкладення у зв'язку з участю судді в іншому судовому засіданні.
З огляду на зазначене, позивач просить скасувати додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року.
Представником ТОВ «КАТАКАЛІ» - адвокатом Тесленко Т.В. було також подано апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду від 01 березня 2024 року. Посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права та неповне встановлення обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов ТОВ «КАТАКАЛІ».
В обґрунтування скарги зазначає, що ТОВ «КАТАКАЛІ» користуючись своїм правом , взяло участь в електронних торгах. Станом на 00 годин 00 хвилин 11 січня 2019 року, день проведення торгів, було єдиним підтвердженим учасником. Проте у період з 07 годин 00 хвилин по 09 годин 00 хвилин 11 січня 2024 року було допущено ще двох учасників - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Крім того, під час проведення електронних торгів стався збій веб-сайту оператора, який унеможливив подальшу участь у торгах ТОВ «КАТАКАЛІ».
Представник ТОВ «КАТАКАЛІ» стверджує, що організаторами торгів порушено процедуру допуску до торгів, оскільки ОСОБА_17 та ОСОБА_16 сплатили внески в день проведення торгів, а не як передбачено Порядком реалізації арештованого майна. Відповідно останніми сплачено гарантійний внесок не до 23 години 00 хвилин 10 січня 2024 року, як то мало б бути, а в день проведення торгів, з огляду на зазначене представник ТОВ «КАТАКАЛІ» вважає дану обставину порушенням.
Представник позивача Тесленко Т.В. зазначає, що умови участі в електронних торгах позивача були не рівними, оскільки це було зумовлено технічним збоєм з вини організатора таких торгів, так як не функціонував веб-сайт. Позивач не зміг скористатися правом збільшити ставку, яка була запропонована Бур'яновою І.В.
Представник ТОВ «КАТАКАЛІ» вважає висновок суду щодо відсутності підстав для застосування такої форми захисту своїх прав як визнання електронних торгів такими, що не відбулися, є хибним та таким, що сформований на основі припущень відповідачів.
З апеляційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області звернувся також представник позивача ДП «Спецінвест» - адвокат Уваров С.С., який, посилаючись на невідповідність оскаржуваного рішення встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ДП «Спецінвест».
Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не досліджувалось питання чи має правові підстави ПАТ «Айбокс банк» до заявлення вимоги сплати заборгованості за кредитним договором №169/2008 від 26.12.2008 року.
Судом першої інстанції також не надано належної оцінки доводам позивача про наявність порушень, які вплинули на результати прилюдних торгів, зокрема: порушення порядку винесення постанови про опис та арешт майна приватним виконавцем Трофименком М.М., невідповідність вартості реалізації майна ринковій вартості, порушення житлових прав малолітньої дитини щодо проживання у будинку, порушення порядку передачі арештованого майна на зберігання, неповнота інформації про лот.
Крім того, позивача не було повідомлено про визначення вартості майна, передачу майна на прилюдні торги та систематичне неповідомлення сторін про хід виконавчого провадження.
Допущені організатором порушення щодо повідомлення про виставлення майна на прилюдні торги, про дату і час проведення прилюдних торгів, про факт реалізації майна, не вжито заходів щодо забезпечення прозорості та публічності прилюдних торгів, не повідомлено в місцевих друкованих засобах масової інформації інформацію про реалізацію майна з прилюдних торгів тощо.
У відповідь на апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2024 року та на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року, представник ОСОБА_10 - адвокат Нікітіна Т.С. подала відзиви.
У відзиві представник відповідача зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, яке постановлене із встановленням усіх фактичних обставин та дослідженням допустимих доказів, є законним та обґрунтованим.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що дії приватного виконавця Трофименка М.М., вчинені в межах виконавчого провадження, результатом якого стала реалізація спірного нерухомого майна з прилюдних торгів, були предметом розгляду у справі № 910/22695/13, за наслідками розгляду якої Господарський суд м. Києва 30.01.2020 р. суд ухвалив відмовити у задоволенні скарги ДП «Спецінвест» і ухвала набрала законної сили. Підстави та вимоги скарги є ідентичними підставам та доводам, викладеним у позовних заявах ДП «Спецінвест» та ОСОБА_1 у даній справі.
Щодо доводів скарги про реалізацію з прилюдних торгів іншого нерухомого майна, ніж те, що було предметом іпотеки, адвокат Нікітіна Т.С. зазначає, що будь-які зміни предмету іпотеки, здійснені без згоди іпотекодержателя, є порушенням Закону України «Про іпотеку» та умов Договору іпотеки. Крім того, вказує, що доказів згоди іпотекодержателя на вчинення дій щодо зміни предмету іпотеки, позивачі у даній справі не надали.
Вказує, що матеріалами справи спростовуються також доводи скаржника про те, що організатором торгів ДП «СЕТАМ» не було забезпечено прозорості та публічності прилюдних торгів, зокрема публікаціями в засобах масової інформації та на веб-сайті ДП «СЕТАМ», а також наявністю щонайменше тридцяти учасників, якими були подані заявки на участь в електронних торгах.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що третя особа із самостійними вимогами - ОСОБА_1 не приймав участі у прилюдних торгах, тому не може звертатись із вимогами про визнання їх недійсними. Доказів порушення його прав та законних інтересів у зв'язку із тим, що він не міг прийняти участь в цих торгах, останній не надав суду, як і не довів факту реального бажання взяти участь в оскаржуваних електронних торгах.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення, адвокат Нікітіна Т.С. вважає наведені у ній доводи безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що позивачі та третя особа із самостійними вимогами не скористались своїм правом на подання заперечень та клопотання про зменшення судових витрат до закінчення судових дебатів і лише 05.03.2024 року, тобто після ухвалення судом рішення у справі, звернулися до суду з клопотанням про винесення додаткового рішення в частині зменшення витрат на правничу допомогу з підстав, викладених у клопотаннях. Тому, суд першої інстанції цілком законно відмовив позивачам і третій особі з самостійними вимогами в задоволенні такого клопотання.
Додаткове рішення суду, яким вирішено питання про стягнення додаткових витрат на правничу допомогу, вважає законним та обґрунтованим. Вказує, що Договір про надання правової допомоги був укладений між ОСОБА_14 та адвокатом Нікітіною Т.С. 22 березня 2019 року. Вказаний Договір було додано до Заяви про відшкодування судових витрат разом із Актом виконаних робіт та Детальним описом робіт. Повноваження адвоката Нікітіної Т.С. у суді до 28.03.2022 р. посвідчувались довіреністю від 28.03.2019 р., посвідченою ПНКМНО Халік В.В., а з 28.03.2022 р. - ордером про надання правничої допомоги серії АА №1209218, виданого на підставі Договір про надання правової допомоги від 22.03.2019 року, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 62 ЦПК України (в редакції, чинній до 30.08.2023 р.) та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Доводи скаржника про те, що представництво інтересів клієнта адвокатом на підставі довіреності не дає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, вважає необґрунтованими.
Адвокат Нікітіна Т.С. зазначає, що ОСОБА_14 дійсно не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом із першою заявою по суті справи.
Однак, з огляду на те, що розгляд справи, яка не є занадто складною, тривав більше п'яти років внаслідок зловживання позивачами процесуальними правами (безпідставні відводи, численні заявлення одних і тих самих клопотань, по яких судом уже були ухвалені рішення, численні заяви про відкладення розгляду справи тощо), направленого на затягування судового процесу, що призвело до значних втрат, пов'язаних із розглядом даної справи, ОСОБА_17 скористалась своїм правом на відшкодування витрат на правову допомогу.
Питання відшкодування витрат на правову допомогу стороні, яка не подала разом із першою заявою по суті справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, відноситься до дискреційних повноважень суду та вирішується з урахуванням встановлених у справі обставин.
Вказує, що Заяву про відшкодування судових витрат ОСОБА_2 направила усім іншим учасникам справи у травні 2023 року, тож вони мали достатньо часу для реалізації свого права на подання заперечень на заяву, доведення неспівмірності таких витрат та подання клопотання про їх зменшення.
04 серпня 2024 року представник ОСОБА_10 - адвокат Нікітіна Т.С. подала заяву про відшкодування судових витрат відповідача, просила стягнути з Оберемка на користь Бур'янової 4500,00 грн витрат на правничу допомогу, додала Акт виконаних робіт (том 14 а.с. 8)
Представник ОСОБА_10 - адвокат Нікітіна Т.С. також подала відзиви на апеляційні скарги ТОВ «Катакалі» та ДП «Спецінвест» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2024 року, за змістом яких послалась на необґрунтованість та безпідставність доводів скарг. Зазначає про не доведення позивачем ТОВ «Катакалі» обставин щодо порушення ДП «Сетам» порядку проведення електронних торгів, а також не надано належних доказів на підтвердження технічного збою при проведенні торгів.
Вказує також на безпідставність доводів скарги ДП «Сетам» про порушення прав адвоката та прав малолітньої дитини у зв'язку із реалізацією предмета іпотеки з прилюдних торгів, яким суд першої інстанції дав оцінку в оскаржуваному рішенні.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційні скарги у строки, визначені апеляційним судом.
У судовому засіданні представник позивача, ТОВ «Катакалі», адвокат Тесленко Т.В. підтримала доводи апеляційної скарги, не заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, поданих Дочірнім підприємством «Спецінвест» та третьою особою із самостійними вимогами - ОСОБА_1 .
Третя особа із самостійними позовними вимогами - ОСОБА_1 у судовому засіданні також підтримав свою апеляційну скаргу та не заперечував проти задоволення скарг ТОВ «Катакалі» та Дочірнього підприємства «Спецінвест».
Представник ОСОБА_10 - адвокат Нікітіна Т.С. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, підтримала доводи, викладені нею у відзивах.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник Дочірнього підприємства «Спецінвест» - адвокат Уваров С.С. направив за допомогою системи «Електронний суд» заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із невідкладною необхідністю участі у судових засіданнях, призначених на 15:00 та 16:00 03 липня 2025 року, відносно його підзахисних, які перебувають під вартою.
Заслухавши думку учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Колегія суддів звертає увагу на те, що адвокат Уваров С.С., як представник скаржника - Дочірнього підприємства «Спецінвест», був присутнім у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції 21 травня 2025 року, коли судом було ухвалено про оголошення у справі перерви до 03 липня 2025 року та така дата була визначена судом після узгодження її всіма представниками сторін, які взяли участь у судовому засіданні. Заперечень, щодо призначення судового засідання на 03 липня 2025 року о 14:00 адвокат Уваров С.С. не висловлював, про зайнятість в цей день в інших судових процесах не повідомляв.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Так, апеляційним судом враховано тривалий розгляд цієї справи в суді, а саме з липня 2024 року, тобто 12 місяців.
Також апеляційним судом враховано, що адвокат Уваров С.С. у суді апеляційної інстанції неодноразово подавав заяви про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом. Крім того, з матеріалів справи вбачається. Що у суді першої інстанції представник ДП «Спецінвест»також неодноразово звертався до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у інших судових засіданнях, що свідчить про систематичність таких дій, відтак, свідоме затягування розгляду справи.
Апеляційним судом також враховано, що представник ДП «Спецінвест» виклав свої доводи і міркування щодо незгоди з оскаржуваним судовим рішенням в поданій ним апеляційній скарзі. Ні в апеляційній скарзі, ні в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено жодних нових обставин, які унеможливлюють розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності сторони позивача, ДП «Спецінвест».
З огляду на вказані обставини та керуючись статтею 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення та додаткового рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційних скарг, а також заперечень сторони відповідача, викладених у відзивах на апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено наступні фактичні обставини у даній справі.
12.04.2018 Приватне акціонерне товариство «АЙБОКС БАНК», яке згідно із Статутом, затвердженим рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАТ «Айбокс Банк» (Протокол №1 від 20.04.2017), погодженим Національним банком України 23.05.2018, є правонаступником щодо всього майна, прав і зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк», звернулося до приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі Наказу №910/22695/13 від 17.07.2014 року ( т.2 а.с.3-4, т.2 а.с.53-56).
12.04.2018 приватним виконавцем Трофименком Михайлом Михайловичем було відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_3 з примусового виконання наказу №910/22695/13, виданого 17.07.2014 Господарським судом міста Києва, про стягнення з Дочірнього підприємства «Спецінвест» (01015, м. Київ, вул. Московська, 43/11, код 32490369) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 9А, код 21570492) заборгованість за кредитним договором №169/2008 від 26.12.2008 року в сумі 6 243 986,35 грн (шість мільйонів двісті сорок три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість грн 35 коп.), в тому числі 4 880 000,00 грн (чотири мільйони вісімсот вісімдесят тисяч грн 00 коп.) заборгованості за кредитною лінією, 379 236,16 грн (триста сімдесят дев'ять тисяч двісті тридцять шість грн 16 коп.) пені за прострочення повернення основної заборгованості за кредитною лінією, 913 012,96 грн (дев'ятсот тринадцять тисяч дванадцять грн 96 коп.) заборгованості за процентами, 70 952,36 грн (сімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн 36 коп.) пені за прострочення сплати процентів, 728,27 грн комісії за моніторинг застави, 56,60 грн пені за прострочення сплати комісії за моніторинг застави шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором за реєстровим № 9125 від 26.12.2008 року, а саме нерухоме майно:
- садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за планом земельної ділянки Назва будівель та споруд Розмір житлової (не житлової) площі кв.м. Загальна площа (кв.м.); 1) А-І Садовий будинок (2005), 196,12; 2) Б- Літня кухня; 3) В,Г - навіс; 4) Д- альтанка; 5) К - колодязь; 6) Е,Ж,З -каналізаційна яма; 7) N1-3 - огорожа; 8) N-І -замощення;
- земельну ділянку, площею 0,2400 га, що розташована за адресою: Київська область Бориспільський район Гнідинська сільська рада Садове товариство «Калина» (надалі - земельна ділянка) надана для ведення садівництва (кадастровий №3220882600:04:002:0213, належить Іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 24.11.2006 р. (Серія ЯД № 669247) на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.
Встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною не нижче:
-для садового будинку загальною площею 196,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - 501240,00 грн. (п'ятсот одна тисяча двісті сорок грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ.
- для земельної ділянки, площею 0,2400 га., розташованої за адресою: Київська область Бориспільський район Гнідинська сільська рада Садове товариство «Калина» - 588200,00 грн. (п'ятсот вісімдесят вісім тисяч двісті грн. 00 коп.) без урахування ПДВ (т.1 а.с.18-20, т.2 а.с.11-14).
Зазначене нерухоме майно було передано в іпотеку на підставі Іпотечного договору, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Агарний комерційний банк» та Дочірнім підприємством «Спецінвест» (код ЄДРПОУ 32490369) 26 грудня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. за реєстровим №9125, на забезпечення виконання позичальником (Дочірнім підприємством «АВТОПРОКАТ») всіх без винятку зобов'язань за Договором відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26 грудня 2008 року із всіма змінами і доповненнями до нього (т.2 а.с.181-186).
Опис предмету іпотеки наведений у п.п.1.1.1. п.1.1 Іпотечного договору та відповідає описові, зазначеному в наказі Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 справа №910/22695/13 (т.2 а.с.5-6), а також у вищевказаній постанові приватного виконавця Трофименка М.М. від 12.04.2018 про відкриття виконавчого провадження (т.2 а.с.11-14).
За змістом п.п.2.3.4, 2.3.12 п.2.3 Іпотечного договору від 26.12.2008 протягом строку дії цього Договору Іпотекодавець зобов'язаний:
- не здійснювати перебудови, прибудови, реконструкції, перепланування, переобладнання предмету іпотеки без отримання на це письмової згоди Іпотекодержателя;
- не пізніше 5-го числа першого місяця кожного кварталу повідомляти Іпотекодержателя про осіб, які зареєстровані як за постійним місцем проживання (прописані) в будинку, який є предметом іпотеки, на підтвердження чого надавати Іпотекодержателю Довідку з місця проживання про склад сім'ї та прописку станом на 1-е число першого місяця кварталу, протягом якого подається така Довідка.
За змістом п.п.4.6.2 Іпотечного договору реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса може проводитися, якщо інше не передбачене рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження у порядку, визначеному чинним законодавством України. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах встановлюється за рішенням суду, за рішенням Іпотекодержателя, в разі необхідності - спеціалізованою організацією , яка проводить торги на підставі оцінки предмета іпотеки.
Крім того, судом встановлено, що вищевказаний наказ Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 справа №910/22695/13 (т.2 а.с.5-6) був виданий на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 31.01.2014 року у справі № 910/22695/13, яке набрало законної сили та яким було стягнуто з Дочірнього підприємства «Спецінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» заборгованість за кредитним договором № 169/2008 від 26.12.2008 в сумі 6 243 986,35 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором за реєстровим № 9125 від 26.12.2008 (спірні садовий будинок та земельна ділянка), а також визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною не нижче: - для садового будинку загальною площею 196,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - 501 240,00 грн з урахуванням ПДВ; -для земельної ділянки, площею 0,2400 га, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садове товариство «Калина», - 588 200,00 грн без урахування ПДВ.
Також встановлено, що у грудні 2015 року ПАТ «Аграрний комерційний банк» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду та надання права банку на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною продажу предмета іпотеки, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (т.6 а.с.251-253).
Постановою Вищого господарського суду України від 03 серпня 2016 року було задоволено касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Спецінвест», постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 29.12.2015 у справі №910/22695/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено Публічному акціонерному товариству «Аграрний комерційний банк» у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2014 у справі №910/22695/13 (т.6 а.с.254-256).
Скасовуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, Вищий Господарський суд України зазначив наступне:
«Звертаючись із позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №169/2008 в сумі 6 243 986,35 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 26.12.2008 №9125 шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною для його подальшої реалізації в розмірі: садовий будинок - 501 240,00 грн, земельна ділянка - 588 200,00 грн.
В п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» роз'яснено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) - дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» і в частині першій статті 39 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Тобто, рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.12.2009 у справі № 14/125 та від 26.01.2010 у справі № 38/126-09).
Крім того, якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки (п. 4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів»).
Господарський суд міста Києва, приймаючи рішення від 31.01.2014 у даній справі відповідно до позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» та з урахуванням положень приписів ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів та визначив початкову ціну реалізації предмета іпотеки в вищезазначеному розмірі.
Що ж стосується набуття іпотекодержателем права на продаж предмета іпотеки, то порядок визначення ціни продажу предмета іпотеки, згідно з приписами ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Втім, вказані обставини не були предметом оцінки при розгляді даної справи в силу того, що позивач не заявляв відповідних позовних вимог про надання йому права продажу предмета іпотеки в порядку передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України господарські суди повинні розглядати питання можливості застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі».
Також зазначено, що «в даному випадку зміна способу реалізації предмета застави не може вважатися зміною порядку виконання судового рішення в порядку передбаченому ст. 121 ГПК України, оскільки за своєю суттю та правовими наслідками є фактичною зміною предмету позовних вимог» (т.6 а.с.254-256).
Отже, питання встановленого судом способу реалізації предмета іпотеки (садового будинку та земельної ділянки) - шляхом проведення публічних торгів із визначенням початкової ціни реалізації предмета іпотеки було предметом неодноразового дослідження судами.
Крім того судом встановлено, що ДП «Спецінвест» оскаржувало постанову приватного виконавця Трофименка М.М. про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2018 ВП НОМЕР_3 у справі №910/22695/13 та ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2018, залишеною в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018, у задоволенні скарги ДП «Спецінвест» на дії приватного виконавця Трофименка М.М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2018 ВП НОМЕР_3 у справі №910/22695/13 було відмовлено (т.т.1 а.с.101-105, 106-113).
27.11.2018 приватним виконавцем Трофименком М.М. було складено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме:
- садовий будинок, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За планом земельної ділянки: 1) А-І - Садовий будинок (2005), 196,1 кв. м., 2) Б - літня кухня, 3) В,Г - навіс, 4) Д - альтанка, 5 ) К - колодязь, 6) Е, Ж, 3 - каналізаційна яма, 7) N1-3 огорожа, 8) N-1 замощення;
- земельна ділянка, реєстраційний/кадастровий номер №3220882600:04:002:0213, місцезнаходження: Київська обл., Бориспільський район, с/рада Гнідинська, 36; земельна ділянка, площею 0,2400 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садове товариство «Калина» (надалі - Земельна ділянка) надана для ведення садівництва (кадастровий №3220882600:04:002:0213, належить Іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 24.11.2006 (Серія ЯД № 669247) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. (т.2 а.с.98-101, т.6 а.с.290-293).
Опис проводився за участі понятих: ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , особи, призначеної зберігачем майна - ОСОБА_12 .
Судом встановлено, що ДП «Спецінвест» оскаржувало дії приватного виконавця Трофименко Михайла Михайловича у виконавчому проваджені по справі № 910/22695/13 щодо складання постанови про опис і арешт майна, а також щодо складання заявки на передачу майна ДП «Спецінвест» на прилюдні торги, та ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2019 було відмовлено ДП «Спецінвест» у задоволенні заяви про поновлення строку на подання скарги на дії приватного виконавця Трофименка М.М., скаргу залишено без розгляду (т.1 а.с.117-118).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спецінвест» було залишено без задоволення, а вищевказану ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/22695/13 залишено без змін.
Крім того, зі змісту постанови Північного апеляційного Господарського суду від 29.7.2020 у справа №910/22695/13 (т.7 а.с.41-44), якою було залишено без задоволення апеляційну скаргу ДП «Спецінвест» , а ухвалу господарського суду м. Києва від 30.01.2020 у вказаній справі без змін, встановлено, що 02.01.2019 до господарського суду м. Києва від ДП «Спецінвест» надійшла скарга на дії приватного виконавця Трофименка М.М., в якій скаржник просив визнати дії приватного виконавця Трофименка М.М. щодо передачі на прилюдні торги незаконними та скасування публічних торгів у системі торгів арештованим майном, зупинити проведення аукціону у системі електронних торгів арештованим майном (номер лоту: 321311 від 12.12.2019 14:52).
Залишаючи без задоволення скаргу ДП «Спецінвест» Північний апеляційний Господарський суд дійшов висновків, що в постанові про опис та арешт майна боржника від 27.11.2018 приватним виконавцем були вказані назва всіх описаних об'єктів, місце їх розташування, площа, реєстраційний номер та інші дані, за якими можливо ідентифікувати майно. Крім того, вказано, що доводи скаржника про відсутність у постанові опису майна та неправомірної передачі його на зберігання не знайшли свого підтвердження під час перегляду скарги на дії приватного виконавця судом апеляційної інстанції.
Господарським судом апеляційної інстанції зазначено, що твердження скаржника про те, що приватним виконавцем Трофименком М.М. не проводилася оцінка майна, і що це суперечить правам та законним інтересам стягувача та боржника, є помилковими, адже відповідно до положень п.21 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, якщо вартість майна визначена в рішенні суду виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Оскільки вартість майна була визначена судовим рішенням, повторне проведення визначення вартості чи оцінки такого майна приватним виконавцем не вимагається (т.7 а.с.41-44).
Також встановлено, що Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 09.11.2020 (т.7 а.с.45-46) касаційну скаргу ДП «Спецінвест» було залишено без задоволення, а вищевказану постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020у справі №910/22695/13 без змін.
Окрім іншого, у постанові Верховного Суду зазначено, що посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що садовий будинок визначено як місце проживання малолітньої особи із посиланням на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 19.03.2014 у справі №22-ц/778/300/14, не можуть бути взяті до уваги, оскільки доказів того, що малолітня особа була зареєстрована чи мала право власності або право користування спірним майном, у матеріалах оскарження немає і таких обставин під час розгляду скарги боржника на дії приватного виконавця суду попередніх інстанції не установили.
Отже, встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини свідчать про те, що ДП «Спецінвест» як сторона (боржник) у виконавчому провадженні скористався свої правом на оскарження дій та рішень приватного виконавця Трофименка М.М. щодо опису та арешту майна та передачі його ДП «СЕТАМ» на прилюдні торги.
Судом першої інстанції також встановлено, що 12.12.2018 приватний виконавець Трофименко М.М. склав та подав до Державного підприємства «СЕТАМ» Заявку НОМЕР_4 від 12.12.2018 на реалізацію арештованого майна (т.2 а.с.146-147), навівши перелік та опис майна, яке передається на реалізацію, а також його вартість, у тому числі загальну суму нерухомого майна, яка становить 1089440 грн, які повністю відповідають даним, наведеним у вищезазначеному наказі Господарського суду м. Києва від 17.07.2014 №910/22695/14 та постанові про та арешт майна боржника від 27.11.2018 ВП НОМЕР_3.
На підставі заявки приватного виконавця Трофименко М.М. від 12.12.2018 на офіційному Веб-сайті ДП «СЕТАМ» було розміщено інформацію про реалізацію арештованого майна предмета іпотеки: Садовий будинок № 36, площею 196,1 кв.м. та земельна ділянка, площею 0,2400 га., кадастровий номер 3220882600:04:002:0213, за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, Гнідинська с/р, СТ «Калина» (лот № 321311 ) (т.2 а.с.148-149, т.5 а.с.6). Окрім інформації з описом виставленого на продаж нерухомого майна також розміщено фотографії садового будинку та земельної ділянки.
Крім того, на виконання чинного законодавства ДП «СЕТАМ» розмістило оголошення про проведення електронних торгів за лотом №321311 в двох друкованих засобах інформації, а саме в газеті «Передмістя» від 21.12.2018 року № 50 року та газеті «Майдан Брок» від 27.12.2018 року №52 (т.2 а.с.159-160,161-162).
Листом від 19.12.2018 року №12478/18-18-18 ДП «СЕТАМ» надіслано повідомлення всім учасникам виконавчого провадження про час, дату, місце проведення електронних торгів арештованим майном предметом іпотеки (т.2 а.с.158).
Торги, по лоту № 32131 було призначено до проведення на 11 січня 2019 року.
З інформації, наданої на вимогу суду, ДП «СЕТАМ» повідомлено, що для участі в електронних торгах арештованим майном по лоту №32111 зареєструвалося 13 Учасників: 1. ОСОБА_19 , 2. ОСОБА_20 , 3. ОСОБА_21 . 4. ОСОБА_22 , 5. ОСОБА_23 . 6. ОСОБА_24 , 7. ОСОБА_25 , 8. ОСОБА_2 , 9. ОСОБА_26 , 10. ОСОБА_27 , 11. ОСОБА_9 , 12. ОСОБА_28 , 13. ОСОБА_7 .
Допущено до торгів було тільки три учасники: Учасник 12 - ОСОБА_28 , Учасник 13 - ОСОБА_7 , Учасник 8 - ОСОБА_2 .
Інших учасників було відхилено через невнесення гарантійного внеску, відповідна інформація відображена на веб сайті ДП «СЕТАМ» по лоту №321311 в розділі «заявки на участь в торгах» (т.6 а.с.180-182, 187-191).
Зокрема, встановлено, що Учасник 8 відповідач ОСОБА_2 (ID: НОМЕР_1 ) сплатила гарантійний внесок у сумі 54 472,00грн, який було перераховано за допомогою платіжного сервісу LiqPay з її власного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» о 07:40:04 11 січня 2019 року, та зараховано на рахунок ДП «СЕТАМ» № НОМЕР_2 11.01.2019 о 07:46:10, що підтверджується як відомостями, наданими ДП «СЕТАМ», так інформацією, наданою АТ «КБ «Приватбанк» (т.11 а.с.154-155,159-167,190-191,205-206,242).
Водночас, третя особа ОСОБА_1 не сплатив гарантійний внесок, а тому не був допущений до участі в електронних торгах.
Інформація щодо умов та порядку проведення електронних торгів зафіксована та розміщена на веб-сайті ДП «СЕТАМ» (т.1 а.с.14-16, т.5 а.с.8-10), серед іншого зазначено, що встановлена стартова ціна складає - 1089440,00 грн., крок аукціону становив - 10894,40 грн.
Так, першу цінову пропозицію було роблено о 17:54:52 Учасником № 8 ( ОСОБА_2 ) в розмірі 1089440,00 грн.
О 17:59:20 крок був зроблений учасником № 12 (ТОВ «Катакалі») в розмірі 1100334,00 грн.
О 18:06:16 учасник № 12 (ТОВ «Катакалі») зробив особливу ставку в розмірі 1300000,00 грн. (у зв'язку з цим в період з 18:06:16 до 18:13:53 не робив кроків, доки інші учасники не перевищили своїми ціновими пропозиціями його особливу ставку - 1300000,00грн).
О 18:09:22 Учасник № 8 ( ОСОБА_2 ) зробила останній крок, запропонувавши ціну за лот 1307328,00 грн.
О 18:13:53 Учасник № 12 (ТОВ «Каткалі») зробив крок та запропонував ціну за Лот 1318222,40 грн.
О 18:14:48 Учасник № 8 ( ОСОБА_2 ) подала особливу ставку в розмірі 1330000,00 грн.
Електронні торги завершено 11.01.2019 о 18.23.
Відповідно до пояснень, наданих ДП «СЕТАМ» (т.10 а.с.228-230) так, як цінова пропозиція Учасника 12 (1100334,00грн.) 11 січня 2019 року о 17:59:20 була зроблена за 5 хвилин до 18.00, тому торги були продовжені до 18:09:20. Наступна ставка, яка продовжила електронні торги на 10 хв. була ставка Учасника 12 (1300000,00 грн.)11 січня 2019 року о 18:06:16. Так, як ця ставка була зроблена за 5 хвилин до 18:09:20, а тому продовжила торги на 10 хв. до 18:16:16. За 5 хвилин до 18:16:16 була зроблена пропозиція Учасника 12 (1318222,40 грн.) 11 січня 2019 о 18:13:53, тому торги були продовжені до 18:23:53. Оскільки за 5 хвилин 18:23:53 не надійшло цінових пропозицій, торги не було продовжено ще на 10 хвилин.
З наданого ТОВ «Катакалі» відеозапису (т.5 а.с.5) встановлено, що Учасник 12 (ТОВ «Катакалі») намагався зробити ставку за Лотом (крок в електронних торгах) після того, як Учасник 8 ( ОСОБА_2 ) зробила Особливу ставку (13300000,00грн.) о 18:14:48. Електронні торги були завершені о 18:23.
Як зазначено в поясненнях ДП «СЕТАМ» (т.10 а.с.228-230), кроку, вищого за цінову пропозицію Учасника 12, після 18:13:53 в ході торгів не було, оскільки Особлива ставка (Учасник 8 - ОСОБА_2 о 18:14:48 1 330 000,00грн) не враховується в перебігу торгів, тому Учасник 12 (ТОВ «Катакалі») не міг зробити наступну цінову пропозицію після своєї ж пропозиції, зробленої о 18:13:53.
Відповідно до Протоколу про проведення електронних торгів від 11.01.2019 № 381741 Державного підприємства «СЕТАМ» переможцем торгів визнано ОСОБА_2 , ціна продажу виставленого на торги садового будинку та земельної ділянки склала - 1330000,00 грн. (т. 2 а.с.105-107).
На підставі вказаного протоколу приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М.М. складеного Акт про проведені електронні торги від 16.01.2019 (т.2 а.с.108-109), за змістом якого сума сплаченого гарантійного внеску складала 54 472,00 грн, сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця складала 1 263 500,00 грн, грошові кошти своєчасно та в повному обсязі надійшли на рахунок приватного виконавця.
Також зазначено, даний Акт є підставою для подальшого оформлення покупцем права власності на зазначене майно (садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За планом земельної ділянки: 1) А-І - Садовий будинок (2005), 196,1 кв. м., 2) Б - літня кухня, 3) В,Г - навіс, 4) Д - альтанка, 5 ) К - колодязь, 6) Е, Ж, 3 - каналізаційна яма, 7) N1-3 огорожа, 8) N-1 замощення; та земельна ділянка, реєстраційний/кадастровий номер №3220882600:04:002:0213, площею 0,2400 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садове товариство «Калина»).
Платіжними дорученнями від 18 січня 2019 року № 953 на суму 1146181,62 грн., від 18 січня 2019 року №954 на суму 2700,00 грн., від 18 січня 2019 року №955 на суму 34530,00грн. АТ «Айбокс Банк» перераховано кошти на суму 1183411,60 грн. (т.2 а.с.114-116).
Платіжним дорученням від 18 січня 2019 року №956 перерахована винагорода по ВП НОМЕР_5 в сумі 114618,18 грн. (т.2 а.с.117).
18.01.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження ВП НОМЕР_6 з примусового виконання наказу №910/22695/13, виданого 17.07.2914 Господарським судом м. Києва, закрито у зв'язку з повним та фактичним виконанням згідно з Актом про проведені електронні торги від 16.01.2019 (а.с.119-120).
17.01.2019 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Дідок С.І. на підставі Акту про проведені електронні торги приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича від 16.01.2019, видані Свідоцтва за реєстровими №№29 та 27, якими посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що раніше належало боржнику ДП «Спецінвест» та складається з: земельної ділянки, площею 0,2400 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садове товариство «Калина», цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер: 3220882600:04:002:021, та садового будинку АДРЕСА_2 , відповідно (т.2 а.с.209,210).
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог за позовами ДП «Спецінвест», ТОВ «Катакалі» та ОСОБА_1 виходив із того, що:
- встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини свідчать про те, що ДП «Спецінвест» як сторона (боржник) у виконавчому провадженні скористався свої правом на оскарження дій та рішень приватного виконавця Трофименка М.М. щодо опису та арешту майна та передачі його ДП «СЕТАМ» на прилюдні торги. А тому суд вважав необґрунтованими доводи позивачів, що приватним виконавцем Трофименко М.М. порушено порядок та вчинено службове підроблення щодо опису та арешту майна, передачі майна на зберігання та формування заявки на реалізацію арештованого майна з приватних торгів, оскільки дії приватного виконавця у виконавчому провадженні мають самостійний спосіб оскарження та, відповідно, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними;
- належних і допустимих доказів вчинення приватним виконавцем Трофименком М.М. службового підроблення, яким може бути вирок суду, який набрав законної сили, суду надано не було. Як і не наведено доказів того, що результати проведеного опису та арешту нерухомого майна вплинили на результати проведених торгів;
- позивачами не надано даних про те, що з моменту передачі садового будинку та земельної ділянки в іпотеку змінився склад такого майна (здійснені добудови чи переобладнання), а також що такі дії вчинені іпотекодавцем з відома та за згодою іпотекодержателя ПАТ «Аграрний комерційний банк» (після реорганізації та перейменування - ПрАТ «Айбокс Банк»), як це передбачено вимогами вищенаведеного п.п.2.3.4 п.2.3 Іпотечного договору від 26.12.2008 р.;
- доводи ДП «Спецінвест» про те,що спірне нерухоме майно було передано на реалізацію з прилюдних торгів з порушенням чинного законодавства, без отримання згоди органу опіки та піклування, чим порушено права малолітньої дитини суд визнав безпідставними, з огляду на те, що жодних належних і допустимих доказів того, що на момент проведення опису та арешту спірного нерухомого майна, станом на 27.11.2018, дитина, щодо порушення прав якої зазначає ДП «Спецінвест», проживала у спірному садовому будинку, суду надано не було;
- доказів того, що внаслідок реалізація майна з прилюдних торгів було порушено адвокатську таємницю також надано не було, як і необґрунтовано обраний спосіб захисту, у разі такого порушення: не шляхом відшкодування заподіяної шкоди, а у спосіб визнання торгів недійсними;
- встановлено, що відповідачем ДП «СЕТАМ» повністю дотримано вимог п.2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 (далі - Порядок), та вимог ст.45 Закону України «Про іпотеку» щодо порядку організації електронних торгів;
- доводи позивача ТОВ «Катакалі» щодо створення йому штучних технічних перешкод в електронних торгах та неналежного функціонування програмних засобів ДП «СЕТАМ»не знайшли свого підтвердження;
- ДП «СЕТАМ» не було порушено вимог Порядку в частині допуску відповідача ОСОБА_2 (Учасник 8) до участі в електронних торгах, оскільки відповідачкою дотримано вимог чинного законодавства щодо реєстрації та сплати гарантійного внеску для участі в торгах;
- ДП «Спецінвест» не надано суду належних і допустимих доказів того, що станом на дату проведення електронних торгів заборгованість по кредитному договору №169/2008 від 26/12/2008 була погашена;
- з урахуванням викладеного, аналізу вимог чинного законодавства та встановлених у судовому засіданні фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що підстави для визнання прилюдних торгів, акту про проведення таких прилюдних торгів, а також свідоцтва про придбання нерухомого майна за дотом (номер лоту: 321311 від 12 грудня 2018 року 14:42 недійсними, скасування запису про державну реєстрації права власності на садовий будинок АДРЕСА_1 , площею 196,1 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,2400 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0213, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Гнідин, Гнідинська с/р, СТ «Калина» за ОСОБА_2 та поновлення попереднього запису, відсутні, оскільки електронні торги пройшли з дотриманням Порядку № 2831/5, не порушили права ні учасників виконавчого провадження, ні сторін правочину.
Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні позовної вимоги, заявленої ТОВ «Катакалі», про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, з огляду не доведення позивачем наявності передбачених Порядком реалізації арештованого майна (№2831/5), в чинній на дату проведення спірних торгів редакції, підстав для визнання електронних торгів такими, що не відбулися.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами торгів (аукціону) правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення. Для визнання судом торгів (аукціону) недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. При цьому наявність підстав для визнання торгів недійсними має встановлюватися судом на момент їх проведення. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України«Про іпотеку» (частина сьома статті 51 Закону України «Про виконавче провадження»).
Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (стаття 41 Закону України «Про іпотеку», тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц,на яку є посилання в касаційній скарзі, зроблено висновок, що:
«виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).
Судом встановлено, що ДП «Спецінвест» оскаржувало дії приватного виконавця Трофименко Михайла Михайловича у виконавчому проваджені по справі № 910/22695/13 щодо складання постанови про опис і арешт майна, а також щодо складання заявки на передачу майна ДП «Спецінвест» на прилюдні торги, та ухвалою Господарського суду м.Києва від 07.02.2019 було відмовлено ДП «Спецінвест» у задоволенні заяви про поновлення строку на подання скарги на дії приватного виконавця Трофименка М.М., скаргу залишено без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спецінвест» було залишено без задоволення, а вищевказану ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/22695/13 залишено без змін.
Отже, встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини свідчать про те, що ДП «Спецінвест» як сторона (боржник) у виконавчому провадженні скористався свої правом на оскарження дій та рішень приватного виконавця Трофименка М.М. щодо опису та арешту майна та передачі його ДП «СЕТАМ» на прилюдні торги.
А тому, суд першої інстанції правильно вважав необґрунтованими доводи позивачів про те, що приватним виконавцем Трофименко М.М. порушено порядок та вчинено службове підроблення щодо опису та арешту майна, передачі майна на зберігання та формування заявки на реалізацію арештованого майна з приватних торгів, оскільки дії приватного виконавця у виконавчому провадженні мають самостійний спосіб оскарження та, відповідно, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Суд першої інстанції належним чином перевірив доводи позивачів про те, що з моменту передачі садового будинку та земельної ділянки в іпотеку змінився склад такого майна (здійснені добудови чи переобладнання) та чи вчинені такі дії іпотекодавцем з відома та за згодою іпотекодержателя ПАТ «Аграрний комерційний банк» (після реорганізації та перейменування - ПрАТ «Айбокс Банк»), як це передбачено вимогами вищенаведеного п.п.2.3.4 п.2.3 Іпотечного договору від 26.12.2008. Встановивши відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, суд обґрунтовано їх відхилив.
Апеляційний суд відхиляє доводи позивачів щодо неналежної ідентифікації предмета іпотеки, неповідомлення його про торги та інші порушення Порядку, оскільки усі ці обставини не вплинули на результат торгів. Виконавчі дії було вчинено з метою реалізації обов'язкового рішення суду та задоволення законних вимог іпотекодержателя.
Отже, позивачами не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення їх прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає також необґрунтованими доводи позивача ДП «Спецінвест» про те, що приватний виконавець не проводив оцінки майна, чим порушені права боржника на реалізацію майна за його актуальною ринковою вартістю, оскільки за змістом положень пункту 21 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверденої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, якщо вартість майна боржника визначена в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, встановленою судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.
У даній справі вартість майна була встановлена рішеннямГосподарського суду м.Києва від 31.01.2014 року у справі № 910/22695/13, тому повторне проведення визначення вартості чи оцінки такого майна приватним виконавцем не вимагалось.
Щодо порушення прав малолітньої особи на проживання.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, наказом Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 справа №910/22695/13, виданимна підставі рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2014 року у справі № 910/22695/13, яке набрало законної сили, стягнуто з Дочірнього підприємства «Спецінвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» заборгованість за кредитним договором № 169/2008 від 26.12.2008 в сумі 6 243 986,35 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме спірний садовий будинок та земельну ділянку, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною визначеною в рішенні суду.
Тобто рішенням суду вже встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме спірного садового будинку та земельної ділянки, тому проживання малолітньої особи в садовому будинку, якийпереданий в іпотеку відповідно до іпотечного договору та Закону України «Про іпотеку», не може бути обставиною, що свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо передачі предмета іпотеки на реалізацію.
Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження нерухомого майна, право користування на яке належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по вселенню чи реєстрації місця проживання дитини вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 754/15589/14-ц (провадження № 61-3066св19).
Суд першої інстанції також обґрунтовано звернув увагу, що садовий будинок- це будівля для літнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормам, установленим для житлових будинків (ДБН Б. 2.2-12:2019). Схоже визначення міститься в ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».
Відповідно до Довідки Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 22.01.2019 №02-31/90 (т.1 а.с.171) в садовому будинку АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,24 га, кадастровий номер №3220882600:04:002:0213, ніхто не зареєстрований.
Жодних належних і допустимих доказів того, що на момент проведення опису та арешту спірного нерухомого майна, станом на 27.11.2018, дитина, щодо порушення прав якої зазначає ДП «Спецінвест», проживала у спірному садовому будинку, суду надано не було.
Місцевий суд також правильно відхилив доводи позивача ДП «Спецінвест», що ані в постанові про опис та арешт майна, ані у заявці на реалізацію арештованого майна приватним виконавцем Трофименко М.М. не було зазначено про те, шо за адресою: АДРЕСА_1 , - свою діяльність здійснює адвокат, а в цих приміщеннях знаходяться документи які містять адвокатську таємницю. Ця обставина належними і допустимим доказами не доведена та не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Суд першої інстанції також належним чином перевірив та дав правову оцінку доводам позивачів щодо порушення ДП «Сетам» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (надалі - Порядок № 2831/5).
Згідно з п. п. 1, 3 Порядку, організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Система реалізації майна - інформаційна електронна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів прийняття та розміщення інформації про лоти, подання й обробки заявок на участь в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з реалізації арештованого виконавцями майна, обробки інформації про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Відповідно до п. 2 розділу VIІ Порядку реалізації арештованого реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».
Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.
Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.
Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.
Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки відповідно до вимог статті 47 Закону України «Про іпотеку» та не пізніше наступного робочого дня надсилає його Організатору.
Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки Організатор видає цей акт переможцю електронних торгів (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем ДП «СЕТАМ» повністю дотримано вимог п.2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 (далі - Порядок), та вимог ст.45 Закону України «Про іпотеку» щодо порядку організації електронних торгів.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що електронні торги, призначені на 11 січня 2019 року відбулися, переможцем торгів стала учасник -8 - ОСОБА_2 , що підтверджується, зокрема Протоколом №381741 проведення електронних торгів, а також долученим ТОВ «КАТАКАЛІ» відеозаписом фіксації завершальної стадії торгів.
Допущено до торгів було тільки три учасники: Учасник 12 - ОСОБА_28 , Учасник 13 - ОСОБА_7 , Учасник 8 - ОСОБА_2 .
Інших учасників було відхилено через невнесення гарантійного внеску, відповідна інформація відображена на веб сайті ДП «СЕТАМ» по лоту №321311 в розділі «заявки на участь в торгах».
Зокрема, встановлено, що Учасник 8 відповідач ОСОБА_2 (ID: НОМЕР_1 ) сплатила гарантійний внесок у сумі 54 472,00 грн, який було перераховано за допомогою платіжного сервісу LiqPay з її власного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» о 07:40:04 11 січня 2019 року, та зарахований на рахунок ДП «СЕТАМ» № НОМЕР_2 11.01.2019 о 07:46:10, що підтверджується як відомостями, наданими ДП «СЕТАМ», так інформацією, наданою АТ «КБ «Приватбанк».
Суд також встановив, що третя особа ОСОБА_1 не сплатив гарантійний внесок, а тому не був допущений до участі в електронних торгах.
З огляду на вказане, місцевий суд правильно вважав, що останній не мав підстав оспорювати проведені без його участі електронні торги, внаслідок яких було реалізовано майно, щодо якого ОСОБА_1 не має жодних прав чи законного майнового інтересу, оскільки він не реалізував своє право на участь в електронних торгах. Таким чином, третьою особою із самостійними вимогами не доведено порушення його прав та законних інтересів у зв'язку із проведенням прилюдних торгів.
Суд першої інстанції належним чином проаналізував хід проведення електронних торгів з реалізації майна боржника ДП «Спецінвест» з точки зору дотримання вимог п. п. 1, 2 розділу V Порядку, в чинній на 11.01.2019 редакції,зокрема в частині висування цінових пропозицій учасниками та можливості зробити особливу ставку, та дійшов правильного висновку про недоведення ТОВ «Катакалі» обставин технічного збою чи порушення прав Учасника у звязку із неможливістю зробити ставку в електронних торгах, оскільки позивач не мав права подавати наступну цінову пропозицію до перевищення його власної цінової пропозиції пропозицією іншого учасника, оскільки таких пропозицій від інших учасників (Учасника 13 та Учасника 9 - ОСОБА_2 , яка зробила особливу ставку) не надійшло.
Апеляційний суд також звертає увагу, що Лист Національного банку України №20-0006/19215 від 15.04.2020, за змістом якого станом на 15.04.2020 у Кредитному реєстрі Національного банку України відсутня інформація щодо кредитної заборгованості Дочірнього підприємства «Автопрокат» (том 6 а.с. 168-169), не є належним та допустимим доказом, який підтверджує станом на дату проведення електронних торгів заборгованість по кредитному договору №169/2008 від 26/12/2008 була погашена.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини позивачами суду не надано та в матеріалах справи не міститься.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених позовних вимог.
Загалом суд першої інстанції надав правильну оцінку поданим сторонами доказам, належним чином перевірив усі доводи позивачів, та в повному обсязі навів мотивування підстав для їх відхилення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, упередженості судді, яка наражала на небезпеку інших учасників та порушила право на участь у судовому засіданні тих учасників, які не прибули до суду через оголошення повітряної тривоги, відмову у задоволенні клопотання про привід свідків та подальший розгляд справи без виклику свідків не можуть бути взяті до уваги, оскільки у відповідності до положень пункту 2 частини 2 статті 376 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про неправомірність стягнення на користь відповідача ОСОБА_10 судових витрат у розмірі 20 000 грн, з тих підстав, що інтереси відповідача представляв адвокат, на підтвердження повноважень якого суду була надана довіреність.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України, Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження повноважень представником відповідача ОСОБА_29 адвокатом Нікітіною Т.С. подавалися наступні документи: нотаріально посвідчена Довіреність від 28.03.2019, реєстровий №319, зі строком дії на три роки до 28.03.2022, видана ОСОБА_2 адвокату Нікітіній Тетяні Сергіївні (т.1 а.с.213, т.5 а.с.48), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.214, т.5 а.с.49), оригінали яких надавалися суду для огляду, ордер Серія АА №1209218, виданий 28.03.2022 на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 22.03.2019 (т.8 а.с.107), а також копія Договору про надання правової допомоги від 22 березня 2019 року (т.10 а.с. 125-126), що відповідає вимогам ч. 4 ст. 62 ЦПК України (в редакції, чинній до 30.08.2023 р.) та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З огляду на вказане, суд першої інстанції, керуючись вимогами статті 141 141 ЦПК України відмовляючи у задоволенні позовних вимог за усіма позовами, дійшов правильного висновку про стягнення з позивачів та третьої особи із самостійними вимогами документально підтверджених судовихвитрат відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування яких остання подалазаяву від 17.05.2023 року.
Таким чином, доводи та обставини, на які посилаються скаржники в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить висновку, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, його рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких умов наявності передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.
Колегія суддів вважає також необгрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року.
Так, додатковим рішенням стягнуто з Дочірнього підприємства «Спецінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі», ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу по 4000 гривень з кожного.
Вирішуючи питання щодо стягнення з позивачів та третьої особи на користь відповідача витрат на правову допомогу, суд першої інстанції врахував, що відповідачем не було подано до суду попереднього розрахунку суми таких витрат і обґрунтовано зазначив про право, а не обов'язок суду, відмовити у стягненні витрат за вказаних обставин.
Суд також врахував, що неподання відповідачкою ОСОБА_14 попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат не позбавило учасників справи, зокрема позивачів та третю особу ОСОБА_1 можливості на підставі наданих відповідачем та її представником доказів, а також матеріалів цивільної справи, перевірити обґрунтованість нарахованої вартості робіт (наданих послуг), зважаючи на те, що ОСОБА_2 та її представником згідно з наданими Актами та Детальним описом виконаних робіт визначено фіксований розмір оплати щодо конкретних видів послуг (участі у судових засіданнях, складання заяв, пояснень, ознайомлення з матеріалами справи, тощо).
Оскільки процесуальна поведінка позивачів та третьої особи із самостійними вимогами, яка полягала у заявлені необґрунтованих відводів та допущених неявок, у тому числі сприяла тривалому розгляду цієї справи, суд дійшов правильного висновку, що відповідачка має право за таких обставин отримати відшкодування витрат, які вона змушена була понести у зв'язку із залученням до участі у справі для захисту своїх інтересів професійного адвоката.
Суд також законно відмовив позивачам і третій особі з самостійними вимогами в задоволенні клопотання про зменшення судових витрат, яке було подане разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки останні не скористались своїм правом на подання заперечень та клопотання про зменшення судових витрат до закінчення судових дебатів, навіть в усній формі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні апеляційних скарг, колегія суддів, керуючись положеннями статті 141 ЦПК України, вважає за можливе вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 4500,00 грн витрат на правничу допомогу, відповідно до поданої нею заяви від 04.08.2024 року, які підтверджуються Актом виконаних робіт (том 14 а.с. 8)
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі» - адвоката Тесленко Тетяни Володимирівни, ОСОБА_1 , представника Дочірнього підприємства «Спецінвест» - адвоката Уварова Сергія Сергійовича - залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року та додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені останньою витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 18 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Слюсар Т.А