Справа № 761/1522/25 Головуючий в суді І інстанції - Ковтуненко В.О.
Провадження № 33/824/2812/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
02 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Вознюка В.А. ( в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Вознюка В.А. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25 грудня 2024 року о 01:28 год. у м. Києві на вул. Ризька керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння пройшов за допомогою приладу Драгер, результат 0,99 %, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також ОСОБА_1 25 грудня 2024 року о 01:50 год. у м. Києві на вул. Парково-Сирецька, 7Б керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, тим самим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У апеляційній скарзізахисника Вознюка В.А. вказано, що постанова судді є такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та такою, що підлягає скасуванню, а висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, а саме не вказано, за яких підстав працівник поліції вважав, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки не зазначено, які саме ознаки сп'яніння були виявлені в нього. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції про незгоду з результатами огляду на стан сп'яніння проведеного за допомогою приладу Драгер, на що працівники поліції не відреагували належним чином, чим порушили процедуру огляду на стан сп'яніння. Вказав, що на підтвердження зазначеного в матеріалах справи є письмове направлення ОСОБА_1 на огляд до лікаря - нарколога, а також його відмова від підпису в графі «З результатом згоден» в акті огляду на стан сп'яніння. Разом з тим, відео, яке міститься в матеріалах справи є неповним, та не відтворює всю бесіду, яка була на той час. Крім того, матеріали справи не містять будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я після його незгоди з результатами огляду. ОСОБА_1 також з'ясовував у працівників поліції після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки щодо своїх подальших дій після проходження огляду, однак жодних роз'яснень не отримав. Також вказав, що при розмові з працівниками поліції, що зупинили його вдруге, ОСОБА_1 повідомив їм про те, що його вже зупиняли працівники поліції, провели огляд на стан сп'яніння, та розуміючи, що зараз повітряна тривога відпустили його доїхати додому. Зазначив, що також пояснював працівникам поліції про те, що зараз повітряна тривога, і що вони повинні були зупинити проведення будь - яких дій до закінчення повітряної тривоги, однак це не було дотримано. Крім того, також вказав, що чек Драгера пустий, та не містить відомостей про те, хто проводив огляд, щодо кого такий огляд проводився, до якого протоколу проводиться огляд. Також зазначив про те, що в акті огляду на стан сп'яніння в графі «З результатом згоден» ОСОБА_1 не ставив свій підпис, оскільки був не згоден з результатами проведеного огляду. Разом з тим, матеріали справи містять письмове направлення на огляд до лікаря - нарколога, до якого його не повезли. Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. За таких обставин, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення:
ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Вознюка В.А. до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.п. 2.9а, 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33, 36 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення за порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР України не містить зазначення ознак сп'яніння, які були виявлені в ОСОБА_1 та які давали працівникам поліції підстави вважати, що ОСОБА_1 керував авто в стані алкогольного сп'яніння, то вони є безпідставними.
Так, суд звертає увагу на те, що протокол за порушення вимог п.2.9 а ПДР складений щодо ОСОБА_1 у зв'язку з керуванням ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено роздрукованим чеком Драгера з результатом 0,99%, а ознаки алкогольного сп'яніння, що стали підставою для проходження огляду на стан сп'яніння зазначені в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. За умови, що працівниками поліції було встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, останні позбавлялись обов'язку зазначати в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів про те, що ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції про незгоду з результатами проведеного огляду за допомогою приладу Драгер, однак йому не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, чим порушено процедуру проведення огляду, то вони повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, як ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, результат якого показав 0,99%, незгоду з результатом проведеного огляду ОСОБА_1 не висловлював, а також підписав чек Драгера в графі про підтвердження ідентичності результату. Також в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомляв про те, що він вживав алкогольні напої. Крім того, з вказаного відеозапису вбачається, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 порядок проведення огляду, у тому числі повідомлено про можливість проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Доводи апеляційної скарги про те, що чек Драгера не містить відомостей про те, щодо кого був проведений огляд, у зв'язку з чим, та ким саме такий огляд проводився суд до уваги не приймає, оскільки обставини проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер працівниками поліції зафіксовані на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції та який долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, як саме було проведено вказаний огляд, результати вказаного огляду та відсутність заперечень щодо вказаних результатів з боку ОСОБА_1 .
Посилання захисника на те, що Акт огляду не містить підпису ОСОБА_1 , що свідчить про його незгоду з результатами огляду за допомогою приладу Драгер на місці зупинки спростовуються матеріалами відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що будь - яких заперечень щодо результатів ОСОБА_1 не висловлював, а навпаки зазначав про те, що він дійсно вживав алкоголь, однак у незначній кількості.
Що стосується доводів захисника про те, що матеріали справи не містять направлення для проходження огляду, видача якого є обов'язковим, що виключає порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР, то слід зазначити наступне.
Так, до матеріалів справи долучені направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння (а.с.5, 14). Крім того, суд звертає увагу на те, що направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров'я видається в разі, якщо особа погодилась на проходження такого огляду. Враховуючи, що відповідно до протоколу серії ЕПР1 №204493 від 25.12.204р. ОСОБА_1 погодився з результатами огляду проведеного на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а відповідно до протоколу серії ЕПР1 №204513 від 25.12.2024р. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що було зафіксовано поліцейськими за допомогою нагрудної відеокамери, поліцейські взагалі позбавлялися обов'язку видавати відповідне направлення. Це узгоджується з Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103 з наступними змінами. Так, аналіз положень пунктів 6 та 8 Порядку дає підстави стверджувати те, що направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду.
Щодо доводів апеляційної скарги про проведення огляду під час повітряної тривоги, то з відеозапису вбачається, що тривога на момент зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції тривала вже півтори години, на запитання працівників поліції ОСОБА_1 повідомив про те, що їхав додому. Відтак, вказані доводи не приймаються судом до уваги, оскільки є способом ухилитись від відповідальності за вчинене правопорушення.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Вознюка В.А. залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька