про повернення позовної заяви
23 липня 2025 рокусправа № 380/14697/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Мостиської міської ради Львівської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, -
Мостиська міська рада Львівської області (адреса місцезнаходження: 81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 6; ЄДРПОУ: 26307500) звернулась до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ: 43316386), в якому просить:
скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Батюк Мар'яною Василівною від 20.06.2025 № ВП 56918611 про стягнення виконавчого збору з Мостиської міської ради в сумі 14' 892,00 грн.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, з аналізу статті 55 КАС України висновується таке:
1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;
2) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);
3) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.
Згідно з приписами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Тобто, відсутність підпису позовної заяви, особою, яка звертається до суду чи її уповноваженим представником є безумовною підставою для повернення позовної заяви.
Доцільно зауважити, що особистий підпис це власноручно виконаний зразок почерку, що дозволяє ідентифікувати особу, що його виконала. Відсутність особистого підпису не дає можливості встановити вираження справжньої волі особи на подання відповідної позовної заяви, а також настання відповідних правових наслідків у зв'язку з подачею відповідної заяви. Тобто, письмові звернення особи, які не містять підпису, можуть бути подані поза волею такої особи, а отже не мають юридичної сили.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 у справі №930/191/23 зробила висновок, що позовна заява підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа чи відомостей про додатки до нього (у разі їх наявності).
Позовна заява подана від імені Мостиської міської ради Львівської області її секретарем Макаром О.Є., проте підпис позивача на ній не проставлено.
Отже, відсутність особистого підпису позивача на такій позовній заяві свідчить про недотримання вимог, які є необхідними для реалізації права на звернення до суду, що згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Окрім того, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду в цій справі звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Окрім цього, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), Велика Палата Верховного Суду аналізувала положення Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними статтям 55, 59 КАС України, а також відповідним статтям, та вказала, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Позовна заява подана до суду від імені Мостиської міської ради секретарем Макаром О.Є., проте доказів на підтвердження повноважень на звернення до суду до матеріалів справи не долучено.
Тому, позовну заяву необхідно повернути позивачу та роз'яснити, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі п.2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, п. п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд,-
постановив:
позовну заяву Мостиської міської ради Львівської області (адреса місцезнаходження: 81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 6; ЄДРПОУ: 26307500) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ: 43316386) про скасування постанови- повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернути позивачеві сплачену суму судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна