23 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6434/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження у порядку письмового провадження питання щодо розгляду звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02 квітня 2024 року про надання земельної ділянки в оренду;
- зобов'язати Мар'янівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області на найближчій сесії ради розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 квітня 2024 року про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 15,2411 га з кадастровим номером 3523181200:02:000:9505 для сінокосіння і випасання худоби без зміни її меж та цільового призначення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02 квітня 2024 року про надання земельної ділянки в оренду. Зобов'язано Мар'янівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 квітня 2024 року про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 15,2411 га з кадастровим номером 3523181200:02:000:9505 для сінокосіння і випасання худоби без зміни її меж та цільового призначення та прийняти відвідне рішення, з урахуванням висновків суду. (а.с.67-70)
Вказане рішення суду в апеляційному порядку не було оскаржене та 20.12.2024 набрало законної сили.
Кіровоградський окружний адміністративний суд 25.03.2025 року видав позивачу виконавчий лист №340/6434/24 про примусове виконання судового рішення в його зобов'язальній частині.
01 квітня 2025 року Маловисківським відділом ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 77663330 з примусового виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №340/6434/24 (ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження А1881967АД64).
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі.
Ухвалою суду від 07.05.2025 задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зобов'язано Мар'янівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №340/6434/24 у строк - один місяць з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю. (а.с.89-91)
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення Мар'янівській сільській раді нового строку для подання звіту про виконання судового рішення. В обґрунтування вказаної заяви представник позивача посилається на те, що Мар'янівською сільською радою не виконано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 та не подано звіт про виконання судового рішення від 19.11.2024. (а.с.94-95)
Ухвалою суду від 14.07.2025 питання щодо розгляду звіту у відповідності до ч.1 ст.3822 КАС України призначено до розгляду у порядку письмового провадження. (а.с.100)
Від представника селищної ради надійшли пояснення та звіт (а.с.104, 105), в яких повідомив, що заяву ОСОБА_1 включено до порядку денного сорок першої сесії восьмого скликання Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району від 24 квітня 2025 року про надання земельної ділянки в оренду громадянці ОСОБА_1 . Вказує, що підготовлено проект рішення, направлено на погодження до відповідних комісій, депутати розглянули проект рішення про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 15,2411 га (кадастровий номер 3523181200:02:000:9505). За результатами голосування, проект рішення не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття. Вважає, що Мар'янівська сільська рада не ухиляється від виконання рішення суду та вживає всіх належних заходів для його реалізації в повному обсязі.
Представником ОСОБА_1 подані пояснення (а.с.108-109), в яких заперечує, щодо прийняття звіту та не погоджується з доводами сільської ради. Вказував, що на розгляд сорок другої сесії восьмого скликання Мар'янівської сільської ради, що відбулася 10 липня 2025 року, не винесено клопотання ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в оренду від 02 квітня 2024 року та відповідно питання виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 340/6434/24. Натомість, на сесії, що відбулася 10 липня 2025 року, прийнято рішення від 10 липня 2025 року № 856 «Про надання дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок», пунктом 1 якого надано дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення за рахунок раніше сформованої земельної ділянки загальною площею 15,2411 та кадастровий номер 3523181200:02:000:9505 для подальшої передачі в оренду громадянам терміном на 15 років для сінокосіння і випасання худоби ( відповідно до КВЦПЗ: А. 01.08) на території Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області без зміни цільового призначення землі згідно з додатком 1. Отже, на думку представника, Мар'янівською сільською радою не виконується рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 340/6434/24 та з метою створення штучних перешкод виконання судового рішення Мар'янівська сільська рада, не розглянувши клопотання ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в оренду від 02 квітня 2024 року, вже прийняла рішення про надання іншим особам дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3523181200:02:000:9505, що унеможливлюватиме в подальшому розгляд клопотання ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в оренду від 02 квітня 2024 року, прийняття по ньому відповідного рішення та виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №340/6434/24.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 щодо розгляду звіту, пояснення та звіт представника сільської ради щодо виконання судового рішення, дійшов до таких висновків.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ст.3811 судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1-4, 6 ст.3821 суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб'єкта владних повноважень зобов'язано вчинити певні дії, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.382-2 суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Статтею 382-3 передбачені рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece, Страсбург, 19.03.1997 року) наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, “Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, “Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Як встановлено судом, відповідачем на виконання вимог ухвали суду подано проект рішення “Про надання земельної ділянки в оренду громадянці ОСОБА_1 » від 24.04.2025., а також результати поіменного голосування 41 сесії від 24.04.2025, відповідно до змісту яких “рішення не прийято». (а.с.105зв.-106)
Так, заява Мар'янівської сільської ради, подана до суду 22.07.2025 не свідчать про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №340/6434/24, оскільки відновлення порушеного права позивача не відбулося.
Крім того, звіт сільської ради, поданий 22.07.2025 не відповідає вимогам ч.2 ст.3822 КАС України, оскільки не вказано 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у прийнятті звіту, оскільки останній не відповідає вимогам частини 2 статті 382-2 КАС України та сільською радою не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а заходи, які вживаються для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, та як заява ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в оренду призначалася до розгляду лише у квітні 2025 року на 41 сесії. При цьому, як встановлено судом з офіційного сайту, Мар'янівською сільською радою проводилися ще засідання сесії сільської ради, зокрема 10.07.2025 року 42 сесія та доказів розгляду на цій сесії заяви ОСОБА_1 й виконання судового рішення, суду не надано.
Разом з тим, з огляду на вище викладені норми, зокрема й ч.4 ст.382-1 КАС України, враховуючи що рішення суду від 19.11.2024 у справі №340/8776/21 не виконується, а права позивача щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02 квітня 2024 року про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 15,2411 га з кадастровим номером 3523181200:02:000:9505 для сінокосіння і випасання худоби без зміни її меж та цільового призначення та прийняття відвідного рішення, не поновлено, та оскільки рішення про надання в оренду земельної ділянки приймається виключно на пленарному засіданні сільської ради, то суд вважає за необхідне зобов'язати кожного депутата селищної ради, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також ОСОБА_23 , як голову сільської ради, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення з дотриманням норм ч.2 ст.382-2 КАС України.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити депутатам сільської ради положення ч.8 ст.382-3, якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, суд своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Керуючись ст.243, 248, 249, 256, 382-382-3 КАС України, суд, -
Відмовити у прийнятті звіту Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, поданого до Кіровоградського окружного адміністративного суду 22.07.2025.
Зобов'язати депутатів Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також голову сільської ради - Флорю Андрія Володимировича, подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №340/6434/24 у строк - два місяці з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.
Зобов'язати голову Мар'янівської сільської ради Флорю Андрія Володимировича забезпечити вручення ухвали суду кожному депутату селищної ради та надати інформацію щодо цього, а також інформацію щодо дати свого народження та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), а також дати народження та РНОКПП кожного депутата.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи, голові та депутатам Мар'янівської сільської ради.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА