24 липня 2025 року Київ № 640/9482/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі
за позовомОСОБА_2
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач/стягувач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач/боржник), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу у розмірі 88 % грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року та з 01 січня 2018 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірі 88 % грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року та з 01 січня 2018 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 (суддя Федорчук А.Б.) адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії, призначеної ОСОБА_2 , з 88 % до 70 % сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 загальною сумою (з урахуванням 100 % суми її підвищення) починаючи з 05 березня 2019 року з урахуванням виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 загальною сумою (з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії) починаючи з 05 березня 2019 року з урахуванням виплачених сум. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020.
У подальшому адміністративну справу № 640/9482/20 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
15.07.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 (далі - заявник/правонаступник) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 640/9482/20.
15.07.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 640/9482/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 прийнято адміністративну справу № 640/9482/20 до провадження та призначено судове засідання з розгляду заяви представника ОСОБА_1 від 15.07.2025 вх. № 37305 про заміну сторони виконавчого провадження на 24.07.2025.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина четверта статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Протокольною ухвало від 24.07.2025 суд прийняв рішення здійснювати розгляд питання про заміну сторони у виконавчому провадженні за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів та доказів у порядку письмового провадження.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для заміни у виконавчому провадженні стягувача на правонаступника, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (частина перша статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною четвертою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування вище зазначеної заяви представник заявника стверджує, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 станом на день звернення не виконана в повному обсязі, проте позивач по даній справі ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. На підставі викладеного просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні по даній справі на правонаступника, оскільки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є дружиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та за законом визначено її право на спадщину.
На підтвердження вище зазначених обставин суду надано: Лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.04.2025 № 2600-0202-8/68136 (а.с. 54); свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 55); свідоцтвом про укладення шлюбу від 19.07.1978 № 1985 (а.с. 56); свідоцтво про право на спадщину за законом серії НТВ № 960476 та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 22.04.2024 № 76708997 (а.с. 57-58).
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон України № 2262-XII).
Відповідно до частини першої статті 61 Закон України № 2262-XII, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закон України № 2262-XII визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закон України № 2262-XII узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд при вирішенні спору щодо можливості правонаступництва у правовідносинах щодо отримання грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, у постанові від 08.02.2024 у справі № 420/5064/22 дійшов наступних висновків:
« 18. Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
19. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
20. Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
21. Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
22. Вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
23. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для заміни сторони/стягувача у виконавчому провадженні».
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі № 420/288/21 та від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21, від 05.12.2023 у справі №420/18164/23, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21, від 14.02.2024 у справі №462/3575/17, від 25.04.2024 у справі №420/18507/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відсутності підстав для заміни стягувача на правонаступника в адміністративній справі № 640/9482/20, отже у задоволенні заяви представника заявника про заміну сторони виконавчого провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
2. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам) та заявнику (його представнику).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.