Рішення від 24.07.2025 по справі 300/3888/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2025 р. справа № 300/3888/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023, на підставі довідки від 21.11.2024 №5402-8433/5412 без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру. Надалі відповідачем протиправно здійснено обмеження пенсії максимальним розміром та всупереч обов'язку встановленому судовим рішенням повторно зменшено відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення. Вказав, що внесені зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Зазначив про безпідставне обмеження пенсії максимальним розміром з тих підстав, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також вказав, що рішеннями Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення про обмеження пенсії максимальним розміром згідно приписів частини 2 статті Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за № 3668-VI. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представниця відповідача скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву. Проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просила суд у задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що відповідачем застосовано чинну норму статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, відтак, позивачу правомірно проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70% грошового забезпечення та відсутність правових підстав для перерахунку та виплати пенсії, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення. Окрім цього вказала, що на виконання постанов КМУ №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» проведено перерахунок пенсії, проте як передбачено вказаними постановами, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Також зазначила, що на позивача поширюються приписи частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та частини 2 статті Закону України Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI, якими встановлено обмеження пенсії максимальним розміром та, які неконституційними не визнавалися. Окрім цього, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Так, судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року у справі №300/908/20, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 30.10.2019 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% сум грошового забезпечення, установленого за останньою штатною посадою начальника Калуського міськрайонного відділу УДСНС, з урахуванням загальної вислуги років на день останнього його звільнення відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу (2005), з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року у справі №300/3812/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до складеної Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області довідки за №5401-8981/5416 від 18.11.2020 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та з урахуванням виплачених сум.

Також постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 року у справі №300/3926/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року відповідно до довідки від 31 березня 2023 року №5405-2856/5412 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області у розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Надалі, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №300/9551/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі наданої Головним Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 02.10.2024 №5405-7403/5412 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням проведених платежів.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем з 01.02.2023 проведено перерахунки пенсії позивачу.

Відповідно до поданих протоколів та розрахунків за пенсійною справою позивача, йому з 01.02.2023 року обмежено пенсію максимальним розміром та повторно зменшено відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення (а.с. 29-31).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд установив наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України(статті 22 та 64).

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання судового рішення від 29.07.2020 року у справі №300/908/20 та від 06.11.2023 року у справі №300/3926/23, позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії з 30.10.2019 в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.02.2023 без обмеження її максимальним розміром, відповідно.

Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами у даній справі, проводячи перерахунок пенсії на виконання судового рішення, відповідачем повторно зменшено відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та обмежив розмір пенсії максимальним розміром.

Окрім цього, згідно наданих відповідачем пояснень у відзиві на позовну заяву та відмові, зазначено, що виплата проведена у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, а саме частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд наголошує, що у даному випадку висновки суду у справі №300/908/20 щодо відсоткового значення пенсії та у справі №300/3926/23 щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача.

Зважаючи на це, у відповідача відсутнє право повторного зменшення відсоткового розміру пенсії позивача із застосуванням обмеження максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними, умисно ігноруючи рішення суду, які набрали законної сили.

Суд зауважує, що в справах №300/908/20 та №300/3926/23 зазначені дата, з якої здійснюється перерахунок та виплата пенсії у розмірі 90% (з 30.10.2019) та без обмеження максимальним розміром (з 01.02.2023) відповідно, однак в жодному з них не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата. Це означає, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, незалежно від підстав здійснення перерахунку, до зміни правового регулювання таких правовідносин.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Зважаючи на це, відповідач повинен при кожному наступному перерахунку пенсії позивача застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення для перерахунку пенсії без її обмеження максимальним розміром, як це встановлено вищенаведеними рішеннями суду. Окрім цього, позивач позбавлений права без будь-яких на те правових підстав самостійно проводити перерахунок пенсії, зменшуючи при цьому її розмір та встановлюючи обмеження.

Більше того суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(II)/2022 визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється в цілому на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року №2262-XII.

Відтак, і твердження представника відповідача про те, що приписи частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та частини 2 статті Закону України Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI, неконституційними не визнавалися є абсолютно безпідставним.

Отже, посилання представника відповідача на те, що відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України пенсії підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром виключно особам, які перебувають на службі у ЗСУ чи збройно захищав суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а тому на позивача поширюються норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за №3668-VI, є безпідставними.

Безпідставними є твердження відповідача про те, що пенсія позивача після перерахунку обмежується максимальним розміром, а судовими рішеннями на пенсійний орган не покладено зобов'язань щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведеної індексації, оскільки будь-яких норм, які б містили приписи щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, чинне законодавство не містить та відповідачем таких норм, не наведено.

Отже, як вже встановлено судом, жодних визначених законом обмежень пенсії максимальним розміром, немає.

Також, суд зазначає про абсурдність обмеження пенсії позивача розміром перерахованої пенсії на виконання останнього судового рішення, оскільки підстав для такого обмеження пенсійне законодавство також не містить.

При цьому саме з моменту проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення №300/9551/24 позивачу 01.02.2023 було повторно зменшено відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та обмежено її максимальним розмір.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплачувати пенсію без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, суд зазначає наступне.

Оскільки, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних, з огляду на наступне.

Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду даної адміністративної справи є зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у відповідному процентному співвідношенні та без обмеження максимальним розміром саме з 01.02.2023, а постанова постанови Кабінету Міністрів України №1, з урахуванням якої позивач просить здійснити перерахунок пенсії прийнята 03.01.2025.

Відповідач ще не проводив перерахунку позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача при виплаті йому пенсії після такого перерахунку будуть порушені.

Окрім цього, суд зазначає, що на розгляді Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває справа №300/616/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, щодо обмеження пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосування з 01 січня 2025 року до її обрахунку та виплати положень статті 46 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік», а також понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 та виплати пенсії з 01.01.2025 у зменшеному розмірі, зобов'язання скасувати застосування з 01.01.2025 для обрахування та виплати пенсії обмеження ОСОБА_1 коефіцієнти, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1, повернути розмір пенсії до попереднього рівня її фактичного нарахування в повному обсязі без застосування будь-яких обмежень максимального розміру.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у зменшенні раніше призначеної позивачу пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимальним розміром при її перерахунку, є протиправними.

Тому, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, таке право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 21.11.2024 №5402-8433/5412 про розмір грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині, а тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 21.11.2024 №5402-8433/5412 про розмір грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.

Попередній документ
129069174
Наступний документ
129069176
Інформація про рішення:
№ рішення: 129069175
№ справи: 300/3888/25
Дата рішення: 24.07.2025
Дата публікації: 28.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (14.10.2025)
Дата надходження: 08.08.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій