Рішення від 24.07.2025 по справі 300/1411/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2025 р. справа № 300/1411/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), за змістом якого просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача при обчисленні позивачу пенсії за віком, призначеної з 02.01.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки;

- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком з 02.01.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023 та 2024 роки в розмірі 15057,09 грн., із урахуванням раніше виплачених коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", та з 02.01.2025 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, відповідач безпідставно не врахував показники заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058, натомість здійснив її обрахунок за показниками, що були враховані під час призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивачка вважає дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, внаслідок чого, звернулась через до суду з цим позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.35).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.03.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що з 02.01. 2025 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Відповідач вважає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки, немає підстав, оскільки положення статті 40 вказаного Закону застосовуються саме при призначенні пенсії, а не її перерахунку (а.с.38-41).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 20.06.2017 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, що підтверджується протоколом призначення пенсії від 06.09.2018 (а.с.18).

02.01.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, у якій просила перевести її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а.с.10-20).

На підставі рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 926210198400 від 07.01.2025 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, при цьому, пенсія обчислена з урахуванням середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника заробітної плати (а.с.21).

На звернення позивачки щодо обчислення пенсії за віком листом від 26.02.2025 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а.с.29-31).

Позивачка, не погоджуючись з не проведенням та перерахунком пенсії відповідно до статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із незастосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до положень статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1 статті 10 Закону № 1058-ІV).

Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону № 1058-ІV. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

Відповідно до статті 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Вказані норми Закону свідчать на користь висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 211/1898/17, від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17.

Спірні правовідносини виникли з приводу відмови ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. При цьому, за позицією відповідача застосовувати середню заробітну плату за 2021-2023 роки немає підстав, оскільки має місце саме переведення з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.

Однак суд зауважує, що вперше ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно з положеннями Закону № 1788-XII з 20.06.2017.

Статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Варто зазначити, що Закон № 1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах та у зв'язку із досягненням пенсійного віку (на день звернення було 60 років), ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та пенсія їй відповідно до Закону № 1058-ІV призначена вперше 02.01.2025.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

Внаслідок чого, при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.

Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17, від 19 січня 2022 року у справі № 528/639/17, від 28 вересня 2022 року у справі № 184/886/17, від 29 березня 2023 року у справі № 240/4170/19, від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23, від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 27 лютого 2025 року у справі № 380/21644/23 та ін.

Таким чином, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, позивач набула право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, внаслідок чого, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону № 1058-ІV.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені вище норми чинного законодавства України, які врегульовують спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду, межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення ОСОБА_1 розміру призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, та зобов'язання ГУ ПФУ В Івано-Франківській області провести позивачці з 02.01.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивачка, згідно із квитанцією від 25.02.2025 підтвердила сплату судового збору на суму 1211,20 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 02.01.2025 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Попередній документ
129069172
Наступний документ
129069174
Інформація про рішення:
№ рішення: 129069173
№ справи: 300/1411/25
Дата рішення: 24.07.2025
Дата публікації: 28.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (19.11.2025)
Дата надходження: 15.08.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії