24 липня 2025 року Справа № 280/3472/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо нарахування та виплати протягом січня - квітня 2025 року заробітної плати, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн.
2. Зобов'язати Офіс Генерального прокурора провести нарахування та виплату Клименку протягом січень - квітень 2025 року по дату винесення рішення суду включно на підставі частин 2, 3, 4, 5 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697VII, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2025 року - 3028 гривень із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів.
3. Звернутись до Верховного Суду для вирішення питанням щодо внесення до Конституційного Суду України подання про визнання неконституційними положень ст. 7 Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік, якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
В обгрунтування позовних вимог позивач у позові зазначив наступне. З 18.07.2024 і по цей час позивач працює заступником начальника відділу в Офісі Генерального прокурора. Вважає дії відповідача протиправними, оскільки посадовий оклад та похідні від нього виплати мали обчислюватись відповідно до встановленої статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року - 3028 грн, а не відповідно до встановленого абзацом 7 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури у розмірі 1600 гривень. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відкрито провадження у справі та призначен її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.05.2025 відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що органи прокуратури України не мають правових підстав для виплати заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. норми законів України про державний бюджет передбачають правове регулювання питання встановлення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з урахуванням прожиткового мінімуму в розмірі 1600 гривень. Вищевказані норми є чинними та підлягають застосуванню при розрахунку заробітної плати прокурорам відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII, оскільки зазначена норма передбачає лише те, що посадові оклади прокурорів розраховуються з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а вже розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається законами про державний бюджет. Таким чином, у даному випадку визначений законодавцем у законах про державний бюджет станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не суперечить вимогам Закону № 1697-VII та не свідчить про протиправну діяльність Офісу Генерального прокурора з огляду на те, що заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалася і виплачувалася з урахуванням чинних законодавчих актів. Таким чином, імперативом для Офісу Генерального прокурора є встановлені в законах України про державні бюджети норми, які не підлягають розширеному тлумаченню або застосуванню, як альтернативні. У зв'язку з цим Офіс Генерального прокурора позбавлений повноважень щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснення нарахування заробітної плати прокурорам, виходячи з розміру посадового окладу, передбаченого статтею 81 Закону № 1697-VII, який розрахований з іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж передбачено законами про державний бюджет для розрахунку посадового окладу прокурора окружної прокуратури. Наведене свідчить про відсутність з боку Офісу Генерального прокурора протиправних дій (бездіяльності) щодо ненарахування та невиплати заробітної плати ОСОБА_1 . На підставі наведеного у відзиві відповідач.
Ухвалою суду від 29.05.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, було відмовлено.
На підставі наявних матеріалів справи судом були встановлені наступні обставини.
Позивач працює в на посаді заступника начальника відділу в Офісі Генерального прокурора. Зазначена обставина не заперечується сторонами.
За наслідками розгляду заяви позивача щодо нарахування заробітної плати та її перерахунку з 01.01.2025 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн., Офіс Генерального прокурора листом вих. № 21-701ВИХ-25 від 14.04.2025 від 14.04.2025 надав ОСОБА_2 відповідь, у якій заначив, що відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень. Ураховуючи вищевикладене, у даному випадку відсутні підстави нарахування позивачу заробітної плати у 2025 році виходячи з іншого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вважаючи, що розрахунок його посадового окладу протиправно здійснено із прожиткового мінімуму в розмірі 1600,00 грн замість 3028,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» (далі Закон №1697-VII), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, застосуванню підлягає частина перша статті 81 Закону №1697- VІІ, відповідно до якої заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу з розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Позивач вважає, що саме з вказаного розміру прожиткового мінімуму необхідно виходити при визначенні його посадового окладу.
Разом з тим вказаною нормою ст.7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» також передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.
Відповідно до ст.89 і 90 Закону № 1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Згідно з ч.1, 2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Забезпечення функціонування системи прокуратури за змістом статтей 89, 90 Закону №1697-VII та статтей 23, 48 Бюджетного кодексу України передбачає визначення у державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Законом України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, установлено в розмірі 1600 гривень.
Положення Закону №1697-VII та Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, які претендують на застосування до спірних правовідносин, були прийняті в різний час.
Так, Закон «Про прокуратуру», який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, прийнятий 14.10.2014 (набрав чинності 15.07.2015), а Закон «Про Державний бюджет України на 2025 рік», положеннями якого прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1600 гривень, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, набрав чинності 01.01.2025 року.
Тобто, Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким визначено прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора в розмірі 1600 гривень, набрали чинності у часі пізніше.
При цьому, за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п.69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії» №7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 №5-рп(ІІ)/2020 передбачено, що до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» - «закон спеціальний має перевагу над загальним» - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» . Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
До спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким і визначено прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури в розмірі 1600 гривень, а не 3028 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025, встановлений цим самим Законом), оскільки для обрахунку заробітної плати прокурора прожитковий мінімум визначений у меншому розмірі і є спеціальним, прийнятий пізніше у часі відносно Закону України «Про прокуратуру», саме яким і зроблено прив'язку до прожиткового мінімуму на відповідний рік при обрахунку посадового окладу прокурора.
Згідно з правилом конкуренції правових норм у часі, Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» має перевагу над загальним Законом України «Про прокуратуру».
Крім того, встановлення у Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» спеціальної норми щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка використовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1600,00 грн має перевагу над загальною нормою, яка встановлює загальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028 грн з 01.01.2025.
Суд зазначає, що положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру», якими визначається розмір посадового окладу прокурора окружної прокуратури не встановлює конкретного розміру посадового окладу, а містить бланкетну (відсилочну) норму до відповідного прожиткового мінімуму, який встановлюється саме Законом України про державний бюджет на відповідний рік.
Відповідні норми законодавства є чинними, не визнавались неконституційними та підлягають застосування відповідачами при визначенні розміру посадового окладу позивача та інших виплат (щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), формуванні фонду оплати праці і визначення розміру бюджетних асигнувань.
При цьому, відсутність в Законі України «Про прожитковий мінімум» визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури не відміняє положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та не спростовує необхідність застосування відповідного спеціального прожиткового мінімуму при визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1600,00 грн.
Суд не знаходить підстав для висновку, що в даному випадку не дотримується визначений у статті 16 Закону України «Про прокуратуру» принцип незалежності прокурора в частині забезпечення належного матеріального становища та соціального і пенсійного забезпечення.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування загального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028 грн з 01.01.2025 під час визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, якщо відповідними спеціальними нормами Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прямо визначено застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.
Отже, здійснюючи розрахунок заробітної плати позивача із застосуванням з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн Офіс Генерального прокурора діяв правомірно, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись статтями 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька,13/15, м. Київ,0100, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Стрельнікова