24 липня 2025 року Справа № 280/4203/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 10.03.2025 №3/314;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 10.03.2025 №3/314, з урахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувшись до відповідача з довідкою про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, призначеної на підставі норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ), останнім відмовлено у здійсненні такого перерахунку в порушення вимог чинного законодавства. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують його конституційне право на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому про порушення свого права або про бездіяльність відповідача позивач може дізнаватися щомісяця. Відповідачем відмовлено в здійсненні перерахунку на підставі відсутності правового регулювання порядку такого перерахунку після скасування з 05.03.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою передбачалися умови та розміри перерахунку пенсій окремим категоріям осіб з 01.03.2018, інших рішень щодо перерахунку Урядом не приймалося. Підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки уповноваженого органу відсутні. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань підготовлено та видано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 10.03.2025 №3/314, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 за відповідною посадою становить: посадовий оклад - 5500,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 1340,00 грн; надбавка за вислугу років 35% - 2394,00 грн; премія 52,0% - 2860,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 6,2% - 572,51 грн; усього 12666,51 грн.
На відповідне звернення представника позивача щодо перерахунку пенсії позивача на підставі зазначеної довідки відповідачем листом від 18.04.2025 повідомлено, що після скасування з 05.03.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою передбачалися умови та розміри перерахунку пенсій окремим категоріям осіб з 01.01.2018, інших рішень щодо перерахунку Урядом не приймалося. На теперешній час відсутні підстави для проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону по довідкам, які складені або надані після 05.03.2019.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі поданої довідки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Законодавчо визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» затвердив Порядок №45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 (в редакції Постанови №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку №45 в редакції Постанови №103, форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Отже, положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у тому числі щодо обмеження грошового забезпечення пенсіонерів трьома складовими, втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, що відображені у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018.
При цьому суд враховує, що питання врахування у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 додаткових складових (надбавок, доплат, підвищень та премії) було предметом розгляду у справі №520/2098/19, за результатами чого Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 дійшла наступних висновків.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала Велика Палата Верховного Суду і у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС(у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
З огляду на це, оскільки позивачу було виготовлено нову довідку з урахуванням у ній перерахованих складових грошового забезпечення, з урахуванням висновків Верховного Суду пенсійний орган не має законних підстав відмовити у перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої уповноваженим органом, яку у встановленому порядку не скасовано та не відкликано.
Спірні правовідносини у цій справі стосуються періоду з 01.01.2018 по 01.04.2019 та довідка Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 10.03.2025 № 3/314, на підставі якої позивач бажає, щоб йому здійснили перерахунок пенсії, видана уповноваженим органом за нормами грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням щомісячних додаткових складових грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок його пенсії з 01.01.2018 до 31.03.2019 (оскільки з 01.04.2019 у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку із набрання чинності судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18) на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 10.03.2025 № 3/314 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.08.2023 №380/103/22.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність підстав на вчинення відповідного перерахунку на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 10.03.2025 №3/314.
Щодо строків звернення. Судом установлено, що з листа відповідача від 18.04.2025 позивач дізнався про порушення своїх прав у частині отримання відмови у перерахунку пенсії на підставі поданої довідки про розмір грошового забезпечення, позов подано до суду 20.05.2025 (засобами поштового зв'язку), отже передбачений статтею 122 КАС України строк звернення до суду не пропущений.
Крім того, суд зауважує, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 дійшла висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 та сформулювала наступний правовий висновок: «…до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону №2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії».
У справі, яка розглядається, спір виник щодо відмови відповідача перерахувати пенсію особі, із числа тих, хто перебував на військовій службі, та на яких поширюються положення частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. При цьому, у ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу не проведений саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог цієї норми.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалі від 15.12.2023 у справі №300/4186/23, від 16.01.2024 у справі №300/4041/23, від 30.01.2024 у справі №300/4648/23.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 10.03.2025 №3/314.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 10.03.2025 №3/314, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова