24 липня 2025 року Справа № 280/3472/25 провадження
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
31 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Разом з позовною заявою позивачем було подано окреме клопотання, у якому позивач просить суд звернутись до Верховного Суду для вирішення питанням щодо внесення до Конституційного Суду України подання про визнання неконституційними положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
Аналогічне клопотання заявлено позивачем і у прохальній частині позову.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з того, за приписами п. 4 ст. 7 КАС України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Отже, КАС України передбачає можливість суду звернутись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, однак таке право суду може бути реалізоване після винесення рішення у справі і не потребує окремого клопотання учасників справи. При цьому, передумовою такого звернення є те, що під час судового розгляду справи та прийняття рішення суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. Тобто таке звернення суду є можливим лише після прийняття судом рішення по справі та за наявності для цього підстав, а не за наслідками розгляду клопотання позивача, яке можливе лише до розгляду справи судом по суті.
Отже, вимога позивача, викладена у п. 3 прохальної частини позову та відповідне клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтею 7 КАС України,
У задоволенні клопотання позивача про звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова