Рішення від 24.07.2025 по справі 260/4845/25

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/4845/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Прийняти цю позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; 2. Ухвалити рішення яким: визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке полягає у нездійсненні перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врахувавши набутий на день звернення стаж відповідно до ч.4 ст.42 вказаного вище Закону, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення про перерахунок із застосуванням вказаних показників з урахуванням викладених судом у цьому рішенні мотивів; 3. Витрати по справі покласти на Відповідача.».

17 червня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що при виході на пенсію її стаж обчислений із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Позивачу проведений перерахунок пенсії, але із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У квітні 2025 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням заробітної плати відповідно до статті 42 частини 4 цього Закону, однак Головне управління відмовило у вказаному перерахунку за відсутності підстав для його проведення.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що позивачу з 26 лютого 1993 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» . Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, у зв'язку із чим дії Головного управління в частині перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% відповідають нормам чинного законодавства.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач з 26 лютого 1993 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

Станом на момент виходу позивача на пенсію, за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, відповідно до статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VIII внесені зміни до Закону, а саме Розділ XV доповнено пунктом 4-3, згідно якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховані із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Таким чином, пенсію позивача з 01 жовтня 2017 року обчислено з урахуванням вищевикладених норм Закону (зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1% під час проведення перерахунку пенсії позивачу).

У квітні 2025 року позивач звернувся до Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок пенсії, а саме просив здійснити перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заяву за принципом екстериторіальності відпрацьовано Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області та винесено рішення про відмову від 24 квітня 2025 року № 930080157901, оскільки до заяви про перерахунок пенсії не долучено документи, відповідно яких можливо здійснити перерахунок (а.с. 14).

Зважаючи на те, що перерахунок стосувався не нових періодів чи заробітку, а невірно застосованої величини одного року страхового стажу, для чого жодних документів не потрібно, позивач звернувся до суду із даним позовом. Також позивач зазначає, що станом на момент його виходу на пенсію, за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%. Отже, нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», якими внесено зміни в частині перерахування з 01 жовтня 2017 року пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, не визначено його зворотну дію в часі, у зв'язку з чим, відповідач протиправно зменшив оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1% під час проведення перерахунку пенсії позивачу.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.06.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ (далі - Закон України №2148-VІІІ).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 25 частиною 1 Закону України №1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Статтею 27 частиною 1 Закону України №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ, яким до статті 25 частини 1 Закону України № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім цього, пункт . 4 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-ІV доповнено пунктами 43 та 44.

Відповідно до пункту 43 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до пункту 44 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Отже, Законом України № 2148-VІІІ з 01.10.2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

З огляду на зазначене, пенсія підлягає перерахунку з 01 жовтня 2017 року з урахуванням частин 43 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки внесено відповідні зміни до законодавства.

Вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у Головного управління були відсутні підстави для їх не застосування.

При зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", пенсії, призначені до набрання чинності цим Законом, підлягають перерахунку з 1 жовтня 2017 року. Зазначений перерахунок здійснюється із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Також при цьому використовується величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 %.

Зазначені зміни направлені на осучаснення розмірів раніше призначених пенсій з урахуванням економічних змін та зростання середньої заробітної плати в державі. Метою такого нормативного регулювання було забезпечення соціальної справедливості між пенсіонерами, які вийшли на пенсію у різні роки, та підвищення реального розміру пенсійних виплат.

Використання при перерахунку нових, більш високих показників середньої заробітної плати компенсує зменшення величини оцінки страхового стажу. Відтак зміна формули обчислення пенсії не призводить до зменшення розміру вже призначених пенсій, а, навпаки, забезпечує їх перегляд у сторону збільшення.

Таким чином, запроваджені зміни не порушують прав пенсіонерів, а спрямовані на їх реалізацію в умовах оновленої соціально-економічної ситуації. Суд вважає, що зазначене нормативне регулювання є обґрунтованим, пропорційним меті законодавчих змін і відповідає принципам соціальної справедливості та правової визначеності.

Крім того, згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, в Рішенні від 03 червня 2014 року (Заява № 43331/12, справа "Великода В.Н. проти України") Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.

Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко

Попередній документ
129068985
Наступний документ
129068987
Інформація про рішення:
№ рішення: 129068986
№ справи: 260/4845/25
Дата рішення: 24.07.2025
Дата публікації: 28.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.07.2025)
Дата надходження: 16.06.2025
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії