24 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/22501/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UА101020/2024/000095/1 від 06.08.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UА101020/2024/000096/1 від 06.08.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Житомирської митниці митні декларації для митного оформлення імпорту товару (напівричіпів-цистерн). На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митними деклараціями декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак відповідач безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, що відповідно призвело до надмірної сплати митних платежів. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару.
З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025, з 02.06.2025 по 18.06.2025 включно та на навчанні в період з 10.02.2025 по 14.02.2025 включно.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
05.08.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир-центральний" з метою імпорту товару ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" подано митні декларації:
- № 24UA101020027962U9 на товар: напівричіп-цистерна трьохосний, універсальний, що був у використанні, марка - SPITZER, модель - SK2458, номер шасі - НОМЕР_1 , призначення - для перевезення харчових речовин, для використання по дорогах загального користування, вантажопід'ємність - 31250 т, маса у разі максимального завантаження - 37000 т, календарний рік виготовлення -2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата першої реєстрації - 04.02.2013, країна виробництва - Франція (FR);
- № 24UA101020027980U0 на товар: напівричіп-цистерна, універсальний, трьохосний, що був у використанні, марка - SPITZER, модель - SK2458, номер шасі -VF9S24A0KC6041692, призначення - для перевезення харчових речовин, для використання по дорогах загального користування, вантажопід'ємність - 31250 т, маса у разі максимального завантаження - 37000 т, календарний рік виготовлення -2012, модельний рік виготовлення - 2012, дата першої реєстрації - 13.05.2013, країна виробництва - Франція (FR).
Декларантом митна вартість по товару заявлена за основним методом на рівні 8 500 євро за товар з VIN - VF9S24A0KB6041689 та 9 500 євро за товар з VIN - VF9S24A0KC6041692.
В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Житомирська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності, а тому було зобов'язано декларанта надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000096/1 від 06.08.2024 та №UA101020/2024/000095/1 від 06.08.2024 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA101020/2024/007266 від 06.08.2024 та № UA101020/2024/007263 від 06.08.2024.
Митна вартість в обох випадках визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів за МД №24UA400040005317U8 від 22.02.2024 - 18300,00 євро за одиницю.
У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митних декларацій №24UA101020028149U9 від 06.08.2024 та №24UA101020028157U5 від 06.08.2024 із застосуванням фінансових гарантій у порядку, передбаченому ч.7 ст.55 Митного кодексу України у розмірі 826197,42 грн.
Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною 12 статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, суд враховує наступне.
Як видно із матеріалів справи, позивачем 05.08.2024 подано до Житомирської митниці митні декларації:
1) № 24UA101020027962U9 з метою проведення митного оформлення придбаного у компанії "RH Trucks B.V." товару: напівричіп-цистерна трьохосний, універсальний, що був у використанні, марка - SPITZER, модель - SK2458, номер шасі - НОМЕР_1 , призначення - для перевезення харчових речовин, для використання по дорогах загального користування, вантажопід'ємність - 31250 т, маса у разі максимального завантаження - 37000 т, календарний рік виготовлення -2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата першої реєстрації - 04.02.2013, країна виробництва - Франція (FR).
2) № 24UA101020027980U0 з метою проведення митного оформлення придбаного у компанії "RH Trucks B.V." товару: напівричіп-цистерна, універсальний, трьохосний, що був у використанні, марка - SPITZER, модель - SK2458, номер шасі -VF9S24A0KC6041692, призначення - для перевезення харчових речовин, для використання по дорогах загального користування, вантажопід'ємність - 31250 т, маса у разі максимального завантаження - 37000 т, календарний рік виготовлення -2012, модельний рік виготовлення - 2012, дата першої реєстрації - 13.05.2013, країна виробництва - Франція (FR).
Для підтвердження митної вартості товарів відповідачу надано наступні документи:
- контракт № 05-7/24 від 05.07.2024;
- інвойс № 041689 від 05.07.2024;
- додаткова угода від 08.07.2024 до контракту № 05-7/24 від 05.07.2024;
- інвойс № 240652 від 17.07.2024;
- інвойс № 240651 від 17.07.2024;
- автотранспортні накладні від 30.07.2024;
- свідоцтво про реєстрацію № H03200021037 від 04.02.2013;
- свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 від 13.05.2013;
- платіжна інструкція № 11 від 16.07.2024;
- довідка про транспортні витрати № 1640 від 02.08.2024;
- довідка про транспортні витрати № 1641 від 02.08.2024;
- експортна декларація товару за VIN - VF9S24A0KB6041689;
- експортна декларація товару за VIN - VF9S24A0KC6041692.
Митним органом на виконання вимог Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних/схожих товарів.
За результатами перевірки документів, доданих до митної декларації № 24UA101020027962U9 встановлено, що:
- відомості про ціну продажу товару, викладені у інвойсі № 240652 від 17.07.2024 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документа. Інші документи, що долучені до митної декларації не містять цінової інформації про товар;
- до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат, а довідка про транспортні витрати № 1640 від 02.08.2024 не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до митного кордону України.
За результатами перевірки документів, доданих до митної декларації № 24UA101020027980U0 встановлено, що
- відомості про ціну продажу товару, викладені у інвойсі № 240651 від 17.07.2024 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документа. Інші документи, що долучені до митної декларації не містять цінової інформації про товар;
- до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат, а довідка про транспортні витрати № 1641 від 02.08.2024 не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до митного кордону України.
Суд критично оцінює дані висновки з огляду на наступне.
Як зазначалось, ч.2 ст.53 МК України встановлено перелік документів на підтвердження митної вартості (основні документи) й митний орган вправі вимагати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару лише в разі коли документи, зазначені в переліку, передбаченому ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, чи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а не будь-які інші документи.
Як видно з матеріалів справи, між ТОВ "Кормо-Транс-Логістик", резидентом України, в особі директора Романа Ліпари, який діє на підставі Статуту та приватною компанією "RH Trucks B.V.", резидентом Королівства Нідерландів, в особі директора Richard Huijbregts 05.07.2024 укладено контракт № 05-7/24.
Відповідно до п.1.1. контракту №05-7/24 від 05.07.2024 продавець зобов'язується поставити покупцеві напівпричіп, що був у використанні, марки Spitzer, тип SK2458, рік випуску - 2011, VIN - НОМЕР_1 та напівпричіп, що був у використанні, марки Spitzer, тип SK2458, рік випуску - 2012, VIN - НОМЕР_3 .
На виконання умов контракту №05-7/24 від 05.07.2024, ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" та приватна компанія "RH Trucks B.V." 05.07.2024 оформили інвойс № 041689 про оплату товару згідно опису: два бувші у використанні напівпричіпи, один з яких типу SK2458, рік випуску - 09.09.2011, VIN - VF9S24A0KB6041689, вартість - 8 500 євро, а інший типу SK2458, рік випуску - 03.03.2012, VIN - VF9S24A0KC6041692, вартість - 9 500 євро. Загальна вартість вживаних напівпричепів згідно відомостей інвойса № 041689 від 05.07.2024 складає 18 000 євро.
Надалі, між ТОВ "Кормо-Транс-Логістик", резидентом України, в особі директора Романа Ліпари, який діє на підставі Статуту та приватною компанією "RH Trucks B.V.", резидентом Королівства Нідерландів, в особі директора Richard Huijbregts 08.07.2024 укладено додаткову угоду до контракту № 05-7/24 від 05.07.2024, якою сторонами узгоджено доповнити документ пунктом про країну походження товару та деталізувати умови поставки товару.
ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" та приватна компанія "RH Trucks B.V." 17.07.2024 оформили:
1) інвойс №240652 про оплату товару згідно опису: бувший у використанні напівпричіп типу SK2458, рік випуску - 09.09.2011, VIN - VF9S24A0KB6041689, вартість 8 500 євро.
2) інвойс №240651 про оплату товару згідно опису: бувший у використанні напівпричіп типу SK2458, рік випуску - 03.03.2012, VIN - VF9S24A0KC6041692, вартість 9 500 євро.
Усі зазначені документи були надані для митного оформлення товару.
Щодо відсутності перекладу на українську мову інвойсів від 17.07.2024 слід зазначити наступне.
Суд враховує, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Тобто, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.
Як видно із наданих декларантом документів, пунктом 2.2. контракту № 05-7/24 від 05.07.2024 встановлено, що загальна вартість цього договору складає 18 000 євро.
Відповідно до платіжної інструкції № 11 від 16.07.2024 ТОВ "Кормо-Транс-Логістик" сплатило на користь приватної компанії "RH Trucks B.V." суму коштів у розмірі 18 000 євро.
Інвойс № 041689 від 05.07.2024, переклад якого не витребовувався митним органом, містить відомості як про загальну вартість оцінюваних товарів - 18 000 євро, так і про вартість кожного вживаного напівпричепа окремо: 8 500 євро та 9 500 євро.
Згідно відомостей інвойса №240652 від 17.07.2024, вартість бувшого у використанні напівпричепа типу SK2458, рік випуску - 09.09.2011, VIN - VF9S24A0KB6041689 складає 8 500 євро.
Згідно відомостей інвойса № 240651 від 17.07.2024, вартість бувшого у використанні напівпричепа типу SK2458, рік випуску - 03.03.2012, VIN - VF9S24A0KC6041692 складає 9 500 євро.
Інвойс № 240652 від 17.07.2024 містить чіткі відомості про:
1) VIN-код оцінюваного товару - VF9S24A0KB6041689;
2) дату та рік випуску товару - 09.09.2011;
3) вартість товару у валюті контракту - 8 500 євро.
4) країну походження товару - France;
Інвойс № 240651 від 17.07.2024 містить чіткі відомості про:
1) VIN-код оцінюваного товару - VF9S24A0KC6041692;
2) дату та рік випуску товару - 03.03.2012;
3) вартість товару у валюті контракту - 9 500 євро.
4) країну походження товару - France.
Отже, у вказаних інвойсах наведені англійською мовою реквізити сторін контракту, ідентифікуючі дані щодо кожного товару (VIN-код оцінюваного товару, дату та рік випуску товару) та його вартість (арабськими цифрами), які є зрозумілими й без надання відповідного перекладу і у сукупності із іншими наданими документами дозволяли митному органу перевірити заявлену митну вартість цього товару. Натомість, митний орган проявив надмірний формалізм, витребовуючи український переклад зазначених інвойсів.
Крім того, відповідно до ст.1 Положення №1 визначення мов, які використовуватимуться в Європейському економічному співтоваристві, нідерландська (голландська) мова є офіційною та робочою мовою установ Європейського Союзу.
Враховуючи викладене, нідерландська мова вважається мовою міжнародного спілкування, особливо в контексті країн Європейського Союзу, де вона є офіційною мовою.
Інвойс № 240652 від 17.07.2024 та інвойс № 240651 від 17.07.2024 складені нідерландською мовою, тому документи вважаються складеними мовою міжнародного спілкування в розумінні ст. 254 МК України
Таким чином, відповідач безпідставно витребував у декларанта переклад вищевказаних документів.
Щодо неподання калькуляції транспортних витрат слід зазначити наступне.
Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.53 документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, серед інших, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.
Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.
Пунктом 2 додаткової угоди від 08.07.2024 до контракту № 05-7/24 від 05.07.2024 внесено зміни до п. 3.1. контракту № 05-7/24 від 05.07.2024, який викладено у такій редакції: "3.1. Умови поставки товару: FCA - Інкотермс 2010; Energieweg 7, 4231DJ Меркерк, Нідерланди".
Для підтвердження витрат на транспортування декларант надав відповідачу довідки про транспортні витрати:
1) №1640 від 02.08.2024, де вказано, що транспортні витрати по доставці напівпричепу-цистерни, що була у використанні, марки - Spitzer, типу - SK2458, року випуску - 2011, номер кузова - НОМЕР_1 згідно контракту № 05-7/24 від 05.07.2024 складають: від місця поставки одиниці товару м. Меркерк (Нідерланди) до кордону України прикордонний перехід Корчова-Краківець (Польща-Україна) (1500 км) становить 4 441, 47 грн, що є загальною вартістю доставки. Страхування не відбувалось.
2) №1641 від 02.08.2024, де вказано, що транспортні витрати по доставці напівпричепу-цистерни, що була у використанні, марки - Spitzer, типу - SK2458, року випуску - 2012, номер кузова - НОМЕР_3 згідно контракту № 05-7/24 від 05.07.2024 складають: від місця поставки одиниці товару м. Меркерк (Нідерланди) до кордону України прикордонний перехід Корчова-Краківець (Польща-Україна) (1500 км) становить 4 441, 47 грн, що є загальною вартістю доставки. Страхування не відбувалось.
Відомості довідок про транспортні витрати №1640 та №1641 від 02.08.2024 відповідають умовам поставки товару, передбаченим додатковою угодою від 08.07.2024 до контракту № 05-7/24 від 05.07.2024.
Отже, зазначені довідки про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, враховуючи, що Правилами №599 наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування. При цьому, положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.
При цьому суд відмічає, що посилання митного органу на відсутність інформації про розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, не може слугувати підставою для неврахування даних довідок на підтвердження розміру витрат на перевезення товарів та відсутність даного показника ніяким чином не впливає на ціну товару.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Поданими документами позивач повністю підтвердив транспортну складову митної вартості товару, при цьому митний орган не надав доказів того, що позивачем здійснювалась поставка товару за маршрутом, відмінним від того, який зазначений в довідках про транспортні витрати.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.
За таких обставин, в ході даного судового розгляду суд дійшов висновку, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб'єкт владних повноважень дійшов хибного висновку щодо неможливості їх врахування для митного оформлення товару за основним методом.
З огляду на викладене, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару є надуманими та ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Додатково слід врахувати, що у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 року по справі № 640/22572/20.
Як видно з матеріалів справи, митна вартість визначена відповідачем за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 24UA400040005317U8 від 22.02.2024: напівпричіп вантажний, трьохвісний, цистерна цементовоз, марка - SPITZER, модель - SF2734/2P, ідентифікаційний номер (номер шасі/кузов) - НОМЕР_4 , календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, призначений для перевезення вантажів, повна маса - 34000 кг, бувший у використанні, торгівельна марка "SPITZER"; виробник - "SPITZER SILO-FAHRZEUGEWERKE GmbH" - Німеччина (DE)" - 18300,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Отже, напівпричіп, що вказаний у митній декларації є вантажним, цистерна цементовоз, а оцінюваний товар є універсальним, призначеним для перевезення харчових речовин.
Позивач звертає увагу, що універсальний напівпричіп не має спеціалізованого обладнання для транспортування сипучих вантажів, таких як цемент. Товар, що вказаний у МД № 24UA400040005317U8 від 22.02.2024 оснащений додатковими відділеннями для захисту сипучих матеріалів від впливу зовнішнього середовища, тобто має іншу систему оснащення, відмінну від поданого до митного оформлення товару. Головна різниця задекларованого товару та товару згідно опису у МД № 24UA400040005317U8 від 22.02.2024 полягає у призначенні, що не враховано відповідачем.
Слід зауважити, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000095/1 від 06.08.2024 митний орган взагалі не надав опису схожого товару та відповідної митної декларації, з якою товар подавався до митного оформлення як обґрунтування визначення митної вартості оцінюваного товару за резервним методом.
Отже, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зокрема не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару (його призначення), що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно проведено коригування заявленої митної вартості товару, а тому рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UА101020/2024/000095/1 від 06.08.2024 та № UА101020/2024/000096/1 від 06.08.2024 слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UА101020/2024/000095/1 від 06.08.2024 та № UА101020/2024/000096/1 від 06.08.2024.
Стягнути з Житомирської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Транс-Логістик" 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 24 липня 2025 р.
24.07.25