про повернення заяви без розгляду
24 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/19559/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року позов задоволено частково.
23 липня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду з таких підстав.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Абзацом 2 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням рішення суду у формі зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання такого рішення, є формою забезпечення виконання судових рішень. Передбачивши в Кодексі адміністративного судочинства України вище зазначений механізм, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що він зобов'язав вчинити суб'єкта владних повноважень у своєму рішенні. Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи позивача.
Відповідно до частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено обов'язкові умови щодо змісту будь-якої письмової заяви, клопотання, заперечення, за якими такі повинні містити в тому числі відповідні підстави та обґрунтування їх подання.
Водночас, розглядувана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не містить підстав її подання, адже в ній не зазначеного жодного обґрунтування того, в чому полягає невиконання чи не належне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду.
Суд зауважує, що саме лише посилання заявника на правові норми абзацу 2 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено встановлення за заявою особи судового контролю в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, не свідчить про зазначення заявником підстав, що обумовили звернення до суду із такою заявою та не відображає зміст питання, яке має бути встановлене та перевірене судом при розгляді звіту суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд наголошує, що зміна нормативно-правового регулювання не є обставиною, яка передбачає обов'язкове встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Ураховуючи наведене, суд на підставі частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повертає заяву заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення повернути без розгляду особі, яка його подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис