24 липня 2025 року м. Житомир справа № 0670/2827/12
категорія 6773
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання наказів протиправними і їх скасування, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 66 о/с від 30.03.2012 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п.п. "є" п.64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України заступника начальника лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці капітана міліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 75 о/с від 10.04.2012 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх спряв за п.п. "є" п. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України заступника начальника лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин Управління МВС України на Південно-Західній залізниці капітана міліції ОСОБА_1 ;
- поновити майора міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин Управління МВС України на Південно-Західній залізниці з 30 березня 2012 року;
- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2012 року по дату прийняття рішення по справі.
В обґрунтування позову зазначає, що підставою для звільнення з органів внутрішніх справ стало порушення відносно нього кримінальної справи, хоча відповідно до п. 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ звільненню зі служби в органах внутрішніх справ підлягають засуджені особи тільки після вступу у законну силу вироку суду.
Ухвалою судді Ракаловича В.М. від 11.05.2012 відкрито провадження у справі.
Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що 30.03.2012 відповідачем було проведено службове розслідування на підставі спецповідомлення ВКЗ Управління від 28.03.2012 за фактом порушення кримінальної справи відносно працівників Управління. 28.03.2012 прокуратурою порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КАС України; позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни на підставі вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушення вимог п.п. 4,6 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, нехтуванні інтересами служби, що призвело до порушення кримінальної справи за фактом одержання хабара.
Ухвалою суду від 23.05.2012 зупинено провадження у справі №0670/2827/12 до прийняття рішення в кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року № 8 справу передано на розгляд судді Токаревій М.С.
Ухвалою судді Токаревої М.С. від 17.01.2015 дану справу прийнято до провадження.
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 14.03.2025 поновлено провадження в адміністративній справі №0670/2827/12. Продовжено розгляд адміністративної справи №0670/2827/12 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Майор міліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 13.05.2011 на посаді начальника лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.
Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 66 о/с від 30.03.2012 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління" за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п.п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 7 та ч.1 ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, нехтуванні інтересами служби, що призвело до порушення кримінальної справи за фактом одержання хабара, на заступника начальника лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин Управління МВС України на Південно-Західній залізниці майора міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни (п.1 наказу).
На підставі наказу № 66 о/с від 30.03.2012 наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 75 о/с від 10.04.2012 "По особовому складу" звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_1 , начальника лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, з 10 квітня 2012 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України,) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються діючим на момент їх виникнення Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Статут).
Згідно статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 2 Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5 Статуту).
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
Як зазначено у спірному наказі № 66 о/с від 30.03.2012, 28.03.2012 прокуратурою Житомирської області порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та затримано в порядку ст. 115 КПК України; таким чином установлено що зазначена надзвичайна подія стала можливою у результаті порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 7 та ч.1 ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а також нехтуваннями інтересами, що призвело до порушення відносно позивача кримінальної справи за фактом одержання хабара.
Тобто, відповідно до наказу 66 о/с від 30.03.2012 дисциплінарним проступком в даному випадку визнано дії, які кваліфіковані прокуратурою Житомирської області як такі, що містять ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, і наявність чи відсутність яких щодо позивача є предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
ОСОБА_1 визнано невинним у пред'явленому обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю участі у вчиненні злочину вироком суду від 22.11.2023 по справі № 0603/5479/12, який набрав чинності у цій частині, відповідно до ухвали Житомирського апеляційного суду від 05.08.2024.
В межах дисциплінарного провадження не можна встановити наявність чи відсутність події, що може бути кваліфікована як кримінальне правопорушення, і, відповідно, встановити, що вказана подія (за умови підтвердження її наявності) є правопорушенням.
В той же час, за відсутності відповідного судового вироку, що набув законної сили, особа вважається невинною, і її дії, що були предметом оцінки у кримінальній справі, не можуть бути кваліфіковані як протиправні іншими особами.
Будь-яких доказів про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який його наказом № 66 о/с від 30.03.2012 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не надано, а тому суд приходить до висновку, що рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни прийнято не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, упереджено, не добросовісно, не розсудливо.
Враховуючи наведене, суд вважає спірний наказ № 66 о/с від 30.03.2012 в частині, що стосуються позивача, протиправними і скасовує його.
Враховуючи протиправність наказу № 66 о/с від 30.03.2012, прийнятий на його підставі наказ № 75 о/с від 10.04.2012 теж є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено.
Виходячи з того, що позивача звільнено зі служби протиправно, суд вважає, що існують достатні підстави для його поновлення на посаді начальника лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин Управління МВС України на Південно-Західній залізниці з 11.04.2012.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу."
Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
З довідки відповідача від 22.05.2012 вбачається, що середньомісячне грошове забезпечення позивача становило 4619,84 грн. Відповідно середньоденний заробіток позивача становив 153,99 грн.
Враховуючи тривалість вимушеного прогулу позивача до дня постановлення рішення у справі, яка становить 4852 календарних днів, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за період з 11.04.2012 по день ухвалення судового рішення становить 747159,48 грн, які належить стягнути на його користь з відповідача.
Відповідно до приписів пунктів 2, 3 ч.1 ст. 371 КАС України, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України на Південно-Західній залізниці (вулиця Чапаєва (В'ячеслава Липинського),6, м. Київ, 01030, код 08602997) про визнання наказів протиправними і їх скасування, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 66 о/с від 30.03.2012 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління" та № 75 о/с від 10.04.2012 "По особовому складу" в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин Управління МВС України на Південно-Західній залізниці з 11.04.2012.
Стягнути з Управління МВС України на Південно-Західній залізниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.04.2012 по день ухвалення судового рішення в сумі 747159,48 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
24.07.25