24 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/11170/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого нараховано грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2014 по 28.02.2018, сум індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2014 по 28.02.2018, із врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюються такі виплати, сум щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та індексації, в тому числі нарахованої в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в розмірах згідно судового рішення за справою №540/7512/21 та судового рішення за справою №240/21644/23;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого нараховано грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.03.2018 по 02.05.2019, сум індексації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити за період з 01.03.2018 по 02.05.2019 грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюються такі виплати, сум індексації, в тому числі нарахованої в період з 01.03.2018 по 02.05.2019 в розмірах згідно судового рішення за справою №540/7512/21.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу до складу місячного грошового забезпечення, з якого у період з 01.01.2014 по 28.02.2018 нараховано грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідач не включив належні суми індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій". Відповідач також не включив до складу місячного грошового забезпечення, з якого період з 01.03.2018 по 02.05.2019 позивачу нараховано грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу при звільненні, належні суми індексації.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Через систему "Електронний суд" представником Військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що винагорода, встановлена постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі п.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу грошової допомоги.
Ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
У період з 30.06.2025 по 18.07.2025 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі позивач) проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2019 за №96 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу 02.05.2019.
Представником позивача зазначено, що до складу місячного грошового забезпечення, з якого у період з 01.01.2014 по 28.02.2018 нараховано грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідач не включив належні суми індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій". Відповідач також не включив до складу місячного грошового забезпечення, з якого період з 01.03.2018 по 02.05.2019 позивачу нараховано грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу при звільненні, належні суми індексації.
В березні 2025 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом в якому просив надати інформацію про виплачені позивачу спірні суми та здійснити доплату.
Однак, листом від 11.04.2025 за №862/2455 отримав відмову, а виплату спірних сум відповідач не здійснив.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII), частинами першою статті 9 якого обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина 2 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частинами другою, третьою та четвертою статті 9 цього ж Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 (далі - Інструкція №260).
Відповідно до пп. 30.1- 30.3 Інструкції №260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
За приписами пп. 33.1- 33.3 Інструкції № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 7 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (чинної до 28.02.2018) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Постанова № 889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Підпунктами 1, 5 пункту 1 Постанови №889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно з п. 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №540/7512/21 позивачу у період з 01 січня 2016 року по 28 лютий 2018 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення .
В подальшому, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №240/21644/23 позивачу у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, а з 01.03.2018 по 02.05.2019 з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
При цьому, при здійсненні обрахунку грошової допомоги на оздоровлення у період з 2014-2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, що не заперечується представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань представник відповідача посилається на положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260.
Так, як вже зазначалось, відповідно до п. 30.3 зазначеної Інструкції № 260, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги. За приписами п.33.3 Інструкції № 260 розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Проте, застосовуючи наведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
У свою чергу встановлення підзаконним нормативно - правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон №2011-XII та Постанова №899, а норми Інструкції №260 не підлягають застосуванню в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Аналогічна позиція суду викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 та у постанові Верховного Суду від 21.01.2022 по справі №520/8887/2020.
Враховуючи обставини справи, які підтверджені відповідними доказами та позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань саме за період за який вона виплачувалась з 01 січня 2016 року по 28.02.2018.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, то така підлягає задоволенню за період з липня 2014 року по 31.12.2015, оскільки матеріалами справи підтверджено виплату позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди саме за вказаний період.
Щодо позовної вимоги стосовно обчислення грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, із грошового забезпечення включаючи в таке отриману індексацію, суд вказує наступне.
Пункт 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно статті 1 вказаного Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її включення у довідку не регулюється положеннями Закону №2011-XII або Закону №2262-ХІІ.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-III, Закону №1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19.
За вищевикладеними обставинами, суд дійшов висновку, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Як зазначалось раніше, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №540/7512/21 позивачу у період з січня 2016 року по лютий 2018 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення .
В подальшому, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №240/21644/23 позивачу у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, а з 01.03.2018 по 02.05.2019 з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
На виконання рішення суду відповідач виплатив позивачу індексації грошового забезпечення згідно довідки-розрахунку №862/2452 від 11.04.2025 та 862/2453 від 11.04.2025.
Таким чином, суд вважає, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань саме за період її виплати - з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
А тому, з огляду на викладене, позовні вимоги в частині здіснення перерахунку та виплати грошової допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 із врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється такі виплати, індексації нарахованої у розмірах згідно судового рішення за справою №540/7512/21 та №240/21644/23, задоволенню не підлягає.
Щодо можливості врахування індексації грошового забезпечення при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні, то суд зазначає таке.
Згідно з положеннями абз. 1, 2 пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі Порядок № 260) одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються звільненим із займаних посад щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою; які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Таким чином, одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день звільнення, та розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку займав військовослужбовець.
При цьому індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.
Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.10.2018 у справі №820/3211/17, в якій за наслідками дослідження аналогічних обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Приймаючи у вказаній справі постанову від 06.02.2019, Велика Палата Верховного Суду акцентувала на тому, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв неправомірно, обчисливши та виплативши позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні без врахування індексації грошового забезпечення, а тому з метою належного відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати військову частину здійснити позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення нарахованої у розмірах згідно судового рішення за справою №540/7512/21 та з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховано грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з липня 2014 року по 28 лютого 2018 року щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 та за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року сум індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з липня 2014 року по 28 лютого 2018 року із врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється такі виплати, сум щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, а з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року сум індексації грошового забезпечення нарахованої у розмірах згідно судового рішення за справою №540/7512/21 та №240/21644/23, з врахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховано грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.03.2018 по 02.05.2019, сум індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.03.2018 по 02.05.2019 з врахуванням індексації, в тому числі нарахованої у розмірах згідно судового рішення за справою №540/7512/21, з врахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
24.07.25