Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2025 року Справа№369/11205/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів, Київської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Департаменту земельних ресурсів (надалі - Департамент земресурсів, відповідач-1), Київської міської державної адміністрації (в подальшому - КМДА, відповідач-2), про:
- зобов'язання КМДА та Департаменту земресурсів надати повну інформацію про законні підстави затвердження дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо ділянок 8000000000:75:170:0003, 8000000000:75:170:0002 та ділянкам, яким ще не присвоєно кадастровий номер, але знаходиться в зоні 8000000000:75:168:170;
- зобов'язання КМДА надати скан-копії або посилання на рішення 568/3397 та 564/3398 від 01.10.2007;
- враховуючи дозволи КМДА на виведення ділянок зі складу зони лісів та лісопарків, ділянки, що не мають кадастрового номера знаходяться тепер вже строго між ділянками території житлової громадської забудови, розміром ділянки 0,1 га і вже логічно не можуть рахуватися як територія лісів та лісопарків, то позивач просить переглянути рішення та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою скаржника на ділянку для використання законного права на безоплатне отримання земельної ділянки.
Позов обґрунтований тим, що рішенням КМДА 08/231-2213/ПР від 23.06.2021 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 так як земельна ділянка не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме - земельна ділянка належить до території лісів та лісопарків (витяг з містобудівного кадастру, наданий листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 09.06.2021 №055-13759), в також враховуючи, що на зазначену земельну ділянку відсутній затверджений детальний план або план зонування цієї територій. Також, позивач подавала клопотання від 06.02.2021 про передачу однієї із земельних ділянок без виділеного кадастрового номера (згідно кадастровій карті України) за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Михайла Чалого (8000000000:75:168-170) на що також отримала відповідь Департаменту земельних ресурсів (0570202/2-4104 від 23.02.2021), що "Запитувані земельні ділянки без кадастрового номера (КОАТУУ 8000000000, зона 75, квартал 168) на АДРЕСА_1 відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків".
Проте, па момент направлення клопотання (№350136853 від 07.06.2021) про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою до Департаменту земельних ресурсів, в особі Шейхо В., 4 з 8 земельних ділянок вже були присвоєні кадастрові номери, а на даний момент, уже 6 з 8 земельних ділянок. Проте, рішеннями Київської міської ради від 01.10.2007 №№ 568/3402, 578/3412, 568/3397 та 564/3398 земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:75:168:0005, 8000000000:75:168:8014, 8000000000:75:168:0007, 8000000000:75:168:0012) виведені зі складу зони лісів та лісопарків та переведені до території житлової громадської забудови. Крім того, рішення КМДА 568/3397 та 564/3390 не було знайдене позивачем на Офіційному порталі м. Києва - https://kyivcity.gov.ua/npa. Тобто, Департамент земельних ресурсів мав інформацію про виведення ділянок зі складу зони лісів та лісопарків ще у 2007 році, проте інформація в базі даних кадастрової карти не була оновлена до теперішнього часу, що є бездіяльністю органу виконавчої служби. Разом з цим, при наданні відповіді на лист позивача від 08.02.2021 Департамент земельних ресурсів приховали повну інформацію щодо цих ділянок, чим ввів скаржника в оману. Враховуючи вищесказане, невідомо, чи є прихована інформація щодо виведення ділянок, що поки що по кадастровій карті не мають кадастрового номеру та тих двох, що додалися недавно.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.11.2021 зазначений адміністративний позов передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 369/11205/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/11205/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05 червня 2025 року до суду надійшов відзив Департаменту земресурсів виконавчого органу Київської міської ради, в якому представник зазначив, що на момент прийняття рішень Київської міської ради від 01.10.2007 №№ 568/3402, 578/3412, 568/3397 та 564/3398 не було прийнято Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким врегульовано питання розроблення та затвердження генерального плану населеного пункту. На період прийняття вказаних вище рішень Київська міська рада керувалась діючим на той час законодавством та Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві». Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Таким чином, рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 є чинним, не суперечить чинному законодавству України та є обов'язковим до виконання всіма юридичними та фізичними особами на території міста Києва. Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2021 № 055-13759 надано витяг з містобудівного кадастру, згідно з яким земельна ділянка віднесена до території лісів та лісопарків. Таким чином, враховуючи, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: земельна ділянка належить до території лісів та лісопарків, а також враховуючи, що на земельну ділянку, зазначену позивачем у клопотанні, відсутній затверджений детальний план або план зонування цієї території, Департаментом було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » (593601791) та направлено листом від 23.06.2021 № 05715-СЛ-23648 відповідно до пункту 3 статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 для подальшого опрацювання Київською міською радою.
У подальшому, прийнято рішення Київської міської ради від 07.10.2021 № 2856/2897 «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ».
Крім того, позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням від 07.06.2021 № 350136853 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:75:168:0185). Враховуючи, що на зазначену земельну ділянку відсутній затверджений детальний план або план зонування цієї території, Департаментом було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » (350136853) та направлено листом від 22.07.2021 № 05715-СЛ-23651 відповідно до пункту 3 статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 для подальшого опрацювання Київською міською радою.
У подальшому, Київською міською ради прийнято рішення від 13.06.2024 № 1207/9173 «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ». Тобто, в даному випадку, відсутня пасивна поведінка та протиправна бездіяльність Департаменту з приводу виконання своїх обов'язків щодо розгляду клопотань позивача, а обраний позивачем спосіб захисту є недопустимим, а його право на розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, не є порушеним. Враховуючи викладене, представник відповідача-1 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
05 червня 2025 року до суду надійшов відзив Київської міської державної адміністрації, в якій представник зазначив, що запитувані земельні ділянки, визначені у листі від 08.02.2021, віднесені до комунальній власності територіальної громади міста Києва. Також, у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на проект рішення Київської міської ради від 23.06.2021 № 08/231-2213/ПР «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » (593601791), помилково зазначаючи про прийняття КМДА рішення за результатами розгляду даного проекту. При цьому, положення Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та Земельного кодексу України виключають право приймати рішення щодо передачі земельних ділянок, що не перебувають у державній власності. Таким чином, у Київської міської державної адміністрації відсутні повноваження щодо прийняття рішень стосовно реалізації прав на землю фізичними та юридичними особами із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва. Враховуючи викладене, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Враховуючи наведене та зважаючи на те, що відповідач-2 (КМДА) не має повноважень щодо розпорядження землями та регулювання земельних відносин в місті Києві, права позивача з боку КМДА ніяким чином не порушені. У зв'язку з чим, представник відповідача-2 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради із запитами на інформацію від 08.02.2021, у яких просила надати усю наявну інформацію щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 8000000000:90:400:0010, 8000000000:75:670:0297, 8000000000:75:670:0295, 8000000000:75:670:0293, 8000000000:75:670:0289, 8000000000:72:479:0005, 3222457401:02:003:5073, 8000000000:75:670:0287, 8000000000:75:670:0285 та земельних ділянок без кадастрового номера (КОАТУУ 8000000000, зона 75, квартал 168) для безоплатної передачі в рамках реалізації права на безкоштовну приватизацію земельної ділянки.
Листом від 23.02.2021 року № 0570202/2-4104 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомив позивача, що земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:90:400:0010, площею 0,6176 га на 26-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва відповідно до рішень Київської міської ради № 236/1111 від 27.11.2003 та від 15.03.2007 № 347/1008 передана Товариству індивідуальних забудовників «Обрій-К» в довгострокову оренду на 25 років для індивідуального житлового будівництва (договір оренди земельної ділянки від 05.09.2005 № 79-6-00342, терміном до 05.09.2030).
У комунальній власності територіальної громади міста Києва перебувають земельні ділянки:
- з кадастровим номером 8000000000:75:670:0297, площею 0,10 га на просп. Перемоги, 15 км, діл. 68-а у Святошинському районі м. Києва (рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2014 у справі № 759/10926/13-ц);
- з кадастровим номером 8000000000:75:670:0295, площею 0,10 га на просп. Перемоги, 15 км, діл. 64-а у Святошинському районі м. Києва (рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2014 у справі № 759/10976/13-ц);
- з кадастровим номером 8000000000:75:670:0293, площею 0,10 га на просп. Перемоги, 15 км, діл. 62-а у Святошинському районі м. Києва (рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2014 у справі № 759/10936/13-ц);
- з кадастровим номером 8000000000:75:670:0289, площею 0,10 га на просп. Перемоги, діл. 58-а у Святошинському районі м. Києва (рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/11746/17);
- з кадастровим номером 8000000000:75:670:0287, площею 0,10 га на просп. Перемоги, діл. 56-а у Святошинському районі м. Києва (рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/11746/17);
- з кадастровим номером 8000000000:75:670:0285, площею 0,10 га на просп. Перемоги, діл. 54-а у Святошинському районі м. Києва (рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/11746/17);
- з кадастровим номером 8000000000:72:479:0005, площею 0,10 га на вул. Кінцевій, 13 у Солом'янському районі м. Києва (рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/11367/19).
Також, у листі від 23.02.2021 року № 0570202/2-4104 Департамент зазначив, що не володіє інформацією щодо земель за межами міста Києва, а саме щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222457401:02:003:5073, з огляду на що повідомлено заявницю про перенаправлення запиту на інформацію від 08.02.2021 за належністю до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Київської обласної державної адміністрації.
Щодо запитуваних земельних ділянок без кадастрового номера (КОАТУУ 8000000000, зона 75, квартал 168) на вул. Михайла Чалого у Святошинському районі м. Києва, Департаментом повідомлено, що такі земельні ділянки відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, за функціональним призначенням належать до території лісів та лісопарків.
Однак, рішеннями Київської міської ради від 01.10.2007 №№ 568/3402, 578/3412, 568/3397 та 564/3398 земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:75:168:0005, 8000000000:75:168:0014, 8000000000:75:168:0007, 8000000000:75:168:0012) виведені зі складу зони лісів та лісопарків та переведені до території житлової громадської забудови.
Зазначеними рішеннями запитувані земельні ділянки передані у власність фізичним особам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. При цьому, зміни до Генерального плану міста не внесені.
В подальшому, позивач звернулась до Київської міської ради із клопотанням від 07.06.2021 № 593601791 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:75:168:0005).
Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2021 № 055-13759 надано витяг з містобудівного кадастру, згідно якому земельна ділянка віднесена до території лісів та лісопарків.
Департаментом було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » (593601791) та направлено листом від 23.06.2021 № 05715-СЛ-23648 відповідно до пункту 3 статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 для подальшого опрацювання Київською міською радою.
07.10.2021 року прийнято Рішення Київської міської ради № 2856/2897 «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », враховуючи те, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: земельна ділянка належить до території лісів та лісопарків (витяг з містобудівного кадастру наданий листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2021 № 055-13759), а також враховуючи те, що на зазначену земельну ділянку відсутній затверджений детальний план зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, позивач звернулась до Київської міської ради із клопотанням від 07.06.2021 № 350136853 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:75:168:0185).
Враховуючи, що на зазначену земельну ділянку відсутній затверджений детальний план або план зонування цієї території, Департаментом було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » (350136853) та направлено листом від 22.07.2021 № 05715-СЛ-23651 відповідно до пункту 3 статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 для подальшого опрацювання Київською міською радою.
13.06.2024 року Київською міською радою прийнято рішення № 1207/9173 «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », враховуючи те, що на зазначену земельну ділянку відсутній затверджений детальний план або план зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На звернення позивача від 29.06.2021 та від 05.07.2021 Департаментом листом № 057-Д-4507/1-19403 від 23.07.2021 повідомлено, що за результатами розгляду клопотання від 07.06.2021 № 350136853 Департаментом підготовлено проект рішення «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », який 22.07.2021 передано до Київської міської ради для розгляду в установленому порядку. Остаточне рішення щодо підготовлених проектів рішень приймає Київська міська рада на пленарних засіданнях відповідно до Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579. Додатково повідомлено, що проекти рішень та остаточні рішення Київської міської ради розміщуються на офіційному сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua).
На запит ОСОБА_1 від 20.07.2021 Департаментом листом від 11.08.2021 № 0570202/2-21674 повідомлено, що на період прийняття рішень від 01.10.2007 №№ 568/3402, 578/3412, 568/3397 та 564/3398 Київська міська рада керувалась діючим на той час законодавством та Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві», на момент прийняття вказаних вище рішень Київської міської ради не було прийнято Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким врегульовано питання розроблення та затвердження генерального плану населеного пункту.
Не погоджуючись з наданими відповідями, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 32 Конституції України встановлено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-ХІІ (в подальшому Закон № 2657-ХІІ) встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. № 2939-VI (в подальшому Закон № 2939-VІ).
Згідно із ст. 1 Закону № 2657-ХІІ, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; захист інформації - сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону № 2939-VІ встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
За приписами ч. 4 ст. 13 Закону № 2939-VІ усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Як слідує з положень ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VІ, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту (ч. 2 ст. 20 Закону № 2939-VІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону № 2939-VІ клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону № 2939-VІ).
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VІ, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
На підставі ч. 3 ст. 19 Закону № 2939-VІ запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
У відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 19 Закону № 2939-VІ письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
За ч. 2 ст. 6 Закону № 2657-ХІІ право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ст. 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Згідно з пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі - 3К України) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснювались відповідними сільськими, селищними, міськими радами, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
При цьому, відповідно до положень Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» розмежування земель державної та комунальної власності полягало лише у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.
Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» було скасовано Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», внаслідок чого лише з 1 січня 2013 року вважаються розмежованими землі відповідно до положень статей 83 і 84 ЗК України.
Тобто до 1 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження усіма землями у місті Києві належало Київській міські раді.
Після завершення процедури розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності на території міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради. А право розпорядження та користування земельними ділянками державної власності, окрім винятків, встановлених законодавством, у відповідності до статті 15, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», що прямо кореспондується з пунктом «а» статті 17 3К України, належить виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
Водночас, статтею 12 Земельного кодексу України не закріплені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин щодо ведення обліку земель, а лише закріплені повноваження розпорядженнями та контролем за їх використанням тощо.
Крім того, відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.03.2016 №144/144, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
Крім того, положенням не передбачено здійснення обліку земельних ділянок комунальної, а тим більше державної форми власності, які не надані у користування, що можуть бути використані для забудови чи інших цілей.
Таким чином, до повноважень Київської міської державної адміністрації та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) не відноситься збирання, зберігання тощо інформації щодо обліку земель комунальної та державної форми власності, про які запитувала позивач у своїх запитах на доступ до публічної інформації.
До повноважень КМДА не відноситься розпорядження землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, про які запитувала позивач.
Відповідно до абзацу 1 частини п'ятої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
На підставі статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Аналогічна норма також міститься в статті 1 Закону України «Про оцінку земель».
Частиною другою статті 79-1 Земельного кодексу України, передбачено випадки, при яких здійснюється формування земельних ділянок, та відповідно до частини третьої цієї статті сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) встановлено, що з 01.01.2013 даний Закон набирає чинності, крім окремих положень.
Статтею 1 Закону визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Крім цього, у зв'язку із набуттям чинності цього Закону та на виконання рішення Київської міської ради «Про передачу інформації про земельні ділянки в межах міста Києва» від 25.12.2012 №715/8999, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передано Державному агентству земельних ресурсів України в електронному вигляді у форматі обмінних файлів інформацію щодо земельних ділянок в межах міста Києва, зареєстрованих до 01.01.2013 в книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди землі, а також інформацію про рішення Київської міської ради, які стали підставою для набуття юридичними та фізичними особами прав на земельні ділянки, та про документи, що посвідчують право власності чи користування земельними ділянками.
Разом з тим, підпунктом 2 пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначається, що до 01.01.2013 Кабінет Міністрів України мав забезпечити створення єдиної інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 (далі - Положення) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.
Відповідно до пункту 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Так, згідно з підпунктами 26 та 29 пункту 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення тa адміністрування Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку, веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
За положеннями підпункту 25-1 пункту 4 Положення Держгеокадастр організовує та здійснює веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель.
За приписами статті 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У відповідності до підпункту 38 пункту 4 Положення Держгеокадастр здійснює землеустрій, у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено склад відомостей, що вносяться до Державного земельного кадастру щодо земель в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, в тому числі і в межах міста Києва.
Згідно з частиною першою статті 203 Земельного кодексу України, облік кількості земель - відображення у відомостях і документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами.
Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про Державний земельний кадастр» облік земель у Державному земельному кадастрі здійснюється за кількістю та якістю земель і земельних угідь, в тому числі і щодо власників і користувачів земельних ділянок.
Частина п'ята цієї статті передбачає, що відомості щодо кількості та якості земель узагальнюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, тобто Держгеокадастром.
Повноваження Держгеокадастру щодо ведення обліку і реєстрації земель закріплені спеціальним законом України.
За статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі є, зокрема, ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
У зв'язку з чим, інформація про сформовані земельні ділянки, їх власників або відсутність таких, а також про всі землі в межах міста Києва знаходиться виключно у володінні Держгеокадастру.
Отже, уповноваженим органом у сфері земельних відносин, який відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечує відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальні органи на відповідній території.
Таким чином, відповідь Департаменту від 23.02.2021 року № 0570202/2-4104, що надана позивачу на запити на отримання публічної інформації, є правомірною та відповідає чинному законодавству України.
Враховуючи системний аналіз вказаних приписів чинного законодавства суд дійшов висновку, що у Державному земельному кадастрі містяться відомості про всі земельні ділянки, володільцем та адміністратором є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, в тому числі щодо тих, що запитувалися позивачем, а Департамент земельних ресурсів та Київська міська державна адміністрація не є суб'єктами володіння такої інформації на момент звернення позивача із відповідними запитами.
Судом не встановлено порушень щодо надання позивачу інформації за її запитами, як наслідок, відсутні підстави для зобов'язання відповідачів надати повну інформацію про законні підстави затвердження дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо ділянок 8000000000:75:170:0003, 8000000000:75:170:0002 та ділянкам, яким ще не присвоєно кадастровий номер, але знаходиться в зоні 8000000000:75:168:170. Крім того, позивачем взагалі не визначено, якої саме повної інформації їй не надано.
Щодо зобов'язання КМДА надати скан-копії або посилання на рішення 568/3397 та 564/3398 від 01.10.2007, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які запити позивача до КМДА щодо надання вказаних рішень та відмова відповідача в їх наданні, а отже права позивача в цій частині не підлягають судовому захисту.
В частині вимог переглянути рішення та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою скаржника на ділянку для використання законного права на безоплатне отримання земельної ділянки, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч. 1 ст. 17 Закону № 3038).
План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України (ст. 18 Закону № 3038).
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 19 Закону № 3038 детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 24 Закону № 3038 зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків: 1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи; 2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону; 3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв'язку); 5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів; 6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об'єктів.
Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
Так, у рішенні Київської міської ради від 07.10.2021 № 2856/2897 підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначено, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: земельна ділянка належить до території лісів та лісопарків (витяг з містобудівного кадастру наданий листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2021 № 055-13759), а також враховуючи те, що на зазначену земельну ділянку відсутній затверджений детальний план зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У рішенні Київської міської ради від 13.06.2021 № 1207/9173 підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначено, що на зазначену земельну ділянку відсутній затверджений детальний план або план зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Враховуючи, що нормами чинного законодавства встановлена пряма заборона передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам при відсутності плану зонування або детального плану території, а також належність земельної ділянки до території лісів та лісопарків, що підтверджується витягом з містобудівного кадастру, наданий листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2021 № 055-13759, то відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №826/18649/15, від 11.06.2020 у справі № 826/15114/17, від 30.07.2020 у справі №822/1030/18 та від 28.09.2021 у справі №826/15113/17.
Також питання щодо правильного застосування ч. 3 ст. 24 Закону № 3038 вирішувалося Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2019 у справі №392/1004/17(2-а/392/96/17), де наведено висновок про те, що місце розташування земельних ділянок повинно відповідати генеральному плану населеного пункту. На його основі розробляються план зонування території. Зазначена документація розробляється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У разі невідповідності місця розташування об'єкта (земельної ділянки) генеральному плану, не безпідставним буде стверджувати, що йдеться про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З огляду на вищенаведене, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на відсутність з боку відповідача витрат із залучення свідків та проведення експертиз, судові витрати у порядку ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з позивача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів, Київської міської державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судове рішення складене 24 липня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко