Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2025 року Справа№200/958/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 051330003738 від 06.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області обчислити ОСОБА_1 пенсію в розмірі пенсії за віком на пільгових умовах відповідно статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" № 345 від 02.09.2008 року.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 17.05.2024 року йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, однак під час призначення пенсії пенсійним органом не було зараховано певні періоди роботи до трудового стажу позивача, внаслідок чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом (справа № 200/4265/24).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року у справі № 200/4265/24 вказаний позов було задоволено частково.
На підставі зазначеного вище рішення суду у справі № 200/4265/24 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого страховий стаж позивача склав 25 років 9 місяців 4 дні, пільговий стаж за Списком № 1 - 16 років 10 місяців 5 днів, однак при здійсненні перерахунку пенсії позивача відповідачем не було застосовано положення статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до відповідача з приводу перерахунку пенсії.
Однак рішенням від 06.02.2025 року № 051330003738 відповідачем було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії із застосуванням положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" через відсутність для цього підстав.
Позивач із цим рішенням відповідача не погоджується та вважає, що він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі, який визначений положеннями статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Відповідач позов не визнав, подав до суду клопотання про долучення доказів (замість відзиву на позовну заяву), в якому проти позову заперечує.
Зокрема, відповідач зазначає про те, що з 17.05.2024 року позивач перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року у справі № 200/4265/24, яким не передбачалося зобов'язання здійснити розрахунок пенсії з урахуванням норм Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Таким чином, було прийнято рішення відмовити позивачу в перерахунку пенсії через відсутність підстав для проведення перерахунку, а саме - у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями 20 (25) років.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/958/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
З 18.04.2025 року по 14.07.2025 року суддя Бабіч С.І. перебував на лікарняному та у щорічній відпустці.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 (дата видачі - 10.07.2019 року, є дійсним до 10.07.2029 року), РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, код за ЄДРПОУ 21108013, місцезнаходження: 40030, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач є отримувачем пенсії за вислугу років на пільгових умовах (за Списком № 1) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), починаючи з 17.05.2024 року.
На підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року у справі № 200/4265/24 відповідачем у січні 2025 року було здійснено перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого страховий стаж позивача склав 25 років 9 місяців 4 дні та пільговий стаж за Списком № 1 - 16 років 10 місяців 5 днів, про що свідчать надані до справи рішення/протокол/розпорядження від 03.01.2025 року щодо перерахунку пенсії, розрахунок стажу позивача (форма РС-право) та лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.01.2025 року № 1766-1250/Ч-02/8-0500/25.
При цьому, як видно із наданого суду розрахунку стажу позивача (форма РС-право), до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоди роботи зараховано відповідачем саме в якості підземних робіт (стаття 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202).
31.01.2025 року позивач, засобами вебпорталу Пенсійного фонду України, звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою щодо перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах із врахуванням положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI).
Подана заява була опрацьована за принципом екстериторіальності згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.
06.02.2025 року за наслідками розгляду цієї заяви відповідачем було прийнято рішення № 051330003738, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону № 345-VI, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року у справі № 200/4265/24 не передбачено здійснення розрахунку пенсії з урахуванням положень Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Таким чином, як зазначено у спірному рішенні, заявнику відмовлено у перерахунку в зв'язку з відсутністю підстав, а саме - у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями 20 (25) років.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" зазначеної Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Як було встановлено судом у рішенні від 25.10.2024 року у справі № 200/4265/24 зі змісту трудової книжки позивача та інших документів, періоди роботи позивача з 13.05.1992 року по 30.06.1992 року, з 08.09.1993 року по 10.09.1993 року, з 30.09.2004 року по 12.12.2004 року, з 11.02.2008 року по 14.02.2008 року, з 27.10.2008 року по 30.10.2008 року, з 25.02.2013 року по 14.07.2014 року, з 01.01.2022 по 31.03.2022 року підлягали зарахуванню до його пільгового стажу за Списком № 1 саме як підземні роботи (Постанова КМУ № 202).
Згідно з положеннями частини 4 статті 78 КАС України обставини, які встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення суду у справі № 200/4265/24 зарахування відповідачем вказаних періодів роботи до пільгового стажу позивача за Списком № 1 здійснено в якості підземних робіт (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202), що підтверджується змістом наданого до суду розрахунку стажу позивача (форма РС-право).
При цьому, як установлено судом із розрахунку стажу позивача (форма РС-право), інші періоди роботи, які враховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 (окрім тих, що зазначені у рішенні суду у справі № 200/4265/24), були також зараховані до пільгового стажу в якості підземних робіт (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202).
Таким чином, з урахуванням усіх періодів трудової діяльності, які були зараховані до пільгового стажу позивача як підземні роботи (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202), пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) складає понад 15-ти років.
Положеннями статті 1 Закону № 345-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві, солі магнієві), а також озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії тим шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а так само працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної за статтею 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, однак, не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач має більше 15-ти років пільгового стажу за Списком № 1 на підземних роботах, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на визначення розміру його пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн (квитанція № 9369-0613-1532-7311 від 07.02.2025 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).
Судом були задоволені пов'язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись нормами Конституції України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення" та "Про престижність шахтарської праці", постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" та "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 051330003738 від 06.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, місцезнаходження: 40030, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1) обчислити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) пенсію в розмірі пенсії за віком на пільгових умовах відповідно статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" № 345 від 02.09.2008 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, місцезнаходження: 40030, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Повне судове рішення складене 24 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч