Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2025 року Справа№640/12352/21
Донецький окружний адміністративний суд: в особі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: вул. Хрещатик 32-а, м. Київ, код ЄДРПОУ40224921) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про припинення права на виконання будівельних робіт, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.03.2021 №КВ 051210319228;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » від 01.04.2021 №КВ 101210401617, замовник будівництва - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що забудовником будівництва наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов'язано позивача подати до суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Замовником будівництва, ОСОБА_1 , у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » від 22.03.2021 № KB 051210319228 наведено дані зокрема, що проектна документація розроблена ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор», головний архітектор проекту, Вакуленко Олександр Вікторович (кваліфікаційний сертифікат серія АА №001063).
Замовником будівництва, ОСОБА_1 , у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » від 01.04.2021 № KB 101210401617 наведено дані зокрема, що проектна документація розроблена ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор», головний архітектор проекту, Вакуленко Олександр Вікторович (кваліфікаційний сертифікат серія АА №001063).
Разом з тим, ОСОБА_2 листом від 12.04.2021 року повідомив, що не виконував розробку проектної документації, зокрема щодо об'єкта будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 , а також не здійснював авторський нагляд та не має відношення до ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор».
Встановивши недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду в порядку ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закону № 3038-VI).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з п. 1 Положення № 978 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді. Департамент, у межах, делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі Держархбудінспекція).
Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Держархбудінспекції, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Положенням (п. 2 Положення № 978).
Відповідно до вимог ст. 1 Закону № 687-XIV архітектурна діяльність визначається як діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.
Згідно зі ст. 7 Закону № 687-XIV проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
У частині шостій статті 31 Закону № 3038-VI та частині третій статті 7 Закону № 687-XIV визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.
У п. 18 Порядку № 45 встановлено, що проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Відповідно до вимог пп. 3.2 п. 3 Державних будівельних норм України «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ДБН А.2.2-3:2014 поняття «реконструкція» визначено складовою поняття «будівництво», а пп.3.21 цього пункту встановлено, що «реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)».
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Згідно з частиною другою статті 34 Закону № 3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Частиною четвертою статті 34 Закону № 3038-VI визначено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону № 3038-VI отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви..
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (частина п'ята статті 39 Закону № 3038-VI).
Відповідно до частини дев'ятої статті 39 Закону № 3038-VI зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.
Як встановлено ст. 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до адміністративного суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Верховний Суд сформулював такі висновки у постанові від 13.02.2025 року у справі №640/37410/21:
1) Орган ДАБК може звернутися до суду для припинення права замовника будівництва (генпідрядника, підрядника) на виконання будівельних робіт у разі очевидної недостовірності даних у повідомленні про початок будівельних робіт, за умови наявності хоча б однієї з таких обставин:
- відсутня реєстрація права власності на нерухомість на момент подання повідомлення, та/або
- технічні характеристики об'єкта у повідомленні не відповідають правовстановлюючим документам (площа, поверховість, конструктивні елементи тощо), та/або
- об'єкт будівництва не відповідає заявленим у документах характеристикам.
2) У цій категорії спорів орган ДАБК повинен обґрунтувати, яким чином очевидна виявлена недостовірність даних в повідомленні про початок будівельних робіт свідчить про наявність ознак самочинного будівництва, визначених частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI.
3) Не проведення органом ДАБК позапланової перевірки об'єкта будівництва не є підставою для відмови у позові, якщо наявні документальні підтвердження подання суб'єктом містобудування очевидних недостовірних даних та ознак самочинного будівництва.
4) Якщо недостовірність даних у повідомленні про початок будівельних робіт не є очевидною, то орган ДАБК повинен здійснити позапланову перевірку. У разі не допуску до перевірки або відсутності замовника будівництва (генпідрядника, підрядника), або його уповноваженої особи на об'єкті під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, орган ДАБК має зафіксувати цей факт шляхом складання відповідного акту та направлення копії суб'єкту містобудування.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано та недоведено, яким чином внесення відповідачем некоректних даних стосовно архітектора спірного проекту у повідомленні про початок будівельних робіт свідчить про наявність ознак самочинного будівництва.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі «Беєлер проти Італії», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.
Відтак, позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову адвоката Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв