Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2025 року Справа№200/2111/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
25 березня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулась із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-відповідач) в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 20.03.2025 № 057350008791 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши при цьому до спеціального стажу періоди роботи з 05.08.1985 р. по 21.08.1989 р., з 16.01.1996 р. по 31.12.2003 р. в закладах державної та комунальної власності на посадах середній медичний персонал.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що після досягнення нею 60 років їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але їй не виплачено грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням необхідного стажу роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “е-ж» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовлено в призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій за віком.
Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 28 березня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на відзив не скористався.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивачка, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком з березня 2025 року, але їй не виплачена грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням необхідного стажу роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “е-ж» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
13.03.2025 року через ВЕБ - портал Пенсійного фонду України позивачкою до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області подано заяву щодо допризначення пенсії (на виплату грошової допомоги) у зв'язку з додатково наданими документами відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.03.2025 № 057350008791 відмовлено в призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій за віком, зазначено, що до стажу, що дає право на призначення грошової допомоги не враховано періоди з 05.08.1985 по 21.08.1989, з 16.01.1996 по 31.12.2003, оскільки відсутня довідка уточнюючий характер роботи, де було б зазначено форма власності закладу, посада, відпустки без збереження заробітної плати.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням та зважаючи на те, що всі вимоги, які висуваються для призначення спірної допомоги, а саме досягнення пенсійного віку, відсутність призначення іншої пенсії, наявність страхового стажу та дійсних трудових відносин нею дотримано, позивачка звернулася до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е», пункту “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Так, у розділі 2 "Охорона здоров'я" цього Переліку № 909 визначено, що до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час, зокрема, на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Крім того, у примітці 2 до Переліку № 909 установлено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком дає право на пенсію за вислугу років, незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Визначення поняття "заклад охорони здоров'я" міститься у статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" № 2108-ХІІ від 19.11.1992 року, згідно з якою це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Водночас, даною статтею визначено поняття медичної допомоги - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами та медичного обслуговування - діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням.
Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е»-“ж» статті 55 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Аналіз цих норм права дає підстави зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Зазначений підхід до застосування п. 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в аналогічних спорах неодноразово було висвітлено у постановах Верховного Суду від постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №234/13835/17, від 20.02.2019 у справі № 462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17, від 24.04.2019 у справі № 450/3061/16-а.
Частинами 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За п. 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання. роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно пункту 4.3 цього Порядку рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Пунктом 4.10 цього ж Порядку визначено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із записів з трудової книжки позивачки НОМЕР_2 вбачається, що в спірні періоди позивачка працювала на наступних посадах:
- Запис №3 від 05.08.1985 р. прийнята на посаду медсестри в Золотоколодезянську лікарню;
- Запис №4 від 11.01.1986 р. переведена медсестрою стоматологічного кабінету;
- Запис №5 від 21.08.1989 р. звільнена з займаної посади згідно ст.38 КЗпП УРСР. Всі записи завірені чіткою печаткою «Золотоколодязька лікарня Добропільського району Донецької обл. В центрі печатки напис: «МОЗ УРСР».
- Запис №8 від 16.01.1996 р. прийнята в Золотоколодезянську лікарню дільничою медсестрою;
- Запис №9 переведена на посаду завідуючою Грузького ФАП. (Фельдшерсько-акушерський пункт).
Всі записи завірені чіткою печаткою «Золотоколодязька лікарня Добропільського району Донецької обл. В центрі печатки напис: «МОЗ УРСР».
Записи на сторінках 8-9 трудової книжки свідчать про перейменування та реорганізацію Лікувального закладу - в комунально-профілактичний заклад.
- Запис №12 від 22.12.2020 р. звільнена у зв'язку з переведенням до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико санітарної допомоги Шахівської сільської Ради».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві при розгляді поданих позивачкою документів зауважень до записів трудової книжки не висувалось, призначено пенсію за віком, з чого можна зробити висновок, що вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином та мають необхідні реквізити.
Крім цього, суд зауважує, що частиною 3 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Водночас, жодних доводів та/або належних та допустимих доказів на їх підтвердження щодо вчинення відповідачем дій в межах наведених повноважень у законодавчо встановлений спосіб з отримання відомостей, необхідних для виконання відповідачем функцій, передбачених зазначеними Законами України, відповідачем № 1 суду не наведено та не надано.
Наведена бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання, як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що спірні періоди роботи позивачки не відносяться до робіт, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “е-ж» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення про відмову в призначенні ОСОБА_2 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій за віком, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, оскільки матеріалами справи у повному обсязі підтверджується право позивачки на отримання указаної допомоги, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, у розглядуваному випадку позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.03.2025 № 057350008791 про відмову в призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій за віком та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій за віком відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 20.03.2025 № 057350008791 про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ 42098368) прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій за віком відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 807,47 грн. (вісімсот сім гривень 47 копійок).
Рішення прийнято в порядку письмового провадження 22 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко