Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
24 липня 2025 року Справа №200/5436/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління соціального захисту населення про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Новогродівського міського управління соціального захисту населення, в якому просить:
- визнати протиправними дії Новогродівського міського управління соціального захисту населення щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій;
- зобов'язати Новогродівське міське управління соціального захисту населення перерахувати та стягнути на мою користь не виплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 8 179 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160,161,172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
В позовній заяві позивач просить поновити строки звернення до суду з даним позовом та вважати пропущений строк з поважних причин, у зв'язку з військовим станом в країні, який запроваджений на всій території України, а також ті обставини, що вона перебуває на військовій службі, захищає свою Батьківщину проти збройної агресії російської федерації.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), в редакції від 01.01.1999 року, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI частину 5 статті 12 Закону № 3551-XII було викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Положеннями статті 17-1 Закону № 3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, 30 вересня відповідного року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вищевказаної допомоги і до якого позивачка могла очікувати на отримання більшої суми, ніж була їй нарахована.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17.
Отже, перебіг строку звернення позивачки до суду з цим позовом слід обраховувати з 01.10.2022 (тобто з наступного дня після закінчення строку для виплати).
З огляду на це, кінцевим терміном для звернення до суду з позовом щодо нарахування і виплати допомоги до 5 травня за 2022 рік є 01.04.2023, тоді як позивачка звернулася до суду з даним позовом 22 липня 2025 року тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Також судом встановлено, що позивач двічі зверталась до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 200/7566/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління соціального захисту населення про визнання протиправним та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу до 5 травня 2022 рік було повернуто позивачу у зв'язку невиконанням ухвали суду від 29.12.2023 року, а саме: ненадання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року у справі №200/7934/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління соціального захисту населення про визнання протиправним та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу до 5 травня 2022 рік було залишено без руху, визнані неповажними викладені у позовній заяві причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом. Позов був залишено без руху. Позивачу був наданий строк для обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням інших, ніж були наведені у позовній заяві, причин пропуску строку та підстав, з яких позивачка вважає ці причини пропуску строку поважними).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року визнані викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом причини пропуску строку звернення до суду з позовом - неповажними. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління соціального захисту населення про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачці без розгляду.
Отже, суд зазначає, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду вже були визнані неповажними ухвалою від 18.11.2024 року та 03.12.2024 року.
В пред'явленому даному позові, позивачем інших причин пропуску строку звернення з позовом не наведено.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 зауважив, серед іншого, на тому, що обмеження строків звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» вказано, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Perez de Rada Cavanilles c. Espagne, № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (caso Osman contra Reino Unido, № 23452/94; Kreuz v. Poland, № 28249/95).
Таким чином, з огляду на викладене, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження цих строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строки звернення до суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду або здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути дотримано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки згідно з національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Поважними причинами визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
З огляду на вищевикладене, розглянувши заяву позивача, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги відмову в задоволенні поданої позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати викладені у позовній заяві в частині поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом та причини пропуску строку звернення до суду з позовом - неповажними.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новогродівського міського управління соціального захисту населення про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачці без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова