24 липня 2025 рокуСправа №160/14379/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування довідки, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЛК Військової частини НОМЕР_1 ), в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати довідку Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до військової служби згідно довідки ВЛК від 04.12.2024 року №18175/1;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 провести повторний медичний огляд відносно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №18175/1 позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Під час проходження медичного огляду діагнози позивача було не правильно кваліфіковано, що критично вплинуло на правильне визначення ступеня придатності до військової служби. Спірна довідка була оскаржена позивачем до 20 Регіональної військово-лікарської комісії та до Центральної військово-лікарської комісії, проте, за результатами оскарження довідка визнана правомірною. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що медичний огляд позивача проведено відповідно до вимог чинного законодавства. Правильність діагнозу та довідки Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №18175/1 підтверджено 20 Регіональною військово-лікарською комісією та Центральною військово-лікарською комісією. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому, суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з березня місяця 2022 року ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 направлено на медичний огляд ВЛК на підставі направлення від 26.11.2024 року №376.
Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 проведена військово-лікарська експертиза військовослужбовця ОСОБА_1 , амбулаторно.
Військово-лікарська експертиза позивача проводилась комісією у складі лікарів: терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, оториноларинголога, психіатра, як зазначено у картці обстеження та медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_1 .
Постанова Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 оформлена довідкою від 04.12.2024 року №18175/1, відповідно якої діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):
Консолідовані переломи VII, IX, X ребер праворуч, неконсолідований перелом VIIІ ребра праворуч (08.2022), з помірним порушенням функції дихання (S22.4).
Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Довідка про обставини травми не надана. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року № 370 травма кваліфікується як легка.
Гіпертонічна хвороба ІІ стадії (ІММЛШ - 126 г/кв. м), ступінь 2, ризик 3, СН 0 (І11.9).
Ожиріння ІІ стадії (ІМТ - 35,1 кг/кв. м) (Е11).
Вертеброгенна цервікокраніалгія, торакалгія, люмбалгія, на тлі поширеного остеохондрозу хребта, ускладненого протрузіями міжхребцевих дисків С3-С4, С4-С7, Th4-Th5, Th6- Th9, Th10- Th11, L3-S1, з больовим синдромом та незначним порушенням функції (М42.8; М54.5).
Дисциркуляторна енцефалопатія, у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного синдромів (І67.8).
Ангіопатія сітківок обох очей (Н35.0).
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статей 39б, 78б, 13в, 23в, 41в графи ІІ Розкладу хвороб, придатний до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Позивач оскаржив довідку Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №18175/1 до 20 регіональної військово-лікарської комісії.
20 регіональна військово-лікарська комісія листом №1854/1804 від 12.03.2025 року підтвердила правильність постанови Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №18175/1 за встановленим діагнозом.
Позивач оскаржив довідку Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №18175/1 до Центральної військово-лікарської комісії.
Центральна військово-лікарська комісія листом від 21.04.2025 року №598/9/9873 підтвердила правильність придатності до військової служби, встановлену довідкою Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 року №18175/1.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, прийнятим на виконання вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи судом не досліджується медичний критерій (стосовно діагнозу та його правомірності, а також придатності до військової служби), а лише юридична процедура прийняття і відповідність спірного рішення вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема:
до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
військовослужбовців до військової служби;
військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;
військовослужбовців, призовників, військовозобов'язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення.
Відповідно до п. 2.1. глави 2 розділу І Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно п. 2.2 глави 2 розділу І Положення штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Відповідно до п. 2.4.6 глави 2 розділу І Положення рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Згідно п. 2.5.1 глави 2 розділу І Положення до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Відповідно до п. 2.5.4 глави 2 розділу І Положення штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до п. 6.8 глави 6 розділу ІІ Положення на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.
Згідно до п. 6.9 глави 6 розділу ІІ Положення медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог цього Положення.
Згідно п. 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Оцінюючи усі докази по справ у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача з постановою Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленою довідкою від 04.12.2024 року №18175/1.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому, оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що оцінка визначення пов'язані чи ні захворювання з проходженням військової служби є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому, суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з проходженням військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі № 810/5009/18, який підлягає застосуванню в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин, порушень процедури проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби в межах спірних відносин не встановлено, а позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК.
Всі доводи позивача, зазначені в позовній заяві, по суті зводяться до незгоди зі встановленим діагнозом.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що довідка Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до військової служби була видана на підставі та у межах наданих відповідачу повноважень, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, неупереджено, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно та своєчасно, з урахуваннях усіх обставин справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Разом з тим, не можуть бути задоволені судом позовні вимоги щодо зобов'язання Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 провести повторний медичний огляд відносно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи із того, що вказані позовні вимоги є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Європейський Суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийняття довідки від 04.12.2024 року №18175/1
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судових витрат між сторонами справи.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування довідки, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса