22 липня 2025 рокуСправа №160/18889/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянув в письмовому провадженні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» про залучення третьої особи та про призначення розгляду справи за правилами загального провадження у справі № 160/18889/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (вул. Січеславська Набережна, 29А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40498190) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
30 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) підчас проведення позапланової перевірки з 14.04.2025 року по 25.04.2025 року «Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі провулку Широкого» ДП051231004717 від 10.10.23, «Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі провулку Широкого» ДП020240305475 від 07.03.2024, «Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі провулку Широкого» ДП051241101384 від 08.11.2024», щодо не розгляду (контролю) питань, обставин викладених у скарзі ОСОБА_1 від 9.02.2025 про порушення суб'єктами містобудування вимог містобудівного законодавства;
- зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190) провести позапланову перевірку «Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі провулку Широкого Амур Нижньодніпровський район місто Дніпро», щодо розгляду (контролю) питань, обставин викладених у скарзі ОСОБА_1 від 9.02.2025 про порушення суб'єктами містобудування вимог містобудівного законодавства.
Ухвалою від 07 липня 2025 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
17 липня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» подав до суду клопотання, у якому просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37 ЄДРПОУ 44683286) та розгляд справи № 160/18889/25 здійснювати за правилами загального провадження.
Клопотання заявника про залучення третьої особи обґрунтоване тим, що позапланова перевірка з 14.04.2025 року по 25.04.2025 року проводилась на об'єкті будівництва, замовником якого є ТОВ «РІВЕРСАЙД.», що підтверджується самим Актом перевірки від 25.04.2025 р., яка проводилась з дозволу відповідного Міністерства, та якою підтверджено, що відсутні порушення законодавства зі сторони ТОВ «РІВЕРСАЙД.» при забудові земельних ділянок, а тому судове рішення у цій справі в будь-якому випадку вплине на права, свободи, інтереси та обов'язки ТОВ «РІВЕРСАЙД.».
Суд дослідив клопотання представника ТОВ «РІВЕРСАЙД.» та зазначає таке.
Пунктом 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно із частиною 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частина 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Отже, вищевказаними нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що треті особи можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням учасників справи, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки, про що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд зробив висновок, що рішення прийняте за результатами розгляду цієї справи може вплинути на права Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.», а тому клопотання представника заявника про залучення третьої особи підлягає задоволенню.
Щодо клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування клопотання представник заявника зазначає, що справа має значне значення для ТОВ «РІВЕРСАЙД.», а також, виходячи з нашого досвіду в інших справах, протягом розгляду справу учасниками справи можуть подаватись численна кількість доказів, а питання з'ясування обґрунтованості підстав позову потребує ретельного, а не поверхневого вивчення, оскільки може призвести до завдання значної шкоди ТОВ «РІВЕРСАЙД.», то розгляд вказаної справи є недоцільним в порядку спрощеного позовного провадження. Більш того, в судах апеляційної та касаційної інстанції вказане може стати підставою для скасування судового рішення лише через те, що справа, яка повинна була розглядатись за правилами загального позовного провадження, була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частина 5 цієї статті зазначає, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із пунктом 1 та 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 КАС України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому чисті щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд не встановив обставин, які свідчать про неможливість вирішення справи без проведення судового засідання на підставі зібраних судом доказів, які містяться в матеріалах справи. Такі обставини також не наведені заявником, який заявляє відповідне клопотання.
З огляду на викладене, а також враховуючи численні повітряні тривоги, під час яких судові засідання не проводяться з метою захисту життя та здоров'я працівників суду та учасників справи, суд робить висновок, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 49, 243, 248, 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» про залучення третьої особи та про призначення розгляду справи за правилами загального провадження у справі № 160/18889/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (вул. Січеславська Набережна, 29А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40498190) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Залучити до участі у справі № 160/18889/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37 ЄДРПОУ 44683286).
В іншій частині клопотання відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи у відповідності до статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст ухвали складено 24.07.2025 року.
Суддя С.В. Ніколайчук