24 липня 2025 року Справа № 160/15062/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/15062/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ПРОЦЕДУРА
23.05.2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС", в якому просить суд:
- постановити рішення, яким визнати неправомірні дії протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме запису Ні, порушує, про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти визначеної статтею 10 Закону України Про освіту з початку навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» з 01 вересня 2024 року;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін в Єдиній державної електронній базі з питань освіти, а саме виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти визначеної статтею 10 Закону України Про освіту з початку навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» з 01 вересня 2024 року.
Ухвалою суду від 28.05.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 28.05.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
відомості про нормативно-правовий акт, положеннями якого визначено послідовність здобуття освіти, а також значущість для такої послідовності відрахування з навчального закладу без здобуття відповідного ступеня освіти;
відомості Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно позивача;
відомості/ пояснення щодо функціоналу Єдиної державної електронної бази з питань освіти:
чи існує у навчального закладу, який формує довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, технічна можливість вносити зміни у поля такої довідки, в т.ч. самостійно викладати графу стосовно послідовності освіти, яка здобувається, а також забезпечити видачу здобувачу освіти довідки у самостійно зміненому вигляді?;
чи входить до кола нормативно-правових актів, якими врегульовано функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, лист Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2024 року №1/9758-24 та доручення Міністерства освіти і науки України від 31 травня 2024 року № 1/34-Д-24?;
яким є вичерпний перелік нормативно-правових актів, якими врегульовано функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти?;
згідно якого правового акту (актів) та якого саме нормативного положення такого акту (актів) в Єдиній державній електронній базі з питань освіти реалізовано функціонал визначення змісту для графи стосовно послідовності освіти, яка здобувається?;
та всі наявні докази щодо суті спору.
Зобов'язати позивача надати до суду належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:
- докази про навчання у Криворізькій загальноосвітній школі І-Ш ступенів №52 Криворізької міської ради Дніпропетровської області 10.06.2015 року отримав загальну середню освіту (свідоцтво НОМЕР_2 ); у Державному професійно-технічному навчальному закладі "Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей" 27.06.2018 році отримав повну загальну середню освіту (атестат НР №50586635); у Державному професійно-технічному навчальному закладі "Криворізький професійний гірничо- електромеханічний ліцей" 26.06.2018 році отримав професію кваліфікованого робітника (диплом К-18 №067345);
- докази 01.09.2024 року на підтвердження того, що позивач навчається за денною формою навчання у
Відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» за рівнем освіти фаховий молодший бакалавр по спеціальності будівництво та цивільна інженерія, код 192 (наказ про зарахування від 12.08.2024р. №71 у). Дата завершення здобуття освіти 30.06.2027 року.
- наказ Відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» про зарахування позивача на навчання;
- надати всі наявні докази, якими позивач обґрунтовує свою позовну заяву.
06.06.2025 року третя особа надали до суду додаткові пояснення по справі.
09.06.2025 року позивачем до суду подано заява на виконання ухвали по справі № 160/15062/25. Долучені додаткові докази по справі.
10.06.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.
12.06.2025 року позивачем до суду подана письмова відповідь на пояснення третьої особи по справі № 160/15062/25.
20.06.2025 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив позивача по справі №160/15062/25.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 24.07.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно зазначив у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти недостовірну інформацію відносно позивача, а також відповідач протиправно відмовив позивачу внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», тому звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку.
Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
Третя особа надали письмові пояснення у справі, у яких зазначено про те, що з метою реалізації пункту 62 Порядку Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий доручив (копія доручення від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 додається) директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 вересня 2023 р. № 1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку.
Враховуючи зазначене, Третя особа не здійснювала розроблення технічного опису та не забезпечував доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та не визначала особливості формування зазначених довідок. Третя особа на виконання доручення Міністра освіти і науки України Оксена Лісового від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та враховуючи лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9806-24 лише здійснила технічні заходи щодо встановлення додаткового скрипта («17886.sql»), розробленого ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» на замовлення Міністерства освіти і науки України в рамках Договору.
Внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО в повному, актуальному та достовірному стані інформації про здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відноситься до компетенції Відповідача та Третьої особи. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. Відповідач та Третя особа не відносяться до суб'єктів освітньої діяльності, не провадять освітню діяльність.
Вказують, що в ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Зазначена інформація відображається у довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та підписуються уповноваженими працівниками таких закладів шляхом накладання їх кваліфікованих електронних підписів. Зазначені довідки містяться в ЄДЕБО.
Враховуючи зазначене, формування та видача довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку, не відноситься до компетенції Відповідача та Третьої особи.
Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції закладів освіти.
Таким чином, вважають, що позивач у своїй позовній заяві фактично просить суд спростувати недостовірну, на його думку, інформацію, що відображається у виданій йому закладом освіти довідці про здобувача освіти.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 після навчання:
у Криворізькій загальноосвітній школі І-Ш ступенів 3452 Криворізької міської ради Дніпропетровської області 10.06.2015 року отримав загальну середню освіту (свідоцтво НОМЕР_2 ):
у Державному професійно-технічному навчальному закладі "Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей" 27.06.2018 році отримав повну загальну середню освіту (атестат НОМЕР_3 ):
у Державному професійно-технічному навчальному закладі "Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей" 26.06.2018 році отримав професію кваліфікованого робітника (диплом НОМЕР_4 );
Починаючи з 01.09.2024 року позивач навчається за денною формою навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж Криворізькою національного університету» за рівнем освіти фаховий молодший бакалавр по спеціальності будівництво та цивільна інженерія, код 192 (наказ про зарахування від 12.08.2024р. №71у). Дата завершення здобуття освіти 30.06.2027 року.
Встановлено, що на ім'я позивача було сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі за текстом ЄДЕБО) №558608, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
З цих підстав позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так. не порушує".
Міністерством освіти і науки України було розглянуто звернення позивача, за результатами розгляду якого листом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2025 року за № 5/654-25 заявника проінформовано, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є, зокрема, у послідовності: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Також роз'яснено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 01.09.2015 року був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (НРК 5.1) до Відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» та був відрахований з цього закладу освіти 28.12.2015 у зв'язку з переведенням до іншого закладу освіти» (наказ № 178у від 28.12.2015);- у період з 01.01.2016 по 26.06.2018 здобув освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» (НРК 4), у Державному професійно-технічному навчальному закладі електромеханічний ліцей» «Криворізький за професійний інтегрованими гірничо професіями: 7212 «Електрогазозварник»; 7231 «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів»; 7213 «Рихтувальник кузовів» та отримав диплом кваліфікованого робітника;- у період з 17.08.2018 по 10.09.2018 здобував освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» за спеціальністю: «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» (НРК 5.1), у Відокремленому структурному підрозділі «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету» та був відрахований із закладу освіти «За власним бажанням» (наказ № 237-заг від 10.09.2018).
У вересні 2024 року позивач був зарахований для здобуття освітньо професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» (НРК 5) до Відокремленого структурного підрозділу «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» за спеціальністю: «Будівництво та цивільна інженерія», що на думку відповідача свідчить про здобуття фахової передвищої освіти в непослідовному порядку.
Враховуючи наведене вище, відповідач дійшов до висновку, що ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Отже, фактично на вищезазначений запит/звернення позивача Міністерство освіти і науки України листом відмовилися вносити необхідні дані та виправляти помилку в довідці ЄДЕБО.
Не погодившись із такими висновками відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145), рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону №2145, бакалавр це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про вищу освіту", магістр це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо наукової програми 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Отже, після одержання повної загальної середньої освіти, особа має право вступити до вищого навчального закладу для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про вищу освіту", документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: - диплом молодшого бакалавра; - диплом бакалавра; - диплом магістра; - диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Так, дослідивши докази по справі, встановлено, що спочатку позивачем було отримано середню освіту, далі професійно- технічне освіту, а на цей час позивач отримає освіту з бакалаврським рівнем, а отже процес здобуття освіти є послідовним у розумінні п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", проте Міністерство освіти і науки України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО, що призвело до неможливості позивачем отримати відстрочку від призову на період навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про освіту", у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року №620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, в силу чинного законодавства України, Відповідач, є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що дії відповідача, пов'язані із відображенням у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, є протиправними.
Крім того, відповідач в порушення законодавства вчинив бездіяльність по відношенню до позивача в частині невнесення до бази ЄДЕБО змін щодо факту послідовного навчання.
При цьому, відповідач не забезпечив належних дій щодо організації системи ЄДЕБО та щодо встановлення таких вимог до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО, за яких встановлення послідовності навчання відбувалося б виключно на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту".
Суд звертає увагу, що позивачем належним чином доведено факти послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині неналежного функціонування системи ЄДЕБО та неправильного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Враховуючи наведене вище, суд вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України пов'язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №558608 від 14.01.2025 року відображалися відомості про порушення позивачем послідовності навчання, а також бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо невнесення змін до системи ЄДЕБО щодо позивача в частині послідовності навчання.
Стосовно протиправних дій державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», Законом України «Про освіту» зазначено, що у системі освіти функціонує інтегрована система - Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно до абзацу першому-другому частини п'ятої статті 74 Закону, держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, а саме Міністерство освіти та науки України.
Згідно до підпункту 78 пункту 4 Положення про міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністерства України від 16.10.2014 року №630, Міністерство освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.
Враховуючи зазначене, внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО в повному, актуальному та достовірному стані інформації про здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відносяться до компетенції Відповідача 2. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. Відповідач 2 не відноситься до суб'єктів освітньої діяльності, не провадить освітньої діяльності.
В ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Зазначена інформація відображається у довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку. Зазначені довідки містяться в ЄДЕБО.
Таким чином, формування та видача довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку, не відноситься до компетенції третьої особи.
Отже, слід вказати третя особа державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» не формує та не видає довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.
Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність Міністерства освіти та науки України щодо невнесення змін до системи ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 в частині послідовності навчання.
Стосовно позовних вимог зобов'язального характеру суд зазначає, що фактично обидві вимоги спрямовані на відновлення прав позивача: внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобутті освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту".
А тому, суд вважає, що задля повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Міністерство освіти та науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує» .
Таким чином позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, зокрема у вказаній вище частині.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти та науки України щодо невнесення змін до системи ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 в частині послідовності навчання.
Зобов'язати Міністерство освіти та науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує» .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Міністерства освіти і науки України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 908,40гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185).
Третя особа: Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (03057, м.Київ, вул. О. Довженка, 3, код ЄДРПОУ 37533381).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 24.07.2025 року.
Суддя В.В. Ільков